Справа № 144/149/20
Провадження № 22-ц/801/1792/2021
Категорія: 61
Головуючий у суді 1-ї інстанції Герман О.С.
Доповідач:Міхасішин І. В.
10 серпня 2021 рокуСправа № 144/149/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Голоти Л.О., Матківської М.В.
з участю секретаря судового засідання: Кузьменка Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №144/149/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат, постановлену у складі судді Герман О. С.
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області про встановлення факту прийняття спадщини; визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним; скасування державної реєстрації права власності не нерухоме майно; визнання права власності на спадкове майно. Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача вказала державного нотаріуса Левадську Тамару Василівну (т. 1 а.с. 4-7).
Короткий зміст рішень суду першо інстанції
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року позов в частині встановлення факту прийняття спадщини; визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним; скасування державної реєстрації права власності не нерухоме майно задоволено. В частині визнання права власності на спадкове майно відмовлено (т. 2 а.с. 129-132).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року залишено без змін.
05 травня 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Човганюк Алла Миколаївна, до закінчення судових дебатів у справі, подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 12 000 грн. До якої додала договір про надання професійної правничої допомоги від 14 вересня 2020 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 02/10-20 від 02 жовтня 2020 року про про прийняття від позивачки ОСОБА_1 12 000 грн на підставі вказаного договору про надання професійної правничої допомоги від 14 вересня 2020 року (т. 2 а.с. 115-118).
Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Човганюк Алли Миколаївни про стягнення судових витрат на правову допомогу відмовлено (т. 2 а.с. 126-127).
Відмовляючи у задоволенні заяви (клопотання) суд першої інстанції виходив з того, що представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Човганюк Алла Миколаївна не надала розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, а також невірно вказала номер справи у квитанції до прибуткового касового ордера № 02/10-20 від 02 жовтня 2020 року. Тому суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу немає.
Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Човганюк Алла Миколаївна просить ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року скасувати, а заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 12 000 грн задовільнити, посилаючись на те, що витрати на правничу допомогу є співмірними та підтверджені належними і допустимими доказами. При зазначені номеру справи у квитанції квитанції до прибуткового касового ордера № 02/10-20 від 02 жовтня 2020 року нею була допущена механічна помилка, яка виправляється шляхом повідомлення про неї.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду на 10 серпня 2021 року на 09.00 год.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тиховський М.О. та позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали просили суд її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Клінчіков С.О. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.
06 серпня 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 в якій остання просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Представник відповідача Теплицької селищної ради в судове засідання не з'явився однак надав суду заяву відповідно до якої просив розгляд справи проводити у їх відсутність.
Позиція апеляційного суду
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».
У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що на підтвердження понесених позивачкою витрат на правничу допомогу, представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Човганюк Алла Миколаївна, до закінчення судових дебатів у справі, подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 12 000 грн. До якої додала договір про надання професійної правничої допомоги від 14 вересня 2020 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 02/10-20 від 02 жовтня 2020 року про про прийняття від позивачки ОСОБА_1 12 000 грн на підставі вказаного договору про надання професійної правничої допомоги від 14 вересня 2020 року (т. 2 а.с. 115-118).
Проте представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Човганюк Алла Миколаївна не надала суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Інформація, яка міститься в договорі про надання професійної правничої допомоги від 14 вересня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 02/10-20 від 02 жовтня 2020 року, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин суд першої дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних із розглядом справи в суді першої інстанції, немає.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 36, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Човганюк Алли Миколаївнизалишити без задоволення.
Ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 05 травня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Човганюк Алли Миколаївни про стягнення судових витрат на правову допомогу,залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Л.О. Голота
М.В. Матківська