Справа № 640/7832/20 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
04 серпня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів: Єгорової Н.М., Мєзєнцева Є.І.,
за участю секретаря Масловської К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року
у справі №640/7832/20 (розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс»
до відповідача Офісу великих платників податків Державної податкової служби
(правонаступник Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП)
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
У квітні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" (надалі - позивач, ТОВ "Грінтур-Екс") з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000055311 від 02 січня 2020 року, від 27 березня 2020 року №000199531.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка позивача була проведена незаконно, оскільки позивач був відсутній в переліку платників податків, яких планується перевірити в 2019 році. Незаконність перевірки тягне автоматичну незаконність винесених у результаті її проведення податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивач зазначає, що учасник ЗАК «Конінклеке Бунге Б.В.» здійснив інвестицію шляхом збільшення статутного капіталу позивача на сума 796061 євро, що є достатньою підставою для оподаткування виплачених позивачем дивідендів виключно у Нідерландах відповідно до укладеної Україною міжнародної угоди. В свою чергу, стягнення з позивача сум, які визначені як сума податку, яка начебто підлягала сплаті в Україні є порушенням принципу вільного володіння майном, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" - відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач правомірно застосовував 0 відсоткову ставку податку при виплаті дивідендів, оскільки виконав всі вимоги п. 3 (і) статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 р. для застосування нуль відсоткової ставки податку, оскільки компанія-нерезидент "Koninklijke Bunge B.V." (Нідерланди) володіє 100 відсотками корпоративних прав позивача (більше ніж 50 відсотків, як того вимагає Конвенція) та 06.09.2016 р. було здійснено інвестицію в розумінні Конвенції - направлено частину прибутку підприємства позивача у сумі 23 795 600,00 грн (888,2 тис. дол. США) на збільшення статутного капіталу позивача (більше ніж 300 тис. дол. США, як того вимагає Конвенція). Позивач вказує, що законодавство України не передбачає іншого джерела збільшення статутного капіталу ніж майно, яке належить учаснику Товариства, збільшення статутного капіталу позивача було проведено та зареєстровано у встановленому законом порядку та підтверджується документально. Крім того, відповідач не звертався до суду з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Крім того, позивача зазначив, що висновком експертизи, що була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз підтверджено, що позивач при виплаті дивідендів правомірно застосовував нуль відсоткову ставку податку на прибуток іноземних юридичних осіб. В розглядуваному випадку збільшення статутного капіталу позивача відбулось за рахунок розподілення нерозподіленого прибутку на користь учасника "Koninklijke Bunge B.V.". Правильність та законність валютних операцій позивача з виплати нерезиденту дивідендів із застосуванням нуль відсотків ставки податку контролювалась банком під час здійснення валютного контролю при виплаті дивідендів.
В судовому засіданні 19 травня 2021 року колегією суддів задоволено клопотання представника Південно міжрегіонального управління ДПС про заміну відповідача Офісу великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з Великими платниками податків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року в судовому засіданні зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" надати до суду апеляційної інстанції: декларації з додатками за ІІІ квартал 2016 року та річні декларації за 2016 - 2019 роки. Зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС надати до суду апеляційної інстанції: письмові пояснення на підставі чого скасовано сума грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 1 191 040,66 грн, та штрафні санкції за податковим повідомлення-рішення №0000055311 від 02 січня 2020 року із зазначенням детального розрахунку; письмові пояснення чи було виключена сума 1 189 780,00 грн, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року за ІІІ квартал 2016 рік та за 2016 рік; детальний розрахунок до податкового повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року, з зазначенням сум, з яких складових (порушень) складається суми збільшення грошового зобов'язання по кожному з періоду, згідно із розрахунку, який зазначений у даному податковому повідомленню-рішенню.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Крім того, представники відповідача зазначили, що позивачем не надано доказів того, що статутний капітал товариства було збільшено за рахунок грошових коштів.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Офісу великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2019 року.
За результатами перевірки складено контролюючим органом акт перевірки від 09 грудня 2019 року №8/28-10-53-11/25380435 (надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс":
- пункт 44.1, пункт 44.2 статті 44 розділу ІІ, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 54 633 257 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 54 153 016,00 грн. (за І квартал 2016 року - 20 332 728,00 грн., за ІІ квартал 2016 року -33 774 058,00 грн. за ІІІ квартал 2016 року завищено на суму 309 686,00 грн. за IV квартал 2016 року - 355 916,00 грн); за 2017 рік у сумі 351 933,00 грн. (за І квартал 2017 року - 251 394,00 грн. за ІІ квартал 2017 року - 57 658,00 грн., за ІІІ квартал 2017 року - 21 440,00 грн., за IV квартал 2017 року - 21 440,00 грн.); за 2018 рік у сумі 85 761,00 грн. (за І квартал 2018 року - 21 440,00 грн., за ІІ квартал 2018 року - 21 440,00 грн., за ІІІ квартал 2018 року - 21 440,00 грн., за IV квартал 2018 року - 21 441,00 грн.); за І півріччя 2019 року у сумі 42 548,00 грн. (за І квартал 2019 року - 21441,00 грн., за ІІ квартал 2019 року - 21 107,00 грн.);
- підпункт 14.1.191 пункт 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.9 статті 189, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 55 758 823,00 грн., в т.ч.: січень 2019 року на суму 4 219 045,00 грн.; лютий 2019 року на суму 10 833 455,00 грн.; березень 2019 року на суму 15 906 879,00 грн.; квітень 2019 року на суму 8 298 618,00 грн., травень 2019 року на суму 12 291 104,00 грн., червень 2019 року на суму 4 209 722,00 грн.;
- підпункт 14.1.191 пункт 14.1 статті 14, пункт 189.9 статті 189, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених по операціях з передачі рухомого та нерухомого орендованого майна з оренди на загальну суму 990 344,27 грн.;
- підпункт 14.1.191 пункт 14.1 статті 14, пункт 188.1 статті 188, пункту 189.9 статті 189, пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.4 статті 200, пункт 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року в розмірі 9117277,00 грн.;
- підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 266, підпункт 266.2.1 пункт 266.2, підпункт 266.3.1 пункт 266.3, підпункт 266.5.1 пункт 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2019 року на загальну суму 148 245,75 грн., а саме: 2016 рік - на суму 30 984,20 грн., 2017 рік - на суму 38 037,51 грн., 2018 рік - на суму 51 227,81 грн., з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року на суму 27 996,23 грн.;
- пункту 51.1 статті 51, пункт 119.2 статті 119, підпункт б пункт 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пункт 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб -платників податку, а саме у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 1-3 квартали 2016 року, 2 квартал 2017 року, 2 квартал 2019 року не вірно відображено показники;
- підпункт 141.4.2 пункту 141.14 статті 141, пункт 103.2, пункт 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента на суму 133472426,80 грн., у т.ч. за 3 квартали 2016 року в сумі 6613875,55 грн., за 2016 рік в сумі 22882014,45 грн., за І квартал 2017 року в сумі 16211703,40 грн., за півріччя 2017 року в сумі 32564480,25 грн., за 3 квартали 2017 року в сумі 51886797,25 грн., за 2017 рік в сумі 58327569,60 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 6777206,55 грн., за півріччя 2018 року в сумі 25811595,35 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 35488423,75 грн., за 2018 рік в сумі 35488423,775 грн., за півріччя 2018 року в сумі 25811595,35 грн., за 3 квартали 2018 року в сумі 35488423,75 грн., за 2018 рік в сумі 35488423,75 грн, за півріччя 2019 року в сумі 16774419,00 грн.;
- пункт 257.3.3 пункт 257.3 пункт 257 Податкового кодексу України встановлено несвоєчасне подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за листопад 2018 року, а саме - декларація за №9287285716 подана 22 грудня 2018 року, граничний термін подачі 20 грудня 2018 року.
На підставі висновків акту перевірки 02 січня 2020 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000055311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 166840533,50 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 133472426,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 33368106,70 грн за період з з 01 січня 2016 року по 30 червня 2019 року.
Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до Державної податкової служби (надалі - ДПС України).
За результатом розгляду скарги позивача ДПС України 19 березня 2020 року прийнято рішення №10241/6/99-00-08-05-03-06, яким скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0000055311, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 1 191 040,66 грн та у відповідній частині штрафні санкції - скасовано.
Контролюючим органом з урахуванням висновків рішення ДПС України 27 березня 2020 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001995311, на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Грунтур-Екс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 132281386,14 грн., а також донарахованого штрафні санкції на підставі пункту 127.1 Податкового кодексу України в розмірі 33070346,53 грн.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомлення-рішення, позивач звернулася з даним позовом до суду за захистом порушених прав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки компанія-нерезидент "Koninklijke Bunge B.V." (Нідерланди) володіє 100 відсотками статутного капіталу позивача, позивач надав довідки щодо резидентності "Koninklijke Bunge B.V." (Нідерланди), то до суми дивідендів застосовується пільгова ставка податку у розмірі 5 відсотків, як це передбачено ч. 2 пунктом b) ст. 10 Конвенції. За таких обставин, суд першої інстанції приходить до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000055311 від 02 січня 2020 року та від 27 березня 2020 року №0001995311.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Позивач в позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначає, що перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, що є підставною для скасування спірних податкових повідомлень-рішення, колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Так, перевірка проведена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 року відповідно до наказу про проведення перевірки №104 від 16 вересня 2019 року.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент призначення перевірки) документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Річний план-графік на 2019 року був опублікований на офіційному веб-сайті ДФС України і датований 22 грудня 2018 р (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/367929.html). Як вбачається з річного плану-графіку позивач був відсутній в переліку платників податків, яких планується перевірити в 2019 році.
Так, 12 вересня 2019 року в річний план-графік контролюючим органом були внесені зміни, якими додано позивача до переліку платників податків, що перевірятимуться в 2019 році.
В матеріалах справи міститься роздруківка плану-графіку перевірок на 2019 р. у редакції станом на 22 грудня 2018 року (стор. 206-211 том ІІІ), роздруківка плану-графіку перевірок на 2019 р. зі змінами у редакції від 12 вересня 2019 року (стор. 198-205 том ІІІ).
Судом першої інстанції витребувано у Офісу великих платників податків ДПС інформацію про те, чи був позивач включений у річний план- графік планових перевірок на 2019 р., який повинен був бути опублікований на офіційному веб-сайті ДФС України до 25 грудня 2018 р. відповідно до п. 77.1 ГІК України; зобов'язав відповідача надати до суду докази щодо включення позивача до плану-графіку перевірок на 2019 р. саме 12 вересня 2019 року.
На вимогу суду першої інстанції відповідачем надав документи до матеріалів справи, а саме: лист директора Департаменту податкового аудиту ДПС про надання витягу з проекту коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у вересні 2019 року щодо ТОВ "Грінтур-Екс"; коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 09 місяць 2019 року (тип коригування: включення до плану-графіку); проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 09 місяць 2019 року (тип коригування: включення до плану-графіку).
З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивач був включений до плану-графіку документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік у вересні 2019 року, що підтверджується наданим відповідачем документом з назвою "Коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 09 місяць 2019 року (тип коригування: включення до плану-графіку)".
Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що перевірка позивача призначена у відповідності до вимог податкового законодавства, а отже твердження позивача є необґрунтованими та документально не підтверджені.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000055311 від 02 січня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, що на підставі висновків акту перевірки 02 січня 2020 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000055311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 166840533,50 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 133472426,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 33368106,70 грн.
Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до Державної податкової служби (надалі - ДПС України).
За результатом розгляду скарги позивача ДПС України 19 березня 2020 року прийнято рішення №10241/6/99-00-08-05-03-06, яким скаргу позивача задоволено частково, а саме, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000055311, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 1 191 040,66 грн та у відповідній частині штрафні санкції.
Контролюючим органом з урахуванням висновків рішення ДПС України 27 березня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001995311, на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Грунтур-Екс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 132281386,14 грн., а також донарахованого штрафні санкції на підставі пункту 127.1 Податкового кодексу України в розмірі 33070346,53 грн.
Згідно пунктів 60.1, 60.3 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Так, колегія суддів зазначає, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Отже, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000055311 від 02 січня 2020 року в силу вимог статі 60 ПК України є відкликаним контролюючим органом та не несе за собою жодних правових наслідків для платника податку, а тому й відсутнє порушене право позивача, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 грудня 2020 року по справі №816/4420/15, від 27 листопада 2020 року по справі №815/3952/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
В частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2020 року №000199531, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, Компанія "Koninklijke Bunge B.V." стала власником корпоративних прав TOB "ГРІНТУР-ЕКС" шляхом придбання цих прав у попередніх власників VISTATREDE LTD, (Кіпр) - 52% корпоративних прав; FORTE VITA ENTERPRISES LIMITED, (Кіпр) - 33% корпоративних прав; KARDIMORIO LTD (Кіпр) - 15% корпоративних прав згідно з договором купівлі - продажу від 09.03.2010 р.
Згідно протоколу №113 Загальних зборів Учасників TOB "ГРІНТУР-ЕКС", які відбулися в м. Києві 06 вересня 2016 року, на яких були присутні представники Єдиного Учасника, "Koninklijke Bunge B.V.", який у сукупності володіє 100 відсотками голосів, в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які діють на підставі довіреності, апостильованої 06 січня 2016 року під №НА RP 16-45, був затверджений порядок розподілу нерозподіленого прибутку Товариства станом на 31 грудня 2015 року, в тому числі було вирішено направити частину прибутку Товариства за періоди діяльності до 2014 - 2015 календарних років у сумі 23 795 600,00 грн на збільшення статутного капіталу Товариства.
Згідно пункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції від 06 листопада 2014 року) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход)або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів).
Згідно частини 1 статті 326 Господарського кодексу України інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту».
Статтю 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування» встановлює, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формах, які не заборонені законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про режим іноземного інвестування» внесок до статутного капіталу іноземними інвесторами є інвестицією іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.
Колегія суддів звертає увагу, що форми здійснення іноземних інвестицій визначені у ст. 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування". Зазначений Закон не містить норм, які визначають, що іноземні інвестиції не визнаються такими, якщо вони не зареєстровані.
Отже, відсутність державної реєстрації іноземної інвестиції не впливає на режим оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями, а відсутність такої реєстрації не означає відсутності інвестиції як такої.
Згідно статті 144 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що збільшення статутного капіталу може відбутися виключно за рахунок майна, яке належить учаснику Товариства.
Відповідно до частини 2 статті 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 28 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для відмови у державній реєстрації є подання державному реєстратору документів, які суперечать вимогам Конституції та законів України. Державний реєстратор проводить реєстраційну дію тільки за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до ЄДР (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закон про державну реєстрацію).
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження реєстрації збільшення статутного капіталу в матеріали справи надані такі документи: протокол Загальних зборів Учасників ТОВ "Грінтур-Екс" №113 від 06 вересня 2016 року (стор. 217-218 том І); опис документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів" (стор. 243 том І); роздруківка з сайту Міністерства юстиції України щодо результату надання адміністративних послуг ТОВ "Грінтур-Екс" (стор. 244-245 том І); редакція Статуту ТОВ "Грінтур-Екс" від 06 вересня 2016 року (стор. 223-235 том І); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стор. 236-242 том І).
В матеріалах справи також міститься копія листа-довідки від "Koninklijke Bunge B.V." стосовно обліку суми поповнення статуту разом із нотаріально завіреним перекладом українською мовою (стор. 246-251 том І), копія бухгалтерської довідки "Огляд отриманих дивідендів та відображення ТОВ "Грінтур-Екс" у звітності Конінклеке ОСОБА_3 у 2016 р. (стор. 252-253 том І).
