Справа № 638/11456/21
Провадження № 2/638/5094/21
09 серпня 2021 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
26.07.2021 позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.
Звертаючись до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 зазначала місце реєстрації відповідача АДРЕСА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви приходить до наступного:
За правилами ч. 6 ст. 187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За відомостями Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим.
Частиною 1 ст.27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч. 9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 10 ст.28 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Білорусь та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм чинного законодавства України місце проживання або перебування особи на території України повинно бути зареєстроване.
З матеріалів, доданих до справи, вбачається, що відповідач є громадянином Республіки Білорусь.
Згідно зі ст.497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Таким чином, оскільки позивачем пред'явлено позов про розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає за межами України, позивачем не надано і позовна заява не містить, відомостей останнього відомого зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача в Україні чи місцезнаходження його майна, матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 підлягають направленню до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку ст. 29 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 29 ЦПК України, суддя-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу для визначення підсудності.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.
СУДДЯ: Семіряд І.В.