Справа № 642/4519/21
Провадження: № 1-кс/642/2259/21
30 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в якій зазначив, що 31.03.2021 слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62020170000000544 від 14.04.2020 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, згідно п. 2 ч.1 ст.284 КПК України. Вважає зазначену постанову передчасною та необґрунтованою, оскільки зазначене рішення було прийнято на підставі неповно з'ясованих обставин справи, слідчим не було вчинено жодної слідчої дії, спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Також зазначив, що по справі він не був визнаний потерпілим, слідчим до матеріалів справи не були долучені його свідчення, які він неодноразово направляв на адресу слідчого. Заявник просив скасувати зазначену постанову у зв'язку з невідповідністю висновків слідчого обставинам та матеріалам кримінального провадження та визнати його потерпілим по даній справі.
Заявник до суду не з'явився, надав заяву, в якій вимоги скарги підтримав та просив суд розглядати справи за його відсутністю у зв*язку з перебуванням на лікуванні.
Прокурор та слідчий до судового засідання не з'явились.
Згідно до вимог ч. 3 ст.306 КПКУкраїни відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В провадженні слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 знаходилось кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62020170000000544 від 14.04.2020 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Як вбачається з обставин справи, слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №62020170000000544 від 14.04.2020, розпочатого за заявою ОСОБА_3
31 березня 2021 року постановою слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 вказане кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.372 КК України.
В обґрунтування постанови зазначено, що відповідно до заяви ОСОБА_3 , який є співвласником ТОВ «Володій-М», ОСОБА_5 (інший співвласник) протягом 8 років вживає агресивні дії, спрямовані на припинення діяльності підприємства та притягнення до кримінальної відповідальності по сфальсифікованим справам директора підприємства ОСОБА_3 за період з 2012 по 2018рр. за скаргами ОСОБА_6 різними контролюючими органами проведено 68 перевірок підприємства з питань його діяльності, за скаргами ОСОБА_5 відносно ОСОБА_3 та ТОВ «Водолій-М» порушено низку кримінальних справ. На думку заявника вся діяльність уповноважених осіб правоохоронних органів у відкритих кримінальних провадженнях відносно нього спрямована лише на притягнення його (завідомо невинного) до кримінальної відповідальності, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення та іншою чисельною фальсифікацією. В постанові слідчим зазначено, що в ході здійснення досудового розслідування, не було отримано відомостей, які свідчать про наявність в діях окремих працівників ГУНП в Харківській області ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Частиною 4 статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 284 КПК України чітко визначені підстави для закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до п.2 ч.1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст.2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Частиною 5 ст.110КПК України чітко визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:місце і час прийняття постанови;прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:зміст прийнятого процесуального рішення;місце та час (строки) його виконання;особу, якій належить виконати постанову;можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно ч. 2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В ч. 1 ст.92 КПК України вказано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Відповідно до ч.1ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм КПК Українина слідчого суддю покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування дізнавачем норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що оскаржувана постановапро закриття кримінального провадження провадження №62020170000000544 від 14.04.2020 не є достатньо обґрунтованою, слідчим не всебічно проведено перевірку по даному кримінальному провадженню здобутим доказам, виконано не всі необхідні слідчі дії для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства, визначенихст. 2 КПК України.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова винесена дізнавачем без урахування усіх обставин справи, передчасно, під час досудового розслідування не проведений необхідний об'єм перевірочних дій, який був би достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення, а тому зважаючи на вказане вважає необхідним скаргу задовольнити частково.
Стосовно вимог ОСОБА_3 щодо визнання його потерпілим у справі, слідчий суддя відмовляє в цій частині в задоволенні скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК Україниправа і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Частина 5ст. 55 КПК Українипередбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор у визначених законом випадках має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
З клопотанням про визнання потерпілим у вказаному кримінальному провадженні скаржник до слідчого не звертався та відповідно слідчим не виносилась постанова про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
Зі змісту п. 5 ч. 1ст. 303 КПК України вбачається, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, яке повинно бути оформлене у вигляді постанови, про відмову у визнанні потерпілим.
Оскільки слідчим у кримінальному провадженні № №62020170000000544 від 14.04.2020 не виносилась постанова про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, предмет оскарження відсутній, а тому в задоволенні скарги в цій частині належить відмовити.
Також слідчий суддя зазначає, що вимога заявника про визнання потерпілим не ґрунтується на законі, тому як вирішення даного питання відноситься до дискреційних повноважень слідчого.
При цьому суд керується Узагальненням ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», в якому зазначається , що розглядаючи скарги цієї категорії, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 303 -307 КПК України, суд
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР розташованого в м. Полтаві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №62020170000000544 від 14.04.2020 - скасувати.
Направити копію ухвали до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР розташованого в м. Полтаві для продовження досудового розслідування.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2021
Слідчий суддя ОСОБА_1