Так, відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення в тому числі щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Як встановив, суд першої інстанції та не заперечує відповідач, що в матеріали справи відсутні докази звернення відповідача до суду щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Державна реєстрація збільшення статутного капіталу позивача зареєстрована належним чином. Іншого джерела збільшення статутного капіталу ніж вклад учасника чиним законодавством України не передбачено.
Отже, збільшення статутного капіталу позивача на суму 23795600,00 грн за рахунок нерозподіленого прибутку є вкладом материнської компанії - нерезидента «KoninklijkeBunge B.V.» (ЗАТ «Конінклеке Бунге Б.В.», Нідерланди).
З аналізу матеріалів справи та норм права вбачається, що статутний капітал ТОВ "Грінтур-Екс" збільшився в ІІІ кварталі 2016 року в розмірі 796 061 євро.
Підпунктами "а" та "г" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з пункту 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Так, між Урядом України і Королівством Нідерландів укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка підписана 24.10.1995 року та ратифікована законом України від 12.07.1996 року №332/96 (дата набрання чинності для України 02.11.1996р., надалі - Конвенція).
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, податок, що стягується, не повинен перевищувати: а) 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія (інша ніж партнерство), що володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди; b) 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках.
Пунктом 3 статті 10 Конвенції, встановлено, що незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, дивіденди, що сплачуються компанією-резидентом Договірної Держави, компанії-резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в другій Договірній Державі за умови, якщо резидентом є компанія (інша ніж партнерство): і) яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300.000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Договірної Держави було внесено в капітал компанії, що виплачує дивіденди або іі) чия інвестиція в капіталі компанії, що сплачує дивіденди, гарантована або застрахована Урядом другої Договірної Держави, центральним банком другої Договірної Держави або яким-небудь агентством або органом, включаючи фінансовий інститут, що є власністю або контролюється цим Урядом.
Так, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції контролюючим органом зроблено посилання на те, що в Конвенції не визначено поняття інвестиції, а отже в даному випадку позивачем порушено вимоги податкового законодавства.
Оскільки, способи здійснення інвестицій Конвенцією не визначено, для встановлення факту здійснення інвестицій слід застосовувати законодавство країни, у якій ця інвестиція здійснюється, тобто законодавством України.
Колегія суддів звертає увагу, що поняття інвестиції визначено ПК України, а поняття іноземних інвестицій визначені у ст. 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та самою Конвенцією не заборонено.
З листа-довідки "Koninklijke Bunge B.V." вбачається, що відповідно до річної звітності за 2016 р. та декларації з податку на прибуток за 2016 р. загальна сума дивідендів, отриманих від ТОВ "Грінтур-Екс" в 2016 році становила 44655644 євро. Відповідно до витягу з облікових записів "Koninklijke Bunge B.V." за 2016, з цих 44655644 євро дивідендів сума 796061 євро (23795600 грн ) була реінвестована в ТОВ "Грінтур-Екс".
Облікова вартість ТОВ "Грінтур-Екс" в декларації з податку на прибуток та в податкових облікових книгах "Koninklijke Bunge B.V." зросла в 2016 році на 23795600 грн/ 796 061 євро, як результат того, що (1) сума дивідендів від ТОВ "Грінтур-Екс" в сумі 23795600 грн/ 796 061 євро була включена в результати діяльності "Koninklijke Bunge B.V." за 2016 р. та (2) внесок в статутний капітал від "Koninklijke Bunge B.V." до ТОВ "Грінтур- Екс" в розмірі 23795600 грн/ 796061 євро був включений як такий у фінансову і податкову звітність "Koninklijke Bunge B.V." у 2016 р.
Тобто, для цілей фінансового і податкового обліку сума нерозподіленого прибутку у розмірі 23795600 грн (або 796061 євро) визначається "Koninklijke Bunge B.V." як інвестиція в підприємство позивача.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що «Koninklijke Bunge B.V.» володіє 100 відсотками капіталу позивача, та у ІІІ кварталі здійснено інвестицію в розмірі 23795600 грн (888,2 тис. дол. США за курсом НБУ), що перевищує 300.000 дол США, отже до позивача підлягає застосуванню 0 ставка (в подальшому) і за отриманий прибуток підлягає сплаті податок саме в Нідерландах, а не на території України.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що виплати дивідендів згідно протоколів загальних зборів здійснювались з поточного рахунку ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС" № НОМЕР_1 , відкритого в AT "УКРСИББАНК" (код банку 351005):
- згідно протоколу №113 протягом 2016 - 2017 років проведено виплати дивідендів на загальну суму 1085109080,36 грн / 40 977 961,23 дол. США;
- згідно протоколу №120 протягом 2017 року проведено виплати дивідендів на загальну суму 515261787,67 грн / 19 805 107,63 дол. США;
- згідно протоколу №124 протягом 2018 року проведено виплати дивідендів на загальну суму 225927056,52 грн / 8 410 640,76 дол. США;
- згідно протоколу №127 протягом 2018 року проведено виплати дивідендів на загальну суму 483841418,16 грн / 18 168 559,42 дол. США;
- згідно протоколу №128 протягом 2019 року проведено виплати дивідендів на загальну суму 335488 380,09 грн/12 687 819,49 дол. США.
Всього за період, який перевірявся, було здійснено виплат дивідендів на загальну суму 2645 627 722,79 грн / 100 050 088,53 дол. США, розрахунок яких наведено у додатку №12 до акта перевірки).
До матеріалів справи надані копії платіжних доручень за 2016-2019 роки в іноземній валюті або банківських металах, які підтверджують виплату дивідендів (т. 2 арк. 243- 250, т. 3 арк. 1-47).
Як пояснив представник позивача, всі виплати дивідендів були проведені банківською установою в повному обсязі, а документи перевірялися банком з огляду на вимоги Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затверджене Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8 та Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.08.2016 р. № 369. Банківські установи здійснюють аналіз та перевірку документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, крім того надані особою інформація/документи мають підтверджувати наявність економічної доцільності (сенсу) такої валютної операції.
Також, позивачем надано висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 28 жовтня 2020 року №20452/20-71/26490/26491/20-71, яку проведено Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за заявою адвоката позивача Медведєвої О.Ю. від 06 серпня 2020 року №34.
Так, згідно вказаного висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи: документально підтверджується здійснення материнською компанією - нерезидентом "KoninklijkeBunge B.V." (ЗАТ "Конінклеке Бунге Б.В.", Нідерланди) збільшення статутного капіталу ТОВ "Грінтур-Екс" своїми активами, а саме, за рахунок нерозподіленого прибутку 06.09.2016р. у розмірі 23795600 грн; твердження контролюючого органу про те, що "нарахування та/або виплату доходів, та реінвестицію доходів не було здійснено, оскільки вказані транзакції повинні полягати у наступних проводках: Дт 671 - Кт 47", є не обґрунтованими; спосіб відображення ТОВ "Грінтур-Екс" в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку господарської операції щодо збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку ЗАТ "Конінклеке ОСОБА_3 , відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.09.2016р. Протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ "Грінтур-Екс" №113 від 06.09.2016р. та Статуту ТОВ "Грінтур-Екс", на сутність самої операції не вплинув.
Як вбачається з зазначеного висновку експерта позивач при виплаті дивідендів правомірно застосував ставку податку нуль відсотків на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки для цілей застосування п. 3 "і" Конвенції поповнення статутного капіталу підприємства позивача на суму 23795600,00 грн є інвестицією.
Відповідно до акта перевірки, позивач надав до перевірки документи щодо статусу резидентності "KoninklijkeBunge B.V.", як це спеціально передбачено ст. 103.4. Податкового кодексу України для застосування зменшеної ставки податку. Такі документи надані позивачем до матеріалів справи, а саме: копію Декларації про резидентство "KoninklijkeBunge B.V." від 25.04.2016 р. (з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою) (т.1, а.с. 254-258); копію Декларації про резидентство "KoninklijkeBunge B.V." від 08.03.2017 р. (з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою) (т. 1 а.с. 259-263); копію Декларації про резидентство "KoninklijkeBunge B.V." від 04.04.2018 р. (з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою) (т.1 а.с. 264-268); копію Декларації про резидентство "KoninklijkeBunge B.V." від 26.02.2019 р. (з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою) (т.1 а.с. 269-273).
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Як вже було встановлено судом апеляційної інстанції вище, що у ІІІ кварталі 2016 року статутний капітал позивача збільшився на суму, яка перевищує 300 000 дол. США, а отже у відповідності до п. 3 ст. 10 Конвенції в подальшому всі дивіденди, які були виплачені позивачем на користь нерезидентом "KoninklijkeBunge B.V." з ІV кварталу 2016 року по І півріччя 2019 не підлягають оподаткуванню на території України.
Так, Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 зобов'язано Південне міжрегіональне управління ДПС надати до суду апеляційної інстанції детальний розрахунок до податкового повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року.
На адресу суду апеляційної інстанції від контролюючого органу надійшов розрахунок, який було приєднано до податкового повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року та з якого не можливо встановити, з чого складаються суми податкового зобов'язання, що в свою чергу свідчить проте, що контролюючим органом не виконано вимоги суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що діюче законодавство обумовлює покладення обов'язку доказування в податкових спорах на контролюючий орган, який у відповідності до принципу офіційного з'ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов'язань, та правомірність прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 15 липня 2021 року по справі №826/1984/17, від 29.03.2018 року по справі №813/2758/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Враховуючи, що статутний капітал позивача було збільшенню в ІІІ кварталі 2016 року, отже в даному випадку контролюючим органом правомірно збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов'язанням в сумі 5424096,15 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1356024,04 грн.
Згідно з розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року вбачається, що позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов'язанням в сумі 132281386,14 грн (за період ІІІ квартал 2016 року по І півріччя 2019 року) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33070346,53 грн (за період ІІІ квартал 2016 року по І півріччя 2019 року в розмірі 25 %).
Так, колегією суддів встановлено, що контролюючим органом було правомірно збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов'язанням в сумі 5424096,15 грн (за період ІІІ квартал 2016 року) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1356024,04 грн (за період ІІІ квартал 2016 року в розмірі 25 %).
Проте, не правомірно контролюючим органом було збільшено позивачу грошове зобов'язання за період з IV 2016 року по І півріччя 2019 року в сумі 126857289,99 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 31714322,49 грн.
Згідно даного розрахунку:
- за податковим зобов'язанням 132281386,14 (за період з ІІІ квартал 2016 року по І півріччя 2019 року) - 5424096,15 (за ІІІ кв.2016 р. податкове зобов'язання) = 126857289,99 грн;
- за штрафними (фінансовими) санкціями 33070346,53 - 1356024,04 (за ІІІ квартал 2016 року штрафні санкції) = 31714322,49 грн.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку податкове повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року підлягає скасуванню в частині збільшення зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов'язанням в сумі 126 857 289 (сто двадцять шість мільйонів вісімсот п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) гривень 99 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 31 714 322 (тридцять один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч триста двадцять дві) гривні 49 копійок). В іншій частині податкове повідомлення-рішення - залишити без змін.
Таким чином апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог частково, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з урахуванням вимог ст.139 КАС України, витрати позивача на сплату судового збору при зверненні до суду першої інстанції з позовом, та при подачі апеляційної скарги мають бути відшкодовані за рахунок відповідача суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи що апеляційна скарга позивача задоволена, а отже, колегія суддів доходить висновку про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 21020,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 31530 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001995311 від 27 березня 2020 року в частині збільшення зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов'язанням в сумі 126857289,99 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 31714322,49 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП (адреса: 65015, м. Одеса, просп. Шевченка, 15/1; код ЄДРПОУ 44104032) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» (адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Мала морська, 25, кв. 24; код ЄДРПОУ 25380435) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) гривень 00 копійки та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 31530 (тридцять одну тисячу п'ятсот тридцять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя: Г. В. Земляна
Судді: Н. М. Єгорова
Є. І. Мєзєнцев
Повний текст постанови складено 09 серпня 2021 року.