2/130/379/2021
130/1/21
"09" серпня 2021 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
за участю - секретаря Штойко О.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 04.01.2021 року звернулась до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогою поділу автомобіля "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, об'ємом двигуна 1399 см. куб., з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який просила залишити у власності ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію 1/2 частини вартості даного автомобіля в сумі 131550,50 грн. У позовній заяві ОСОБА_1 викладена наступна позиція. З відповідачем у справі ОСОБА_2 вони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Жмеринка реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №39. 30.12.2020 року нею подано позовну заяву про розірвання даного шлюбу. Від шлюбу з відповідачем сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. На момент подачі позову до суду вони не проживали та не підтримували сімейні стосунки близько двох тижнів. Під час спільного проживання у шлюбі сторони за спільні кошти придбали автомобіль марки "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 . Даний автомобіль на наразі фактично перебуває у його користуванні. Автомобіль вони з відповідачем придбали за кошти, подаровані на весілля, та кошти, які вони заробили під час реєстрації шлюбу. Позивач працювала неофіційно майстром манікюру, відповідач також неофіційно працював на будівництві. В теперішній час між ними існує спір щодо поділу вказаного автомобіля. В позасудовому порядку відповідач не бажає розділити даний транспортний засіб, а навпаки збирається перереєструвати його на свого батька. Зазначила, що вважає за доцільне виділити відповідачу у власність спірний автомобіль "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, а половину його вартості стягнути з останнього її на користь. Тому дані обставини стали підставою звернення до суду. Також просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати (а.с.1-4).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного судду Вінницької області від 04.01.2021 за клопотанням позивача ОСОБА_1 забезпечено позов шляхом накладення арешту із забороною здійснення демонтажу чи заміни усіх наявних технічних і допоміжних приладів, вузлів та агрегатів транспортного засобу "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.33).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 17.02.2021 року відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представнику відповідача ОСОБА_2 - адвокату Смірнову С.М. вручено копію ухвали про відкриття провадження із матеріалами позовної заяви 19.02.2021 року.
Стороною відповідача 03.03.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якої позовної заяви вважає безпідставними і необгрунтованими Факт придбання автомобіля "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі відповідачем визнається та підтверджується, але це відбулось 29.11.2019 року, а не 05.12.2018 року, як стверджує позивач. Даний автомобіль придбано виключно за кошти відповідача, будь-яких коштів позивач на придбання даного автомобіля не надавала, як зароблених самостійно, так і наданих третіми особами. Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсанції за 1/2 частину вартості автомобіля може бути розглянута та задоволена після визнання за останньою права власності на 1/2 частину транспортного засобу, однак, такої вимоги позивачем не заявлено. Поданий позивачем звіт з визначення ринкової вартості автомобіля, виконаний оцінювачем СПД ОСОБА_4 від 31.12.2020 року, у якому зазначена ринкова вартість спірного транспортного засобу визначена порівняльним підходом, без фактичного огляду транспортного засобу та його технічних характеристик. Даний автомобіль було придбано на аукціоні з продажу транспортних засобів в США, й під час купівлі він мав ряд технічних пошкоджень. Відповідач ОСОБА_2 є другим власником даного автомобіля в Україні, його ремонт виконував попередній власник. Тому відповідач категорично не погоджується з оцінкою транспортного засобу, оскільки вона зроблена виключно на основі декількох фотографій та порівнюючи ціни на сайті продажу автомобілів. Також зазначив, що представлений суду звіт про вартість автомобіля "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаний суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 , який не є експертом. Зауважив, що позивач ОСОБА_1 не просила суд провести поділ спільного майна подружжя саме на підставі ст.364 ЦК України, тобто шляхом припинення її права власності на спірне майно та присудження їй грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні подружжя. Відповідач ОСОБА_2 не погоджується добровільно виплачувати грошову компенсацію позивачу. Натомість позивач попередньо не внесла вартість оспорюваної частки на депозитний рахунок суду, лише за умови чого є можливим вирішення заявленого спору. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати в розмірі 10000 грн.
Відповіді на відзив чи будь-яких інших клопотань стороною позивача суду не представлено.
Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що відповідно до копій паспорта № НОМЕР_2 та довідки Жмеринської міської ради від 22.07.2020 року №14-16-1637 позивач ОСОБА_1 є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.02.2014 року (а.с.7).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.8) сторони у справі є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки КП "Жмеринкакомунсервіс" від 28.12.2020 року №1977 позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входять: чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Відповідно до копії витягу з єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 29.12.2020 року спірний автомобіль "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 , дата державної реєстрації за особою 05.12.2018 року (а.с.10).
З наданої позивачем копії звіту з визначення ринкової вартості автомобіля легкового седан - В, "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 30.12.2020 року, складений оцінювачем ОСОБА_4 , встановлено, що ринкова вартість спірного транспортного засобу дорівнює 9310 доларів США, та становить 263101 грн (а.с.14-26).
Згідно представленої відповідачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , дата першої реєстрації спірного автомобіля "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначена 05.12.2018 року, датою останньої реєстрації вказано 29.11.2019 року (а.с.63).
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 372 ЦК України визначено, що майно яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі такого поділу, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено законом або домовленістю між ними.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч.3 ст.372 ЦК України).
Згідно ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно вимог ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Положеннями ч.1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У відповідності до ч.1,2 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За змістом ст.71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, під час судового розгляду судом встановлено, та за відповідним уточненням визнано відповідачем у справі, що спірний автомобіль "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбано 29.11.2019 року під час зареєстрованого сторонами шлюбу.
Суд визнає безпідставним твердження сторони відповідача у поданому відзиві стосовно придбання спірного автомобіля виключно за кошти відповідача ОСОБА_2 та ненадання позивачем ОСОБА_1 будь-яких коштів на його покупку, оскільки стороною відповідача не представлено суду жодних доказів на підтвердження заявленої обставини всупереч власного обов'язку доведення її перед судом.
Наведені вище правові норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі №243/5477/15-ц.
Також судом визнаються необгрунтованими заперечення відповідача в частині посилання на правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 року в справі №372/504/17, стосовно того, що лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності, оскільки цей правовий висновок стосується цивільного спору, предметом якого є оспорювання недійсності правочину, укладеного щодо об'єкту спільного майна подружжя, вочевидь відмінного від заявленого у даній цивільній справі предмету спору безпосередньо щодо поділу майна подружжя.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що оспорюваний автомобіль "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбаний під час зареєстрованого шлюбу сторін у справі, відтак за непредставленням жодних інших об'єктивних відомостей, у тому числі щодо будь-якого суттєвого його поліпшення самостійно відповідачем, яке істотно змінило вартість даного транспортного засобу, він належить до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках за невстановлення передбачених законом підстав відходу від ідеальних часток, тобто в розмірі 1/2 частини за кожним з них, що визначає обґрунтованість відповідних доводів позивача.
Відтак, будучи співвласником спірного транспортного засобу, позивач ОСОБА_1 має передбачене законом право вимагати його поділу включно із оспорюванням грошової компенсації власної частки в складі об'єкту майна, що є неподільним.
Суд визнає безпідставиним заперечення сторони відповідача за змістом відзиву стосовно недопустимості, на їх думку, представленого позивачем у якості доказу вартості спірного автомобіля висновку оцінювача, оскільки згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року в справі №357/359/17-ц, висновок про те, що розмір завданої майнової шкоди може бути підтверджено виключно висновком судової експертизи, проведення якої має ініціювати позивач, є необґрунтованим.
При цьому суд враховує правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року в справі №753/21177/16-ц , щодо належності засобу доказування у виді звіту оцінювача. Аналогічний правовий висновок з приводу міститься у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 року в справі №461/2217/19.
Стороною відповідача самостійно не представлено жодних доказів на спростування відповідних доводів позивача стосовно вартості спірного автомобіля, натомість суд за даним предметом спору не наділений повноваженнями самостійно збирати докази.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем грунтовно доведено вартість спірного майна в розмірі 263101 грн, обставини чого належно підтверджені звітом оцінювача, діяльність якого охоплюється повноваженнями здійснення відповідної оцінки, а тому даний доказ є належним і допустим.
Суд також визнає необгрунтованими заперечення сторони відповідача в частині посилання на правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року в справі №464/7011/16-ц, оскільки під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати останню правову позицію касаційного суду.
Тому в даному випадку судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року в справі №760/789/19, зокрема, що аналіз змісту положень ст.71 СК України дає підстави для висновку, що частини 4 та 5 цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок другого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (ст.365), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права другого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації.
Ґарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються ст.364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно другий з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.
Оцінюючи положення частини п'ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
Таким чином, в межах заявлених позовних вимог, зокрема щодо залишення в цілому у власності відповідача спірного автомобіля та присудження їй грошової компенсації за належну їй частку у праві спільної сумісної власності, які передбачають припинення права позивача у спільній сумісній власності з визначених законом підстав, суд дійшов висновку, що придбаний сторонами під час їхнього шлюбу автомобіль "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу шляхом визнання за відповідачем ОСОБА_2 права власності на зазначений транспротний засіб та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсаціі вартості частини 1/2 частини цього автомобіля, що становить 131550,50 грн від встановленої його ринкової вартості (263101 грн / 2).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог про поділ спільного майна подружжя, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки вони ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд вважає позов обґрунтованим, в зв'язку з чим він підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 2569,50 грн, що складаються із судового збору в сумі 1769,50 грн (а.с.5,29,30) та витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, в розмірі 800 грн (а.с.26).
З огляду на відсутность відповідних клопотань учасників справи, згідно вимог ч.7 ст.158 ЦПК України підстав для скасування заходів забезпечення позову наразі немає.
На пiдставi наведеного, керуючись, ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, ст. 364, 368, 372 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , мешканцем АДРЕСА_1 ) право власності на автомобіль "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , мешканки АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля "Chevrolet Cruze" 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 131550 (сто тридцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) гривень 50 копійок, а також 2569 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.