Справа № 752/4953/21
Провадження № 2/752/5416/21
Іменем України
27 липня 2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.
з участю секретаря - Венгерчук В.В.,
розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в її інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
У лютому 2021р. ОСОБА_1 , через адвоката Щиглова Є.О. (ордер, свідоцтво а..13,14), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його такими, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є власником вказаної квартири на підставі договору дарування від 23.12.2016р. Відповідач не проживає у спірній квартирі більше десяти років, зареєстрований у спірній квартирі з 2009р.; з відповідачем не має ні родинних, ні сімейних відносин; договір оренди з ним не укладався. Позивачка є власником спірної квартири, утримає квартиру за власні кошти; реєстрації відповідача порушує законні її права як власника.
Позивачка просила суд визнати ОСОБА_3 такими, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 19.02.2021р. позовну заяву залишено без руху (а.с.13).
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 05.03.2021р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.45,46).
На підставі положень ст.ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У судове засідання відповідач не з'явився. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім цього, на офіційному вебсайті суду розміщено оголошення про виклик відповідача до суду. Відзиву на позов та клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ч. 11 цієї статті, зокрема, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 , що вбачається з договору дарування квартири від 23.12.2016р., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Корсак А.Ю . і зареєстровано в реєстрі № 2112 (а.с.27,28), що також вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.29,30).
Підставами звернення позивачки до суду з даним позовом є порушення права власності, користування і володіння майном.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до положення ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як вбачається з копії паспорту громадянина України, ОСОБА_3 зареєстрований у спірній квартирі з 08.12.2009р. (а.с.33-36).
Згідно довідки управляючої компанії будинком АДРЕСА_2 ТОВ «Поряд.Ок.Укравління нерухомістю» № 5 від 01.02.2021р., ОСОБА_3 не проживає у кв. 325 у вказаному будинку останні десять років, факт не проживання підтверджено мешканцями будинку (а.с.31).
На підставі зазначених судом норм чинного законодавства, що регулюють даний вид правовідносин, беручи до уваги всі зібрані і досліджені судом докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, обставини, зазначені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв'язку з чим він підлягає задоволенню.
Позичка просить стягнути з відповідача судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в сумі 908,00 грн., що підтверджено випискою про зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету України від 16.02.2021р. (а.с.22).
Керуючись ст.ст. 76, 77, 261, 265, 274-279,280 ЦПК України,суд
позов ОСОБА_1 , поданого в її інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , адреса проживання невідома, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_4 судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривен 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.В. Слободянюк