Долинський районний суд Кіровоградської області
06.08.2021 Справа №: 388/983/21
06.08.2021 рокум. Долинська
Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., за участю прокурора Вітряка Р.Ю., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, безробітний, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до рішення № 1 від 11 листопада 2015 року Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (далі - Рада), визнано повноваження Маловодянського сільського голови за ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , перебуваючи сільським головою Ради згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в тому числі за порушення підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 28 Закону.
Відповідно до пунктів 14, 16 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
23 листопада 2020 року Рада в особі сільського голови ОСОБА_1 , іменованого як «Орендодавець» з одного боку та ОСОБА_2 , іменованого як «Орендар», уклали додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11 березня 2016 року № 91/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 9, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 94/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 12, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 88/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 5, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 95/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 13, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 89/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 7, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 90/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 8, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 87/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 5, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 93/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 11, строком на 7 (сім) років (далі - Угоди).
Встановлено, що до укладання Угод, а також після укладання Угод, ОСОБА_1 не повідомляв відповідно до чинного законодавства про наявність у нього реального конфлікту інтересів у розумінні та відповідно до вимог частин 1, 2 статті 28 Закону.
Разом з тим, бездіяльність ОСОБА_1 до та під час укладання Угод носить протиправний характер з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, а також обмеження та зобов'язання, передбачені Законом.
Зокрема, стаття 1 Закону дає визначення таким термінам:
*приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
*реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
*правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Стаття 28 Закону: «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» передбачає, що особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 1 цього Закону, зобов'язані:
*вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
*повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Стаття 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме: за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Після отримання рішення керівника або ж роз'яснення Національного агентства чи іншого визначеного законом органу слід діяти у суворій відповідності до визначеного вказаними суб'єктами способу врегулювання конфлікту інтересів або ж роз'ясненого порядку дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідно до положень частини 2 статті 29 Закону, особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням документів, що підтверджують це безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Відповідно до частини 5 статті 28 Закону, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до територіального органу Національного агентства, який надає підтвердження про відсутність конфлікту інтересів (частина 6 статті 28 Закону). До утворення в установленому порядку територіальних органів підтвердження про відсутність конфлікту інтересів на звернення вказаних вище осіб надає Національне агентство.
При цьому, як видно з положень статті 28 Закону:
*з таким зверненням може звернутися тільки особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону, у якої існують сумніви щодо наявності в неї конфлікту інтересів;
*у зверненні за роз'ясненням до територіального органу Національного агентства або зверненні до Національного агентства необхідно зазначити дії, щодо яких виник сумнів.
Одночасно, відповідно до пункту 15 частини 1 статті 11 «Повноваження Національного агентства» Закону до повноважень НАЗК належить, у тому числі надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Відповідно до методичних рекомендацій з питань запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб Національного агентства з питань запобігання корупції, для національного терміну реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об'єктивних компонентів:
*приватний інтерес;
*службове повноваження, представницьке повноваження;
*протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
Аналізуючи події, що відбулися 23 листопада 2020 року у зв'язку із укладенням Угод, а також положень, вказаних вище нормативних актів можна дійти до висновків про:
1. Наявність у ОСОБА_1 повноважень на укладання Угод, а також право підпису.
2. Наявністю приватного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , зумовленого особистими та сімейними стосунками.
3. Наявністю протиріччя між службовими повноваженнями ОСОБА_1 і його приватним інтересом, яке в даному випадку впливало на об'єктивність укладання Угод, вчинення діяння, у тому числі щодо підписання вищевказаних Угод.
ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 , що підтверджується поясненнями останнього.
У розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими особами.
Тобто у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів.
Власне, опитаний ОСОБА_1 повідомив, що починаючи з червня 1997 року по 25 листопада 2020 року працював сільським головою Ради. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що дійсно ОСОБА_2 є його рідним братом. Також додав, що він як сільський голова Ради укладав Угоди зі своїм братом ОСОБА_2 . В уповноважені органи про конфлікт інтересів не повідомляв.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 28 Закону, тобто не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а також не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом; а також обмеження встановлені у пункті 3 частини 1 статті 28 Закону, тобто вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в адміністративних правопорушеннях не визнав. Пояснив, що дійсно будучи сільським головою 23 листопада 2020 року від імені Ради уклав вісім угод про поновлення терміну дії договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв) з іншою стороною угод, яким був рідний брат.
Однак, укладаючи Угоди виконав волю Ради, оскільки вона попередньо прийняла рішення про поновлення терміну дії договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв) з його братом, а він у свою чергу за це рішення не голосував.
Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, прокурора, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, дійшов до такого висновку.
Відповідно до рішення № 1 від 11 листопада 2015 року Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (далі - Рада), визнано повноваження Маловодянського сільського голови за ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , перебуваючи сільським головою Ради згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в тому числі за порушення підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 28 Закону.
Відповідно до пунктів 14, 16 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
23 листопада 2020 року Рада в особі сільського голови ОСОБА_1 , іменованого як «Орендодавець» з одного боку та ОСОБА_2 , іменованого як «Орендар», уклали додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11 березня 2016 року № 91/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 9, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 94/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 12, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 88/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 5, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 95/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 13, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 89/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 7, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 90/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 8, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 87/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 5, строком на 7 (сім) років, від 11 березня 2016 року № 93/04-17/216, зареєстрованого у Раді, книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 11, строком на 7 (сім) років (далі - Угоди).
Встановлено, що до укладання Угод, а також після укладання Угод, ОСОБА_1 не повідомляв відповідно до чинного законодавства про наявність у нього реального конфлікту інтересів у розумінні та відповідно до вимог частин 1, 2 статті 28 Закону.
Разом з тим, бездіяльність ОСОБА_1 до та під час укладання Угод носить протиправний характер з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, а також обмеження та зобов'язання, передбачені Законом.
Зокрема, стаття 1 Закону дає визначення таким термінам:
*приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
*реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
*правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Стаття 28 Закону: «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» передбачає, що особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 1 цього Закону, зобов'язані:
*вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
*повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Після отримання рішення керівника або ж роз'яснення Національного агентства чи іншого визначеного законом органу слід діяти у суворій відповідності до визначеного вказаними суб'єктами способу врегулювання конфлікту інтересів або ж роз'ясненого порядку дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідно до положень частини 2 статті 29 Закону, особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням документів, що підтверджують це безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Відповідно до частини 5 статті 28 Закону, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до територіального органу Національного агентства, який надає підтвердження про відсутність конфлікту інтересів (частина 6 статті 28 Закону). До утворення в установленому порядку територіальних органів підтвердження про відсутність конфлікту інтересів на звернення вказаних вище осіб надає Національне агентство.
При цьому, як видно з положень статті 28 Закону:
*з таким зверненням може звернутися тільки особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону, у якої існують сумніви щодо наявності в неї конфлікту інтересів;
*у зверненні за роз'ясненням до територіального органу Національного агентства або зверненні до Національного агентства необхідно зазначити дії, щодо яких виник сумнів.
Одночасно, відповідно до пункту 15 частини 1 статті 11 «Повноваження Національного агентства» Закону до повноважень НАЗК належить, у тому числі надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Відповідно до методичних рекомендацій з питань запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб Національного агентства з питань запобігання корупції, для національного терміну реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об'єктивних компонентів:
*приватний інтерес;
*службове повноваження, представницьке повноваження;
*протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
Аналізуючи події, що відбулися 23 листопада 2020 року у зв'язку із укладенням Угод, а також положень, вказаних вище нормативних актів можна дійти до висновків про:
1. Наявність у ОСОБА_1 повноважень на укладання Угод, а також право підпису.
2. Наявністю приватного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , зумовленого особистими та сімейними стосунками.
3. Наявністю протиріччя між службовими повноваженнями ОСОБА_1 і його приватним інтересом, яке в даному випадку впливало на об'єктивність укладання Угод, вчинення діяння, у тому числі щодо підписання вищевказаних Угод.
ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 , що підтверджується поясненнями останнього.
У розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими особами.
Тобто у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів.
Слід зазначити, що згідно з частиною 4 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
ОСОБА_1 укладаючи додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв) на підставі рішення Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 20 листопада 2020 року № 1092, діючи від імені Ради разом з іншою стороною цих Угод ОСОБА_2 , який є його рідним братом, діяв будучи у реальному конфлікті інтересів, оскільки рішення Ради від 20 листопада 2020 року № 1092 було ухвалено, у тому числі щодо його рідного брата, а він як сільський голова мав право на внесення зауважень щодо цього рішення Ради.
Крім цього, права та обов'язки між сторонами Угод виникають після їх укладення, а елементом укладення є, у тому числі підписання сторонами Угод письмового змісту. Якщо Угодам не надати письмової форми та їх не підписати то це не призводе у майбутньому до виникнення правовідносин між сторонами Угод.
Зазначене спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що підписуючи Угоди виконав виключно волю Ради та не перебував у реальному конфлікті інтересів.
Таким чином, суд уважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 28 Закону, тобто не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а також не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом; а також порушив обмеження встановлені у пункті 3 частини 1 статті 28 Закону, тобто вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
З огляду на вищезазначене, можливо дійти висновку, що мають місце дії у вчиненні яких ОСОБА_1 обвинувачується та ці дії мають склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
За змістом статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до положень статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
За матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з часу вчинення та виявлення адміністративних правопорушень не минули строки, визначені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Призначаючи адміністративне стягнення суд враховує особу правопорушника, обставини правопорушення, характер і тяжкість учиненого.
Згідно зі статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З огляду на це правило, суд уважає накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції частини 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частин 1-2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33-35, 38, 172-7, 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та згідно з положеннями статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід ДЕРЖАВИ 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн судового збору (рахунок для сплати: UA178999980313131206000011525, банк: ГУК у Кіровоградській області, код: 37993783, код класифікації бюджетів 22030101).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Суддя Долинського районного судуД. М. Баранський