Справа № 675/2435/20
Провадження № 22-ц/4820/1199/21
Категорія: 39
02 серпня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №675/2435/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року (суддя Демчук П.В., повне судове рішення складено 05 червня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, Сахновецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, приватний нотаріус Дацишин Олександр Миколайович про визнання заповіту недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3 , яка 24.11.2010 року склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях. Позивачка вказує, що відповідно до цього заповіту спадкоємці мали би в рівних частках право на два земельні паї та житловий будинок, проте ОСОБА_2 стало відомо про наявність іншого заповіту, посвідченого Білогородською сільською радою Ізяславського району і те, що попередній заповіт скасовано. Позивачка посилається на те, що ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована разом із ОСОБА_4 , який одночасно перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Ізяславської РДА і отримував компенсаційні виплати по догляду за пристарілою ОСОБА_3 у с. Пильки Ізяславського району. Разом з тим, позивачка вказує, що в липні 2020 року виконкомом Білогородської сільської ради Ізяславського району не було прийнято рішення, яке би надавало секретарю виконавчого комітету сільської ради право на вчинення нотаріальних дій, а тому посадова особа сільської ради не вправі була посвідчувати оспорюваний заповіт. ОСОБА_2 зазначила, що заповіт від імені ОСОБА_3 , що посвідчений секретарем виконкому Білогородської сільської ради, складений із порушеннями законодавства, що у своїй сукупності призводять до його нікчемності на підставі ч.1 ст. 1257 ЦК України, адже ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , а тому право на посвідчення заповіту мали лише посадові особи Теліжинецької сільської ради. Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати заповіт, посвідчений секретарем виконкому Білогородської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області недійсним у зв'язку із недотриманням порядку його посвідчення.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Ізяславську міську раду Хмельницької області.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянтка вказує, що доказів в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України щодо повноважень секретаря Білогородської сільської ради ОСОБА_5 О.В. на посвідчення заповіту ОСОБА_3 22.08.2018 не надано. ОСОБА_2 зазначає, що під час слухання справи нею заявлялося клопотання про витребування архівних даних про наявність повноважень у секретаря Білогородської сільської ради ОСОБА_5 О.В. на вчинення нотаріальних дій, проте клопотання було відхилене у зв'язку із його необґрунтованістю. Таким чином апелянтка вважає, що була позбавлена можливості скористатися правом на витребування доказів.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просить колегію суддів скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 серпня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника Білогородської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області - Ізяславську міську раду Шепетівського району Хмельницької області.
Відповідач ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Апелянтка ОСОБА_2 , представники Ізяславської міської ради і Сахновецької сільської ради та приватний нотаріус Дацишин О.М. до суду не з'явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином. Від третіх осіб надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцтва про смерть, виданого Ізяславским районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27).
Згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ХМ №104876 та ХМ № 104787 від 15.04.2004 ОСОБА_3 належали дві земельні ділянки, що розташовані на території Теліжинецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області по 2,79 га кожна (а.с.11,12).
Із матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 17.09.2020 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулися племінники померлої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.73, 75)
Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_3 24 листопада 2010 року, остання заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях. Вказаний заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету Теліжинецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області Троц Л.Л. (а.с.6).
А відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_3 22 серпня 2018 року, що посвідчений секретарем Білогородської сільської ради ОСОБА_5 О.В. заповідач заповіла належний їй житловий будинок, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , а дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_1 (а.с.82).
Згідно довідки № 224 від 16 вересня 2020 року, виданої виконкомом Теліжинецької сільської ради Ізяславського району слідує, що згідно із записами у погосподарській книзі на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована у АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований родич - ОСОБА_4 (а.с. 78).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №565 від 15.12.2020 вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до довідки № 36 від 01 лютого 2021 року, виданої заступником голови комісії з реорганізації Білогородської сільської ради Макогон Ж.В., з липня 2016 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 дійсно постійно проживала, але не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28).
Рішенням №5 першої сесії сільської ради сьомого скликання Білогородської сільської ради від 17 листопада 2015 року ОСОБА_5 (після одруження - ОСОБА_5 ) було обрано секретарем сільської ради та наділено повноваженнями секретаря виконкому сільської ради (а.с.39).
Згідно рішення Білогородської сільської ради від 28 січня 2016 року №2 вирішено обов'язки по вчиненню нотаріальних дій на території Білогородської сільської ради покласти на секретаря сільської ради ОСОБА_5 О.В.; на час тимчасової відсутності (відпустки, відрядження, хвороби тощо) ОСОБА_7 виконання її обов'язків по вчиненню нотаріальних дій, а також їх зберігання покладено на головного бухгалтера Білогородської сільської ради Макогон Ж.В. (а.с.25).
Позивачка вважала, що спірний заповіт посвідчено з порушенням вимог закону щодо його посвідчення.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Відповідно до положень частини третьої статті 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (частина перша статті 1251 ЦК України).
Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року (далі - Порядок) визначено порядок посвідчення заповіту.
Так, у пункті 1.2. розділу I цього Порядку в редакції 2011 року зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.
У пункті 1.4. розділу III цього Порядку зазначено, що посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, на підставі доказів, поданих сторонами, дійшов вірного висновку про те, що оспорюваний заповіт за порядком посвідчення відповідає вимогам закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про відсутність у секретаря Білогородської сільської ради повноважень на посвідчення оспорюваного заповіту станом на 22.08.2018, судова колегія вважає їх безпідставними, адже врахувавши рішення №2 Білогородської сільської ради від 28 січня 2016 року «Про покладення обов'язків по вчиненню нотаріальних дій», інформацію з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, практику ЄСПЛ, що викладена в рішенні від 20.01.2012 по справі «Рисовський проти України» щодо принципу «належного урядування», факту постійного проживання спадкодавця ОСОБА_3 з липня 2016 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 без реєстрації, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що секретар Білогородської сільської ради ОСОБА_5 О.В. була наділена повноваженнями на посвідчення оспорюваного заповіту.
Посилання апелянта про порушення судом норм процесуального права в частині відмови в задоволенні клопотання позивачки щодо витребування архівних даних про наявність повноважень у секретаря Білогородської сільської ради ОСОБА_5 О.В. на вчинення нотаріальних дій не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції вирішив зазначене клопотання у відповідності із вимогами ст. 222 ЦПК України.
Аргументи апеляційної скарги на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, адже суд вірно встановив фактичні обставини справи та до даних правовідносин правильно застосував норми матеріального права.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні, оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 серпня 2021 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай