Провадження номер 3/741/583/21
Єдиний унікальний номер 741/938/21
іменем України
09 серпня 2021 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ГР 011253), передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює оператором відеонагляду ТОВ «Руш», м. Бровари,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19 липня 2021 року серії ГР 011253 19 липня 2021 року бл. 12:00 год. гр. ОСОБА_2 вчинила насильство в сім'ї відносно колишнього чоловіка ОСОБА_3 , а саме, прийшовши до квартири колишнього чоловіка, здійснила умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, завдала фізичного болю, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 19 липня 2021 року, приїхавши з роботи близько 12:00 год., вона пішла до квартири колишнього чоловіка ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , щоб забрати додому доньку, яка ночувала в колишнього чоловіка. Там з приводу сплати аліментів на дитину виник конфлікт, ОСОБА_3 , закриваючи двері, її штовхнув на східці. Подряпин або іншого фізичного болю вона йому не завдавала, його випадково подряпала дочка, яка вибігла на сходовий майданчик, щоб захистити матір. Нецензурними словами в його сторону вона не висловлювалась, свідки події, окрім їх спільної малолітньої дочки та колишнього чоловіка, відсутні. Пізніше поліцейські склали на неї протокол про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що проживає в АДРЕСА_2 . 17 липня 2021 року бл. 12:00 год. до нього приходила колишня дружина ОСОБА_1 , щоб забрати спільну доньку ОСОБА_4 , але заздалегідь не попередила про свій візит. При цьому ОСОБА_3 не дозволяв їй заходити у квартиру, адже ОСОБА_1 було видано заборонний припис. Між ним та ОСОБА_1 мав місце конфлікт, він викликав поліцейських, вони приїхали вже після події. Оскільки ОСОБА_3 перебував у стресовому стані, він не може однозначно стверджувати, чи ображала його нецензурними словами ОСОБА_1 . Пояснення працівникам поліції теж давав перебуваючи у стані стрету.
Заслухавши пояснення правопорушника, свідків, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак із матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу не були виконані вимоги, передбачені ст. 256 КУпАП, зокрема, не конкретизоване місце вчинення порушення.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою даної статті.
У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР 011253 від 19 липня 2021 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення умисних дій психологічного характеру, які полягали у висловлюванні на адресу колишнього чоловіка ОСОБА_3 нецензурною лайкою, завдання фізичного болю, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчинюються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Визначення поняття «психологічне насильство» дано законодавцем у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», де вказано, що це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд враховує пояснення ОСОБА_1 , надані під час розгляду справи, яка стверджувала, що не висловлювалася на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою, а також пояснення свідка ОСОБА_3 , який не зміг однозначно стверджувати, що ОСОБА_1 ображала саме його нецензурними словами.
Суд зазначає, що суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, заява №36673/04).
У матеріалах справи, окрім заяви ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, відповідно до якої 19 липня 2021 року ОСОБА_1 прийшла до нього додому та вчинила сварку у присутності доньки, під час якої ображала його, подряпала руку та розбила наручний годинник, відсутні будь-які інші належні докази на підтвердження вчинення нею психологічного, фізичного насильства, які були б достатніми для визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
За таких обставин, у суду існують розумні сумніви в тому, що ОСОБА_1 вчиняла відносно ОСОБА_3 дії, які можна кваліфікувати як домашнє насильство психологічного характеру.
Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 173-2, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.
Суддя А.О. Крупина