Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання витребування доказів
05 серпня 2021 року справа № 520/11411/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 про 1) визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 2) зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні із розрахунку 233,52грн. у день за період 07.10.2017р.-25.05.2021р. терміном 1326 календарних днів у сумі 309.647,52грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44,-
встановив:
Ухвалою від 24.06.2021р. позов було прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.
Пунктом 3 вказаної ухвали було зобов'язано відповідача подати до суду відзив на позов, усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, усі документи, які були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень та вчиненні оскаржуваних діянь, а також усі документи, які мають щонайменший юридичний стосунок до обставин виникнення даного спору, усі наявні докази стосовно: розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення; періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат для вирахування проценту, що складає індексація у співвідношенні до загальної суми, письмові пояснення; довідку про середньоденний заробіток заявника та докази з приводу існування поважних причин ненадання відзиву на позов, визначитись стосовно загального позовного провадження/усного слухання справи - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.
Відповідачем, який у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, не забезпечено виконання ані вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021р. у справі №520/11411/21 про прийняття позову до розгляду, ані положень ст.162 КАС України.
Так, до суду 06.07.2021р. надійшов відзив на позов, до якого, усупереч положенням ч.2 ст.77, ч.3 ст.79, п.1 ч.4 ст.162 КАС України не було приєднано взагалі жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
19.07.2021р. судом було винесено ухвалу про витребування доказів, яка надіслана засобами поштового зв'язку на адресу військової частини, проте наразі докази щодо її отримання у суду відсутні.
Суд зауважує, що згідно з п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами;
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У силу положень ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах під час відправлення правосуддя у межах справи №520/11411/21 відповідачем як суб'єктом владних повноважень не забезпечено виконання обов'язків за ч.2 ст.77, ч.3 ст.79, п.1 ч.4 ст.162 КАС України.
Унаслідок цього, суд позбавлений можливості встановити об'єктивну істину у даному спорі.
Імперативні приписи ч.4 ст.9 та ч.ч.1-3 ст.242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з'ясування об'єктивної істини.
Суд також змушений нагадати, що відповідно до ч.1 ст.149 КАС України ухвала про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб постановляється у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Згідно з ч.2 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 72-77, 80, 205, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
1.Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 УСІ ДОКАЗИ, які були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень та вчиненні оскаржуваних діянь, а також усі документи, які мають щонайменший юридичний стосунок до обставин виникнення даного спору, зокрема, стосовно: перебігу подій проходження позивачем військової служби (у тому числі, але не виключно: документи та відомості про прийняття на військову службу, про призначення на штатні військові посади, про обчислення календарної вислуги, про звільнення з військової служби), фінансового забезпечення військовослужбовця (у тому числі, але не виключно: платежів з грошового забезпечення військовослужбовця станом на календарну дату звільнення із військової служби (із відображенням структури виплат, розміру сум, правової приводи платежів, дати виплат), копії судових рішень, якими на Військову частину покладено обов"язок проведення будь-яких виплат на користь позивача після звільнення з військової служби і проведення первинного розрахунку при звільненні, календарних дат виконання судових рішень, якими на Військову частину покладено обов"язок проведення будь-яких виплат на користь позивача після звільнення з військової служби і проведення первинного розрахунку при звільненні, розміру недоплати/боргу/невиплачених вчасно/простроченої заборгованості Військової частини перед заявником на день звільнення з військової служби з урахуванням судових рішень, якими на Військову частину покладено обов"язок проведення будь-яких виплат на користь позивача після звільнення з військової служби і проведення первинного розрахунку при звільненні; періоду затримки (прострочення) виплати такої недоплати/боргу/заборгованості, а також відносно причин тривалості такого періоду (з календарної дати звільнення з військової служби до календарної дати подачі позову про стягнення боргу із грошового забезпечення військовослужбовця); загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат для вирахування проценту, що складає індексація у співвідношенні до загальної суми, письмові пояснення; довідку про середньоденний заробіток позивача.
2.Зобов'язати подати докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.
3.Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.
Суддя Сліденко А.В.