Справа № 534/1405/21
Провадження № 1-кс/534/383/21
09 серпня 2021 року місто Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , його законного представника - матері ОСОБА_7 ,розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Комсомольська (нині Горішні Плавні), Полтавської області, українець, громадянин України, не навчається, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
-17.11.2020 Комсомольським міським судом за ч. 1 ст. 185 КК України застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме: встановлено обмеження перебування поза місцем проживання з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин без присутності батьків, або осіб, що їх замінюють, до досягнення повноліття,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся старший слідчий СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_8 із клопотанням, погодженим прокурором, в якому порушує питання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивовано слідчим тим, що підозрюваний на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілих, з метою зміни ними показів, або залякування їх, вчинити інше кримінальне правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у якому підозрюється, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому враховуючи вищевикладені ризики, викладені обставини, що підтверджують наявність зазначених ризиків, а також обґрунтування неможливості запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Виходячи із змісту внесеного клопотання та матеріалів судової справи, органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 серпня 2021 року, близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , перебував на ділянці місцевості, що знаходиться в парковій зоні, неподалік від бару «Аква», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 нанесли численні удари руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_9 , в результаті чого заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді множинних травм голови, що викликали набряк та набухання головного мозку, що супроводжувалися крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.
В результаті заподіяних ОСОБА_6 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_9 помер.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні внесене клопотання підтримав повністю, посилаючись на зазначені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримуючи клопотання слідчого та зазначаючи про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наполягав на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому зазначив про наявність ризиків, пов'язаних із можливим переховуванням та вчиненням іншого кримінального правопорушення, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Підозрюваний ОСОБА_6 , його законний представник - матір ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання слідчого.
За змістом пояснень, наданих у судовому засіданні захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_5 слідчим суддею з'ясовано, що останній просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, просив застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застосувати електронні засоби контролю. Зазначив про необгрунтованість підозри, а саме щодо кваліфікуючої ознаки - вчинення групою осіб - просив відмовити у задоволенні клопотання тощо.
Заслухавши думки слідчого, прокурора, підозрюваного його захисника, законного представника, дослідивши матеріали судової справи у контексті розгляду зазначеного вище клопотання, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, надавши оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення , враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, дійшов таких висновків.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з представлених суду матеріалів, в провадженні відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170520000373 від 07.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження 08.08.2021 о 00 год. 02 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 08.08.2021 року о 00 год 02 хв. останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Копія клопотання та копії доданих до нього матеріалів вручена підозрюваному ОСОБА_11 09.08.2021 о 12 год. 30 хв., з дотриманням вимог ч.2 ст.184КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-повідомленнями, що надійшли на лінію «102» про виявлений труп невідомого чоловіка з ознаками насильницької смерті;
-протоколом огляду місця події від 07.08.2021 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
-протоколом пред'явлення трупу для впізнання;
-протоколом обшуку;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_24 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_25 ;
-довідкою з Кременчуцького міжрайонного відділення СМЕ;
- протоколом затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 .
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), аналогічний правовий висновок викладено також у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18), та у інших справах.
Враховуючи зазначені критерії, докази, додані до клопотання та пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра є обґрунтованою.
За змістом ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проаналізувавши приєднані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені вище докази, доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжкого злочину.
Одночасно, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.
В якості підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу слідчий у внесеному клопотанні посилається на наявність трьох ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, сховати, знищити, спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, незаконно впливати на свідків, з якими підозрюваний має дружні відносини. Наявність зазначених ризиків була підтримана слідчим та прокурором у судовому засіданні.
Слідчий суддя також враховує вимоги ст. 492 КПК України.
Так, Частина 1 цієї статті передбачає, що за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до 2-ї частини вказаної статті затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України належить до тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Слідчий суддя зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя зазначає, що як обгрунтування можливості застосування слідчим суддею домашнього арешту, захисником надано у судовому засіданні копію та оригіал для огляду договору оренди житлового приміщення від 15.07.2021, укладеного між власником житла ОСОБА_26 та наймачем ОСОБА_7 з правом проживання двох осіб: сина та доньки.
З огляду на цей довод та документ, слідчий суддя зазначає, що в Україні діє презумпція правомірності правочину, а саме, що згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Учасники судового провадження не надали доказів неправомірності вищезазначеного договору оренди житла. Слідчий суддя оцінивши згаданий договір, дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_3 , може бути місцем перебування ОСОБА_7 на період домашнього арешту.
Щодо доводів та наданих в якості письмових доказів захисника, законного представника про стан здоров'я підозрюваного, як такого, що виключає можливість перебування підозрюваного у слідчому ізоляторі під вартою, слідчий суддя зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 4 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства
юстиції України 14 червня 2019 року № 1769/5 Ув'язнені і засуджені мають право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», за винятком обмежень, передбачених законодавством; за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти можливого переховування, наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, що доведені під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчим суддею вивчалась можливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Проте, з урахуванням особи підозрюваного, відсутності у нього законних джерел доходів, застосування таких не буде дієвим. З аналогічних підстав слідчий суддя вважає неспроможними обґрунтування щодо доцільності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вік обвинуваченого, його стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Згідно із матеріалами справи підозрюваний ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч. 4 ст.183 КПК України.
З урахування тяжкості інкримінованого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та відомостей, що характеризують підозрюваного, підстави та обставини справи, слідчий суддя вважає за недоцільним визначати розмір застави у кримінальному провадженні № 12021170520000373 від 07.08.2021.
Керуючись ст.ст.176-178,183,194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором, - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави.
Взяти підозрюваного під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з 00 годин 02 хвилин 08 серпня 2021 року.
Строк дії ухвали закінчується 06 жовтня 2021 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП України в Полтавській області.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному, захиснику, законному представнику, прокурору, та направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань (23)» в м. Полтава, начальнику ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП України у Полтавській області.
Ухвала слідчого судді, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 09.08.2021
Слідчий суддя ОСОБА_1