Справа № 953/14774/21
н/п 1-кс/953/7577/21
"04" серпня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001080 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021221130001080 від 29.07.2021 про накладення арешту, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; банківської карти «МОНОБАНК» № НОМЕР_3 ; банківської карти «Приват банк» № НОМЕР_4 ; мобільного телефону «Iphone 7», у чохлі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моб. тел. НОМЕР_6 , шляхом заборони його знищення, використання, ремонтування, пересування, передачі та відчуження.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні СВ ХРУП № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001080 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
28.07.2021 близько 19:30 год., за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 20/321, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку особистих речей ОСОБА_4 , чим завдав останньому матеріального збитку.
У ході досудового розслідування під огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 добровільно видав працівникам поліції перелічені у клопотанні речі. Вказані речі вилучено та поміщено до сейф-пакету експертної служби МВС №1062636.
В ході досудового розслідування було встановлено, що вище вказані речі належать гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Прокурор надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання просила задовольнити. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Власник майна в судове засідання не з'явився.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, та як вбачається зі змісту витягу з ЄРДР № 12021221130001080, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001080 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 28.07.2021 року за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці 20/321, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 добровільно видав працівникам поліції наступні речі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; банківську карту «МОНОБАНК» № НОМЕР_3 ; банківську карту «Приват банк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Iphone 7», у чохлі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 .
Згідно постанови слідчого від 29.07.2021 року, вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду місця події, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021221130001080 та долучено до матеріалів вказаного кримінального провадження.
Згідно п. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення дотримані процесуальні строки, передбачені ст. 171 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення обшуку затриманого, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з цим, з огляду на обставини справи, враховуючи, що об'єктом посягання є майно потерпілого, яке було вилучено під час огляду місця події, а також, з метою забезпечення права власності потерпілого, слідчий суддя вважає, що вищевказане майно після проведення всіх необхідних слідчих процесуальних дій слід повернути власнику на відповідальне зберігання, попередивши власника майна про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України щодо необхідності збереження арештованого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001080 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно, а саме:
-свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ;
-свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;
-банківської карти «МОНОБАНК» № НОМЕР_3 ;
- банківської карти «Приват банк» № НОМЕР_4 ;
- мобільного телефону «Iphone 7», у чохлі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його знищення, використання, ремонтування, пересування, передачі та відчуження.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Зобов'язати слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221130001080 від 29.07.2021, після проведення всіх необхідних слідчих дій повернути вищевказане майно власнику на відповідальне зберігання.
Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, щодо необхідності збереження арештованого майна.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1