ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3599/21
провадження № 2/753/4972/21
"04" серпня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Сердюковій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором орендиобладнання, суд -
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором орендиобладнання. Мотивуючи свої вимоги тим, що між 09.10.2020 року ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено Договір оренди №А00095867, за яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов'язався виплачувати орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання. Орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати зазначеної сторонами в акті прийому - передачі обладнання в оренду. Орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (п.2.1. Договору). В силу п. 1.2. Договору оренди найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються в відповідних Додатках до цього Договору, який є невід'ємною частиною Договору. Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом передачі обладнання в тимчасове користування (п.4.1.Договору). Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі в оренду за умови 100% повернення обладнання в технічно справному незабрудненому стані (п.4.3 Договору). В межах дії даного Договору на строк з 09.10.2020 року до 10.10.2020 року орендодавець передав орендарю в оренду обладнання, а саме: «Дискова плита Bosch GKS 160»; 1 штука вартістю 2 820 грн. 22 коп. з вартістю оренди обладнання 150 грн. на добу (Додаток №1 до договору від 09.10.2020 pоку). В силу п.3.1. Договору оренди орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. В порядку застосування умов Договору на період 1 доби (з 09.10.2020р. до 10.10.2020 р., що обумовлений Додатком №1 до Договору), орендарем було здійснено 100% передоплати вартості оренди на суму 150,00 грн. та гарантійний платіж в розмірі 1 500,00 грн., тобто на загальну суму 1 650,00 грн., що пілдтверджується прибутковим касовим ордером №11981 від 09.10.2020 року додається. В силу п.3.3 Договору оренди гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання орендарем зобов'язань за цим Договором та сплачується орендодавцеві не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному Додатку і повертається орендарю на умовах, визначених цим Договором. Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування будь-яких відсотків. Гарантійний платіж орендодавець самостійно використовує у випадку несплати орендної плати, та/або компенсує за рахунок Гарантійного платежу будь-які збитки, заподіяні з вини орендаря, та/або зараховує у якості штрафної санкції (п.3.3.1. Договору оренди). В силу п. 4.4 Договору при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов'язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди за наступний погоджений сторонами термії оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступного погодженого сторонами періоду оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв'язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право, зокрема відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов'язаний сповістити орендаря (в т.ч. в телефонному режимі або за допомогою електронної пошти). Орендар у такому випадку зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві збитки (вартість обладнання) протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або (отримання повідомлення про відмову від прийняття обладнання (п.4.4. Договору). Згідно з п.5.5 Договору оренди орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору та/або Акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення Обладнання строк, визначених Договором випадках. В силу п.7.2.Договору, за прострочення повернення майна по закінченню термін оренди, зазначеного в Акті передачі обладнання в тимчасове користування Додатку до Договору Орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати з користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки. Невнесення орендної плати та неповернення орендованого майна свідчить про грубе порушення орендарем своїх договірних зобов'язань, що послугувало підставою для відмови орендодавцем від договору оренди. Так, 14.01.2021 року на адресу орендаря було двічі направлено повідомлення з вимогами погасити заборгованість по орендній платі негайно повернути обладнання з інформацією про відмову від договору оренди. Направлені вимоги були залишені відповідачем без реагування.
Станом на 11.02.2021 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди обладнання становить 27 870 грн. 22 коп., який складається із таких складових:
2 820 грн. 22 коп. - вартість обладнання згідно Додатку №1 до Договору від 09.10.2020 року; 18 450 грн. 00 коп. - розмір заборгованості по орендній платі за період з 11.10.2020 року по 11.02.2021 року (123 дні х 150/доба); 6 600 грн. 00 коп. - розмір заборгованості по неустойці за період з 15.01.2021 року по 11.02.2021 року (27 днів х 150 х 2 /доба) - 1 500,00 - гарантійний платіж.
В судове засідання позивач не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи згідно чинного законодавства - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).
Відзив на позов відповідачем не наданий.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та за погодженням позивача.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження.
Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони перебувають у договірних/зобов'язальних правовідносинах.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 ЦК України).
Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
09.10.2020 року ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено Договір оренди №А00095867, за яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов'язався виплачувати орендодавцю орендну плату і, після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання.
Орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати зазначеної сторонами в акті прийому - передачі обладнання в оренду.
Орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (п.2.1. Договору).
В силу п. 1.2. Договору оренди найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються в відповідних Додатках до цього Договору, який є невід'ємною частиною Договору.
Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом передачі обладнання в тимчасове користування (п.4.1.Договору).
Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі в оренду за умови 100% повернення обладнання в технічно справному незабрудненому стані (п.4.3 Договору).
В межах дії даного Договору на строк з 09.10.2020 року до 10.10.2020 року орендодавець передав орендарю в оренду обладнання, а саме: «Дискова плита Bosch GKS 160»; 1 штука вартістю 2 820 грн. 22 коп. з вартістю оренди обладнання 150 грн. на добу (Додаток №1 до договору від 09.10.2020 pоку).
В силу п.3.1. Договору оренди орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду.
В порядку застосування умов Договору на період 1 доби (з 09.10.2020р. до 10.10.2020 р., що обумовлений Додатком №1 до Договору), орендарем було здійснено 100% передоплати вартості оренди на суму 150,00 грн. та гарантійний платіж в розмірі 1 500,00 грн., тобто на загальну суму 1 650,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №11981 від 09.10.2020 року додається.
В силу п.3.3 Договору оренди гарантійний платіж означає платіж по забезпеченню виконання орендарем зобов'язань за цим Договором та сплачується орендодавцеві не пізніше дати передачі обладнання в оренду.
Розмір гарантійного платежу зазначається у відповідному Додатку і повертається орендарю на умовах, визначених цим Договором.
Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування будь-яких відсотків.
Гарантійний платіж орендодавець самостійно використовує у випадку несплати орендної плати, та/або компенсує за рахунок Гарантійного платежу будь-які збитки, заподіяні з вини орендаря, та/або зараховує у якості штрафної санкції (п.3.3.1. Договору оренди).
В силу п. 4.4 Договору при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов'язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди за наступний погоджений сторонами термії оренди.
Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступного погодженого сторонами періоду оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв'язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право, зокрема відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов'язаний сповістити орендаря (в т.ч. в телефонному режимі або за допомогою електронної пошти).
Орендар у такому випадку зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві збитки (вартість обладнання) протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або (отримання повідомлення про відмову від прийняття обладнання (п.4.4. Договору).
Згідно з п.5.5 Договору оренди орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору та/або Акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення Обладнання строк, визначених Договором випадках.
В силу п.7.2.Договору за прострочення повернення майна по закінченню термін оренди, зазначеного в Акті передачі обладнання в тимчасове користування Додатку до Договору Орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати з користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.
Невнесення орендної плати та неповернення орендованого майна свідчить про грубе порушення орендарем своїх договірних зобов'язань, що послугувало підставою для відмови орендодавцем від договору оренди.
Зміст договору, відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони погодили умови договору своїми підписами.
Відповідно до ст.ст. 6, 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.
Відповідач відповідно до договору засвідчив, що всі умови договору йому зрозумілі й він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність виконувати умови договору вцілому.
Проте, умови договору відповідачем належним чином не виконуються.
Так, 14.01.2021 року на адресу орендаря було двічі направлено повідомлення з вимогами погасити заборгованість по орендній платі негайно повернути обладнання з інформацією про відмову від договору оренди.
Направлені вимоги були залишені відповідачем без реагування.
Позивач вважає, що станом на 11.02.2021 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди обладнання становить 27 870 грн. 22 коп., який складається із таких складових: 2 820 грн. 22 коп. - вартість обладнання згідно Додатку №1 до Договору від 09.10.2020 року; 18 450 грн. 00 коп. - розмір заборгованості по орендній платі за період з 11.10.2020 року по 11.02.2021 року (123 дні х 150/доба); 6 600 грн. 00 коп. - розмір заборгованості по неустойці за період з 15.01.2021 року по 11.02.2021 року (27 днів х 150 х 2 /доба) - 1 500,00 гарантійний платіж.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дані вимоги підлягають задоволенню, за вилючення вимоги про повернення вартості обладнання, тобто частковому задоволенню, оскільки така вимога позивача не узгоджується із подоженням ст. ст. 782, 785 ЦК України, адже наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Окрім того, положення ст. 785 ЦК України передбачені обов'язки наймача у разі припинення договору найму.
Так, відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Так, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абао оспорення (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов'язаний надати суб'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Так, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Відповідно, із урахуванням належних та допустимих доказів про предмет доказування, положення ЦК України про договір найму (оренди), наявні правові підстави для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 18 450 грн. 00 коп. - розміру заборгованості по орендній платі за період з 11.10.2020 року по 11.02.2021 року (123 дні х 150/доба), 6 600 грн. 00 коп. - розміру заборгованості по неустойці за період з 15.01.2021 року по 11.02.2021 року (27 днів х 150 х 2 /доба) - 1 500,00 гарантійний платіж, а всього - 25 050 грн. 00 коп.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Інші доводи сторін, які наведені у позові та відзиві на позов, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 141 та ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 759, 760, 761, 762, 782, 785 ЦК України, керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором орендиобладнання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , код ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_2 , 25 050 грн. 00 коп. - заборгованості за договором орендиобладнання, 908грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 25 958 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп.
У решті вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.