Справа № 643/10243/20
Провадження № 2-а/643/10/21
30.06.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Гюлалієвої Ф.Р. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Колеснік Сергія Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дії інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Колеснік С.О. (далі - відповідач) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності - протиправними; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ № 2711559 від 20.06.2020 (далі - Постанова), винесену відповідачем, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
В обґрунтування позову зазначив на порушенні процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також зазначив, що на його вимогу пред'явити докази порушення ним ПДР України відповідач надав відеозапис, здійснений о 08:35 год., тобто більше ніж за час до того, як позивач з'явився в м. Запоріжжя. Крім того, по вул. Космічна позивач взагалі не проїжджав. Таким чином, обставини, викладені в оскаржуваній Постанові, не відповідають дійсності. Також Постанова не містить посилань на технічний запис, за допомогою якого здійснено фото або відеозапис. Відповідачем не допитано свідків, потерпілого або пішохода. Таким чином, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.08.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 2 КАС України.
Враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, які є складовими права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також положення 205 КАС України, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для подальшого відкладення розгляду справи та наявності підстав для розгляду справи по суті за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2711559 від 20.06.2020, ОСОБА_1 20.06.2020 о 09-44 год., керуючи автомобілем «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Запоріжжя по вул. Космічній, 140, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п. 18.1 Правил Дорожнього руху України. Вказаною Постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні порушення, у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з положень ст. 251, 252, 279 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі надає оцінку зібраним доказам.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд також керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.08.2020 відповідачу був встановлений 5-денний строк з дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Крім того, учасникам справи в ухвалі було роз'яснено: що за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин; що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками та судовою повісткою про виклик до суду була отримана відповідачем 04.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з даних сайту Управління патрульної поліції в Запорізькій області, останнє знаходиться саме за тією адресою, за якою судом здійснювалось вказане вище листування з відповідачем.
Таким чином, судом в межах повноважень, визначених КАС України, було вжито необхідних заходів для забезпечення права відповідача подати відзив на позовну заяву, приймати участь в судовому засіданні та надати суду усні пояснення по суті справи, а також надати суду докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідач вказаним правом не скористався, відзив на позовну заяву, а також докази правомірності оскаржуваної постанови, суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Таким чином, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.
При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року по справі № 712/12830/16-а.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними суд відмовляє, оскільки положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, не передбачено такого способу захисту прав позивачів в даній категорії справ.
Оцінюючи інші доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Враховуючи підстави, з яких суд задовольняє позовні вимоги, суд не вбачає необхідності надавати оцінку по суті іншим доводам і аргументам позивача, зокрема щодо порушення прав позивача під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, в тому числі права користуватись юридичною допомогою адвоката, щодо відсутності в Постанові посилання на технічний запис, яким здійснювався відеозапис тощо.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 72-77, 241-246, 286, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запоріжській області Колеснік Сергія Олександровича про скасування постанови,- задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2711559 від 20.06.2020, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Крівцов