09 серпня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3371/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальні питання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 01.03.2018р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 01.03.2018р.
Як встановлено судом, 29.07.2021 р. представником відповідача надано до суду відзив на позов. До відзиву додано заяву, згідно якої представник просить застосувати до позовних вимог правові наслідки, передбачені частиною 4 ст. 123 КАС України, та залишити позовну заяву без розгляду. Заяву обґрунтовано тим, що на момент прийняття наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.08.2019р. №167 позивач погодився з проведенням усіх необхідних розрахунків, а відлік строку звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України починається відповідно з моменту виключення зі списків особливого складу військової частини НОМЕР_1 .
Вирішуючи дане клопотання представника відповідача, суд враховує наступне.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є протиправні дії відповідача щодо виплати позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 01.03.2018р.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Частинами другою, третьоюстатті 9 цього Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначаєЗакон України від 03.07.1991р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення»(далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XIIвстановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України від 15.10.2013р. №9-рп/2013 (справа №1-18/2013) на підставі системного аналізу положень чинного законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
З огляду на викладене, в межах даних спірних правовідносин право позивача на звернення до суду з вказаним позовом не обмежено будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані відповідачем, а тому заява представника відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись приписами ст. ст. 243, 248 КАС України, суддя
ухвалив:
Відмовити представнику ВЧ НОМЕР_1 у задоволені заяви про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Гомельчук