Справа № 755/4552/21
"09" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 120211000400000 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Улашанівки, Славутського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
09 січня 2021 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебував за адресою АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_6 . Перебуваючи на кухні за столом, потерпілий ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_4 відпочивали та вживали спиртні напої. У ході відпочинку, ОСОБА_6 підійшов до умивальника та нахилився до раковини, щоб попити води, в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 на грунті раптово виниклих неприязних відносин. В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, взяв зі столу в праву руку ніж, після чого наніс одне ножове поранення в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_6 . У результаті вказаних дій, потепілий ОСОБА_6 отримав проникаючу колото-різану рану життєво важливих органів. Після скоєного злочину, ОСОБА_4 зник з місця скоєння злочину у невідомому напрямку.
Згідно висновку експерта № 042-91-2021 дані наданої медичної документації свідчать про те, що під час первинно відомого звернення 09.01.2021 року, о 14 годині 21 хвилину (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням даних, які віддзеркалюють його послідуюче звернення по медичну допомогу (у тому числі, проведених інструментальних досліджень та оперативного втручання), у ОСОБА_6 було виявлено таке тілесне ушкодження - проникаюче колото-різане поранення грудної клітки; - рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) на задній поверхні грудної клітки справа (на 3 (см) лівіше від внутрішнього краю правої лопатки, слід загоєння якої у вигляді рубця, який був описаний під час проведення судово-медичного огляду) від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззаду наперед, з зовні у середину, пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'яких тканин, пристінкової плеври, проникає у плевральну порожнину, де сліпо закінчується, яке (поранення) супроводжувалося розвитком гемотораксу (клінічними лікарями зазначено мінімально відомий об'єм 200 (мл) рідкої крові). Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості виявлено тілесного ушкодження, є критерій небезпеки для життя (проникаюче колото-різане поранення грудної клітини), а тому, виявлене тілесне ушкодження, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, відповідно п.п. 1.5., 2.1.1./а, 2.1.2, 2.1.3./й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Виявлене тілесне ушкодження утворилося до 14 години 21 хвилини 09.01.2021, у тому числі у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто, 09.01.2021 року.
Локалізація наявного тілесного ушкодження, окремі морфологічні складові відомі обставини події, дають підстави вважати, що тілесне ушкодження утворилося за рахунок однократної ударної дії твердого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (на кшталт ножа).
Під час судово-медичного огляду у ОСОБА_6 був виявлений рубець в проекції 7 міжреберії по середнє-паховій лінії, який не підлягає судово-медичній оцінці (у розумінні визначення ступеню тяжкості), так як є наслідком загоєння післяопераційної рани (наслідок проведеного оперативного втручання, що супроводжувалося встановленням дренажу).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, щиро каявся, підтвердив всі обставини кримінального правопорушення та показав, що дійсно 09 січня 2021 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, він перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає його знайомий ОСОБА_6 , вони разом відпочивали та випивали спиртні напої. Коли відпочивали, між ними виник словесний конфлікт, в ході якого він взяв зі столу кухонний ніж та вдарив ним потерпілого в область грудної клітини, після чого, останній сказав йому, щоб він йшов з квартири геть, бо викличе працівників поліції, після чого він покинув приміщення квартири, вийшов з будинку та дочекавшись коли приїде швидка медична допомога, поїхав по своїм справам. Зазначив, що усвідомлює, що його дії були умисними, до події були знайомі з потерпілим і між ними сталося непорозуміння, однак запевнив, що жалкує, що так сталося, з потерпілим вони на даний час примирилися, заподіяну шкоду не відшкодував, проте, в подальшому буде намагатися відшкодовувати, просить вибачення у потерпілого та прохає суворо його не карати, оскільки усвідомив всю протиправність своїх дій, відчуває свою винуватість перед потерпілим у чому щиро кається.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.
Крім того, суд у судових дебетах вислухав думку потерпілого ОСОБА_6 з приводу призначеної міри покарання ОСОБА_4 , який поклався на розсуд суду, зокрема, зазначив, що не має ніяких претензій до останнього, проте, його обурює те, що ОСОБА_4 наніс йому удар у спину, в той час коли він пив воду, оскільки він ніяк не міг такого очікувати від останнього.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю доведено повним визнанням, щирим каяттям, його показаннями, а також дослідженими у судовому засіданні за згодою учасників судового провадження письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: висновком експерта № 042-91-2021 від 02.03.2021 року; протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.01.2021 року; протоколами огляду місця події від 09.01.2021 року; постановами про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.01.2021 року, 16.01.2021 року та 18.01.2021 року; довідкою Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва від 09.01.2021 року, згідно якої ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні з 09.01.2021 року по наступний день; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами проведення слідчого експерименту від 16.01.2021 року та 18.01.2021 року, та матеріалами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у тому, що він своїми умисними діями скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 121 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро кається у скоєному, жалкує, що так сталося, прохає вибачення у потерпілого, дані про його особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Так з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особи винного, наявності пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, конкретних обставин кримінального провадження (вину визнав, у скоєному розкаявся), суд вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України та призначення покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням, що може бути призначене особам. Це покарання має застосовуватися до таких осіб тільки тоді, коли у суду є переконання, що застосування більш м'якого покарання не сприятиме виправленню засудженого.
Саме таке покарання буде доцільне для профілактики вчинення обвинуваченими нових злочинів, буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення, зазначене випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. Також такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 19 січня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи № 042-91-2021 від 02.03.2021 року в сумі 1796 гривень 90 копійок (одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень дев'яносто копійок).
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: футболку салатового кольору з пошкодженням у вигляді отвору довжиною 1 см. та зі слідами РБК, що поміщено до паперового конверту, скріплено биркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих; светер чорного кольору з рукавами червоного кольору з пошкодженням у вигляді отвору довжиною 1 см. та зі слідами РБК, що поміщено до спец пакету № SUD 4010569 з підписами понятих; 1 змив з плями РБК з тумби в кухні, що поміщено до паперового конверту, скріплено биркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих; 1 змив з плями РБК з підлоги в житловій кімнаті № 1, що поміщено до паперового конверту, скріпленого біркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих; предмет, схожий на ніж з довжиною леза 13 см. дерев'яною ручкою, лезо із загостреним кінцем з плямами РБК, що поміщено до паперового конверту, скріпленого біркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих, предмет,схожий на ніж у розібраному стані, а саме з дерев'яною рукояткою довжиною леза 8 см., що перев'язана синьою стрічкою, лезо від ножа довжиною приблизно 14-15 см, що поміщені до паперового конверту, скріпленого биркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих; 4 сліди папілярних узорів, а саме: з поверхні банки з підвіконня на кухні, з поверхні тумби на кухні, з поверхні стола на кухні, що поміщені до паперового конверту скріпленого биркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих; предмети, схожі на скляні чарки у кількості 3 шт., що поміщені до окремих паперових конвертів, скріплених біркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих; пластикова пляшка, об'ємом 1,2 л з - під пива ТМ «Перша Броварня», що поміщена до паперового конверту, скріпленого биркою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих, що знаходяться у камері схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити, DVD-R диск на якому міститься відеозапис слідчого експертименту за участі потерпілого ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Суддя: