Справа №:755/13090/21
Провадження №: 1-кс/755/3407/21
"09" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040002335 від 08.08.2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Очаків, Миколаївська обл., громадянину України, непрацюючому, з професійно-технічною освітою, неодруженому, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у місті Києві, раніше судимому:
-13.01.2021 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.162, ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 70КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, ОСОБА_4 , 07.08.2021 року, приблизно о 21 год. 00 хв., прийшов до ПКіВ «Гідропарк», що в місті Києві, де виявив покинуте приміщення пункту охорони, в якому в подальшому залишився відпочивати та вживати алкогольні напої. Перебуваючи у вказаному покинутому приміщенні, в ПКіВ «Гідропарк», ОСОБА_4 виявив в ньому потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння.
У подальшому, між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_8 . У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, дістав з кишені своїх шортів ніж та, взявши його в свою праву руку, наніс ним ножові поранення в область живота та шиї потерпілого ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 , з отриманими внаслідок дій ОСОБА_4 , тілесними ушкодженнями, було доставлено до КМКЛ ШМД, що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3.
Згідно довідки №171, виданої КМКЛ ШМД діагноз: проникаюче колото-різане поранення живота з наскрізним пораненням тонкої кишки; гемпоперитонеум; колото-різана рана шиї зліва з пошкодженням глотки; зовнішня кровотеча, колото-різана рана лівого стегна.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.121 КК України.
07.08.2021 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України відразу після вчинення кримінального правопорушення.
08.08.2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами - допиту потерпілих та свідків, проведення огляду місця події, проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного та іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши підозрюваного та його захисника, які просили обрати більш м?який запобіжний захід не пов?язаний із триманням під вартою, доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приходить до наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Із досліджених матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, враховуючи дані про особу підозрюваного, який не працює, неодружений, без постійного місця проживання у місті Києві, вчинив кримінальне правопорушення під час відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав визначати розмір застави підозрюваному, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ.
Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_4 не більше 60 днів з моменту його затримання - до 05 жовтня 2021 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя