Справа № 617/1645/20
Провадження № 2/617/77/21
05 серпня 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області,
ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років померла його тітка - ОСОБА_3 , 1929 року народження, яка на час смерті була зареєстрована та проживала сама по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,2663 га, кадастровий номер 6321682800:03:002:0022, належна померлій на підставі Державного акту серії ЯБ № 217631.
Після його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, він довідався, що дочка померлої - ОСОБА_2 , яка є пенсіонером, має право на обов'язкову частку у спадщині.
Вважає, що дочка померлої ОСОБА_2 повинна бути усунена від права на спадкування, оскільки ОСОБА_3 більше п'ятнадцяти років була у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги, неодноразово зверталась до дочки за допомогою, однак та відмовляла їй. Вона не спілкувалась із матір'ю, не поздоровляла її зі святами, не допомагала матеріально, не цікавилась станом її здоров'я, не вчиняла жодних дій щодо утримання та надання будь-якої допомоги та підтримки, нехтувала своїми обов'язками, хоча мала таку можливість отримуючи пенсію та маючи багато вільного часу.
Будинок, в якому проживала ОСОБА_3 , постійно потребував ремонту, який до 2008 року робив його батько, а після він.
З 2008 року за ОСОБА_3 здійснювали догляд сусіди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які відвідували її, готували та приносили їжу, підтримували морально.
ОСОБА_3 з березня 2019 року за станом здоров'я погано себе почувала, не могла пересуватись без сторонньої допомоги, однак відмовлялась покидати рідну оселю. Він із сусідами періодично телефонували ОСОБА_2 та повідомляли, що її мати потребує сторонньої допомоги, пропонували забрати її до себе у м. Харків, однак та відмовлялась. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його прохання здійснювали догляд за ОСОБА_3 , яку він перевіз до них. ОСОБА_2 не приймала ніякої участі в організації поховання та поминок своєї матері.
Просив усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач під час судового розгляду підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як встановлено під час судового розгляду, згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2020 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Варварівка Вовчанського району Харківської області (а.с. 8).
За життя ОСОБА_3 розпорядилась належній їй на праві власності відповідно до Державного акту серії ЯБ № 217631 земельною ділянкою, площею 7,2663 га (а.с. 9), склавши заповіт, в якому належну їй земельну ділянку заповіла ОСОБА_1 (а.с. 7).
Як вбачається з даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.05.2000 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.07.1949 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.05.1966 року, позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 (а.с. 43, 44, 46).
Відповідач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , про що зазначено у свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 12.05.1949 року (а.с. 74).
Відповідно до ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Осіб, які усуваються від права на спадкування, називають «негідними спадкоємцями». У статті визначаються підстави та порядок усунення особи права на спадкування після конкретного спадкодавця, а не про позбавлення права бути спадкоємцем взагалі як частини цивільної правоздатності фізичної особи. Іншими словами, прийняття рішення про усунення особи від права на спадкування стосується лише чітко визначеного випадку спадкового правонаступництва і не позбавляє цю особу претендувати на спадщину після смерті інших спадкодавців.
Частиною 5 ст. 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.
Згідно довідки виконавчого комітету Варварівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 116 від 23.10.2020 року, за ОСОБА_3 була закріплена працівник територіального центру м. Вовчанська ОСОБА_6 (а.с. 101).
Допитана під час судового розгляду в якості свідка соціальний робітник Вовчанського територіального центру ОСОБА_6 пояснила, що вона здійснювала догляд за ОСОБА_3 , оскільки вона потребувала сторонньої допомоги, не могла за станом здоров'я ходити до магазину, набирати води. ОСОБА_3 постійно згадувала про свою дочку ОСОБА_2 , яка приїздила до неї 1-2 рази на рік, привозила солодощі. Чи надавала ОСОБА_2 яку-небудь допомогу своїй матері, їй не відомо, однак вона особисто телефонувала їй з приводу надання допомоги по господарству, або щоб вона забрала ОСОБА_3 до себе, на що та відмовляла, посилаючись на відсутність у неї часу.
За ОСОБА_3 останні п'ять років здійснювала постійний догляд ОСОБА_5 , та з початку 2019 року постійно проживала у ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що зазначено у довідці виконавчого комітету Варварівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 117 від 23.10.2020 року (а.с. 102).
Допитані під час судового розгляду в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснили, що вони проживали по сусідству із ОСОБА_3 , а з вересня 2019 року вона проживала разом із ними. Вони турбувались та доглядали за нею, оскільки вона була слабка та потребувала сторонньої допомоги. ОСОБА_3 постійно цікавилась про свою дочку ОСОБА_2 , яка приїздила до неї у гості 1-2 рази на рік. ОСОБА_5 пропонувала ОСОБА_2 забрати мати із собою у м. Харків, однак та відмовилась, ніякої допомоги не надавала.
Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду пояснила, що ОСОБА_3 була сестрою її діда. Вона періодично приїздила до ОСОБА_3 у гості. Весь час ОСОБА_3 важко хворіла, потребувала сторонньої допомоги, яку їй надавали подружжя ОСОБА_4 , інколи приїздив ОСОБА_1 . З 2000 - го року вона тричі приїздила до ОСОБА_2 , передавала посилки від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка постійно цікавилась про неї. ОСОБА_3 висловлювалась з приводу того, щоб її дочка ОСОБА_2 забрала її до себе, про що вона передавала останній. ОСОБА_2 відмовлялась забирати мати до себе у м. Харків, посилаючись на відсутність у неї вільного місця у квартирі. ОСОБА_2 приїздила до матері 1-2 рази на рік, інколи привозила продукти харчування, приїздила на похорони.
Допитана під час судового розгляду ОСОБА_9 пояснила, що вона є сімейним лікарем та здійснювала з 2014 року догляд за ОСОБА_3 по день її смерті. З урахуванням похилого віку та станом здоров'я, ОСОБА_3 була обмежена у пересуванні, потребувала постійної сторонньої допомоги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя потребувала сторонньої допомоги за станом здоров'я, через похилий вік.
Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду та фактично підтвердив позивач, ОСОБА_3 постійно отримувала пенсійні виплати, які витрачались на її утримання - купівлю ліків, дров для опалення та продуктів харчування.
З пояснень свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вбачається, що відповідач ОСОБА_10 систематично 1-2 рази на рік приїздила до матері, провідувала її, інколи привозила продукти харчування.
Також суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 з 2004 року є пенсіонером, особою похилого віку, проживає на значній відстані від місця проживання ОСОБА_3 , у іншому населеному пункті.
Таким чином, визначаючись з характером спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довів обставин для застосування ч. 5 ст. 1224 ЦК України, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_3 , яка через похилий вік та хворобу була у безпорадному стані та потребувала такої допомоги. При цьому, суд зазначає, що у справі відсутні докази, що позивач систематично витрачав значні кошти на утримання ОСОБА_3 , а витрати на її утримання перевищували сукупний розмір його доходу. Матеріали справи не містять довідок про доходи сторін та померлої ОСОБА_3 , так само як і доказів того, що вона особисто повідомляла відповідачці про потребу від неї матеріальної, фізичної та психологічної допомоги, а остання умисно ухилялась від їх надання.
Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_2 не вчиняла умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, та, виходячи із відсутності умов, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦК України для усунення відповідача від права на спадкування за законом, суд приходить до висновок про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як безпідставних.
Інші, наведені позивачем доводи в обґрунтування своєї позицій, не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом II групи (а.с. 6), він звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях і тому судові витрати відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України підлягають компенсації за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду до або через Вовчанський районний суд Харківської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Представник позивача - ОСОБА_11 , адреса: АДРЕСА_6.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Представник відповідача - ОСОБА_12 , адреса: АДРЕСА_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області, адреса: 62504, Харківська обл., м. Вовчанськ, вул. Торгова, 2.
Суддя -