Справа № 344/12496/21
Провадження № 2-а/344/253/21
09 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Атаманюка Б.М., секретаря судового засідання Стефанець Г.Я.,
за участі:
представника позивача Думенка В.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кучер Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про примусове видворення з України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,-
Представник Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області Думенко В.П. звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про примусове видворення з України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2021 року в ході реалізації заходів, спрямованих на виявлення іноземних громадян, які ухиляються від виїзду з України після закінчення встановленого строку перебування на території України, а також іноземців, які ухиляються від виконання рішення про примусове повернення з України, працівниками Управління ДМС України в Івано-Франківській області (далі - УДМС в Івано-Франківській області) спільно зі співробітниками УСБУ в Івано-Франківській області був виявлений громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення особи громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснено з використанням Єдиної інформаційної аналітичної системи управління міграційними процесами та паспорта № НОМЕР_1 .
З метою з'ясування правового статусу та підстав подальшого перебування на території України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , УДМС в Івано-Франківській області проведено відповідну перевірку та його опитування. У ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в Україну 01.08.2019 року через пункт пропуску на державному кордоні «Міжнародний аеропорт Бориспіль». Паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону у ОСОБА_1 відсутній. Окрім того було встановлено, що 03.11.2020 року УДМС в Івано-Франківській області було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни, яким його зобов'язано покинути територію України в термін до 01.12.2020 року. Однак, ОСОБА_1 у встановлений термін територію України не залишив та ухилився від виконання зазначеного рішення.
Також ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 203 КУпАП. Наведені вище факти свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуває на території України нелегально, не має правових підстав для подальшого перебування в Україні, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України та порушив вимоги статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Просив примусово видворити з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , та затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у адміністративному позові, просив задовольнити позов в повному обсязі. Також зазначив, що при затриманні відповідач ОСОБА_1 надав працівникам міграційної служби паспорт громадянина України та свідоцтво про народження, які можуть бути підробленими, і стосовно яких на даний час триває перевірка. Також після дослідження матеріалів справи додатково пояснив, що в рішенні про примусове повернення з України помилково зазначена країна повернення «Узбекістан», проте там також йдеться про третю країну, мається на увазі Республіка Молдова.
Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що дійсно він мав покинути територію України, однак у зв'язку із карантином йому працівники міграційної служби сказали, що даний термін відкладається. Пізніше він зламав ногу та понад три місяці не мав змоги покинути територію України, та не мав коштів, оскільки не міг ходити та працювати. Просить суд надати йому термін для того щоб зробити відповідний паспорт та добровільно покинути територію України, оскільки при примусовому видворенні його буде депортовано, а він зараз в Україні перебуває в цивільному шлюбі, який планує узаконити.
Представник відповідача - адвокат Кучер Н. Ю. у судовому засіданні зазначила, що відповідач ОСОБА_1 мав поважні причини, які йому перешкоджали покинути територію України. Крім того, звертає увагу суду, що в рішенні від 03.11.2020 року УДМС в Івано-Франківській області про примусове повернення зазначена країна повернення «Узбекістан». Вважає, що дане рішення неможливо виконати оскільки ОСОБА_1 є громадянином Республіки Молдова, а не Узбекистану, куди його повертали. Також звертає увагу, що ОСОБА_1 розуміє українську мову на побутовому рівні, не читає українською, а в рішенні від про примусове повернення графа «Перекладач» є пустою, тобто є не виключеним, що без участі перекладача йому не було зрозуміло зміст такого рішення. Тому вважає, що УДМС в Івано-Франківській області слід прийняти рішення про примусове повернення, яке не буде сумнівним з точки зору закону, та надати відповідачу додатковий час для добровільного виготовлення документів та повернення до країни походження. З цих підстав, просить відмовити у позові в повному обсязі.
Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
03.11.2020 р. начальником відділу у справах іноземців, осіб без громадянства та запобігання нелегальній міграції УДМС України в Івано-Франківській області Думенком В. П., прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1/ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з цим документом вирішено: «Примусово повернути до країни походження Республіки Узбекістан або третьої країни громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 / ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язати його покинути територію України до 01.12.2020».
Відповідно до пункту 1 статті 30 Закону Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Також, частиною 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Надаючи оцінку рішенню УДМС України в Івано-Франківській області суд зазначає, що в ньому вирішено примусово повернути громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 / ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «Республіки Узбекістан» або третьої країни, тобто країна походження в цьому рішення зазначена неправильно, а відтак суд приходить до висновку, що таке рішення неможливо було виконувати у спосіб, який в ньому визначений.
Щодо посилання представника позивача на те, що в рішенні було допущено технічну описку, а також в ньому зазначено третю країну якою може бути і Республіка Молдова чи будь-яка інша країна, що відповідає вимогам ст. 26 Закону, суд зазначає наступне.
Щодо повернення в третю країну, то в ст. 26 Закону зазначено, що «іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну». Тобто, за змістом цієї норми закону, словосполучник «або» не відносить третю країну до країни походження, така країна є іншою від країни походження.
Також при розгляді справи суд не наділений правом виправляти описки у рішеннях позивача, а позивачем не заявлено клопотань про відкладення розгляду справи, з метою вирішення питання щодо виправлення описки.
Тому суд сприймає рішення позивача про примусове повернення буквально, та констатує факт того, що в зазначеній редакції воно не могло бути виконано.
Також суд зазначає, що представник позивача посилається на ту обставину, що відповідач за невиконання рішення про примусове повернення притягався до адміністративної відповідальності, проте до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження цієї обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням фактично встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту ухилення відповідача від виконання рішення про його примусове видворення, що є підставою для відмови в позові в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 6, 7, 9, 72-77, 241-246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
В задоволенні позову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про примусове видворення з України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Атаманюк Б.М.