Справа № 404/6042/17
Номер провадження 2/404/103/21
09 серпня 2021 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:
Головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Примак В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 22 квітня 2011 року у розмірі 114147,05 грн. та судові витрати в розмірі 1712,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надала своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. В результаті ухилення від поточних зобов'язань за договором виникла заборгованість, станом на 19 вересня 2017 року в розмірі 114147,05 грн. Виниклу заборгованість відповідач добровільно погашати не бажає. Тому позивач і пред'явив даний позов.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 грудня 2017 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 114147,05 грн. за кредитним договором № б/н від 22 квітня 2011 року та судові витрати у розмірі 1600 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 січня 2021 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 грудня 2017 року скасовано і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
02 лютого 2021 року від представника відповідача до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності, відповідно якої вказано, що всі отримані за даним договором кошти були повністю повернуті банку. Це зробила відповідач перед тим як виїхати на постійне місце проживання до іншої країни, ще у 2014 році, що підтверджується відсутністю претензій з боку банку на протязі 6,5 років. Виїхавши за межі України в лютому 2014 року вона не користувалась карткою.
Вказано, що з роздруківки виплат, які надав до суду позивач вбачається, що остання сума сплаченого в рахунок погашення кредиту в січні 2014 року, після цього жодних проплат не було. Проте, з позовом позивач звернувся 27 вересня 2017 року, тобто після пропущення строку позовної давності.
02 лютого 2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
24 лютого 2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась.
Представник відповідача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
Між сторонами було укладено кредитний договір б/н на підставі заяви від 22 квітня 2011 року, за яким вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, про що свідчить підписана нею заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 17 вересня 2017 року становить 114147,05 грн., з яких: 7261,37 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 97124,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3849, 08 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 5411,76 грн. - штраф (процентна складова).
З розрахунку заборгованості, вбачається, що позичальником здійснювались операції з погашення кредиту. Останній раз відповідачем було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту у січні 2014 року.
Позовна заява до суду від банку надійшла 27 вересня 2017 року.
Заперечуючи проти позову представник відповідача просила суд застосувати до заявлених вимог строк позовної давності.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України позикодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однак, згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу» (п. 59 Постанови).
Підстав для зупинення перебігу позовної давності, перериванню перебігу позовної давності або поважності причин порушення позовної давності відповідно до положень ст.ст. 263, 264, ч.5 ст.267 ЦК України судом не встановлено.
Верховним Судом викладено висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у постановах від 05 вересня 2019 року у справі № 697/1307/17-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 314/5082/17.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмовлення у позові.
З огляду на наведене суд вважає, що підстав для задоволення поданого позову не має.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення суду складено 09.08.2021 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда