30.07.2021 Справа № 756/1081/15-ц
Номер справи 756/1081/15-ц
Номер провадження 6/756/647/21
22 липня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.В.,
за участю представника заявника - Гаврушенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення,-
13 липня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення, по цивільній справі № 2/756/1894/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданої заяви в вказують, що 07 жовтня 2015 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/756/1894/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 032/29-013К від 24 січня 2007 року у розмірі 7323,68 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 року становить 93933,38 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 62119,29 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 20744,89 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 7923,40 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 3145,81 грн.
В подальшому виконавчий лист було передано на виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
21 листопада 2019 року рішенням спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк», оформленим протоколом № 1/2019, затверджено нову редакцію статуту «Альфа-Банк». Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 статуту АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов'язань AT «Укрсоцбанк».
Також вказує, що не поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання унеможливить виконання рішення суду про стягнення з боржника заборгованості.
Зазначають, що запровадження в України карантину, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, дана ситуація спричинила переведення штату працівників АТ «Альфа-Банк» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу, у зв'язку з чим стягував пропустив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З цих підстав АТ «Альфа-Банк» просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2021 року визначено головуючим суддю Шролик І.С.
Представник заявника АТ «Альфа-Банк» - Гаврушенко О.С. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила заяву задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заяву необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 032/29-013К від 24 січня 2007 року у розмірі 7323,68 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 12 серпня 2014 рок установить 93933,38 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 62119,29 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 20744,89 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 7923,40 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 3145,81 грн.
На підставі рішення суду 07 жовтня 2015 року видано виконавчий лист.Строк виконання зазначеного рішення встановлено терміном 1 рік, про що зазначено у виконавчому листі.
Постановою старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ Чеграхчі Д.І. 23 січня 2018 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Рішенням спільних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк» від 21 листопада 2019 року, оформленим протоколом № 1/2019, затверджено нову редакцію статуту «Альфа-Банк», відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» стало правонаступником всього майна, прав і зобов'язань АТ «Укрсоцбанк».
Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження (правова позиція Верховного суду України висловлена у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10), яка згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно з вимогами пункту 17.2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребованих судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з урахуванням відсутності доказів виконання судового рішення та (або) завершення виконавчого провадження, а також беручи до уваги, що до АТ «Альфа-Банк» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , суд вважає за можливе замінити стягувача АТ «Укрсоцбанк» його правонаступником АТ «Альфа-Банк».
З приводу вимоги заявника щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
В силу положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час набрання рішенням законної сили).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції, яка була чинна на момент набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа, у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
05 жовтня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до п. 5 Перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).
Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно Закону № 606-XIV (ст. 23 цього Закону) строк давності пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається його пред'явленням до виконання. Така сама норма передбачена й ст. 12 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статті 12 цього Закону.
З огляду на те, що з 07 жовтня 2015 року виконавчий лист до 23 січня 2018 року перебував на примусовому виконанні та повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», відбулось переривання строку, й строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився 23 січня 2021 року.
АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду зі заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання звернувся 13 липня 2021 року.
ЄСПЛ вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун'єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до статті 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Пунктом 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 87/2020 від 13 березня 2020 року, а також постановами Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11 березня 2020 року та «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09 грудня 2020 року з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин, строк дії якого був продовжений постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 21 квітня 2021 року до 30 червня 2021 року.
З метою захисту інтересів стягувача та враховуючи, що вини останнього у пропуску строку пред'явлення виконавчих документів для виконання не встановлено, суд вважає за необхідне поновити АТ «Альфа-Банк» строк для пред'явлення виконавчого документу за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року у справі № 756/1081/15-ц до виконання , який пропущений з 23 січня 2021 року з поважних причин.
За таких обставин, керуючись ст. 109 ЦК України. ст. 442 ЦПК України, суд,-
Заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення - задовольнити .
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк» у виконавчому листі виданому на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2/756/1894/15 за позовом Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року по цивільній справі № 2/756/1894/15 за позовом Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30 липня 2021 року.
Суддя І. С. Шролик