Справа № 215/4105/21
3/215/1624/21
09 серпня 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України ; який не працює; який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу серії ААБ №125394, 21.06.2021 о 23.30 год. у м.Кривому Розі по вул..Треньова, біля зупинки громадського транспорту Гірницьке, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу Алкотест 6820 в присутності двох свідків, результат тесту 1,38 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, з проколом не погодився, пояснив, що не вживає алкогольні напої за станом здоровя. У той день він був зупинений поліцейськими та дійсно добровільно пройшов тест на місці, але з тестом не був згодний, також на квитанції алкотестера відмітив значне завищення температури повітря. Про це він відразу повідомив поліцейського, але останній не роз'яснив право пройти повторний огляд у медичному закладі, а натомість почав вимагати документи і роз'яснювати права згідно ст.268 КУпАП та складати протокол. Надав до суду виписку зі своєї медичної картки та довідку про погоду авіаметеостанції у м.Кривий Ріг за 21.-22.06.2021 .
Захисник просив закрити провадження у справі через відсутність події і складу правопорушення та незаконність дій поліцейських .
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що був пасажиром в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 та якого зупинили поліцейські. Під час спілкування останнього з поліцейським він постійно перебував поряд з ним, в тому числі під час огляду алкотестером. Після огляду ОСОБА_1 був не згодний з результатом і відразу повідомляв поліцейським про неточності показників приладу, але ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії від 21.06.2021 ( а.с. 1), пояснення свідків (а.с.2,3), квитанцію газоаналізатору 6820 «Alcotest» (а.с. 4), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.5), рапорт (а.с. 6), запис відеофіксації скоєння правопорушення з бодікамери (а.с.8), довідку від 22.06.2021, згідно якої ОСОБА_3 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 7), виписку з медичної картки ОСОБА_1 , довідку про погоду, приходжу до такого висновку .
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим, пунктом 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року,зареєстрованої в МЮУ від 11.11.2015 за №1413/27858, передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Також, суд враховує, що включення поліцейським портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), п.5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України
18 грудня 2018 року № 1026.
Як видно з наданого до суду відеозапису, після проведеного огляду на місці на запитання поліцейського ОСОБА_1 не висловлювавсвою згоду з результатами алкотестера, в т.ч. в присутності свідків, та без зясування цього поліцейський відразу почав вимагати документи у водія для складання протоколу.
Водночас, як випливає з пояснень ОСОБА_1 , що підтверджуються наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відразу після огляду вказував поліцейському про наявність суперечностей у показниках приладу, що передбаченому Інструкцією і приписами КУпАП та свідчить про незгоду водія з результатами проведеного поліцейськими огляду.
Незважаючи на такі обставини поліцейським не було роз'яснено особі право пройти огляд в медичному закладі.
При цьому, суд відмічає , що всупереч вищевказаним вимогам законодавства наданий до суду відеофайл за вищевказаний проміжок часу з місця події не містить аудіозапису, але підтверджує перебування ОСОБА_1 поруч з поліцейськими .
Надані до суду пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не містять підтвердження згоди водія з результатами огляду та розяснення водію права пройти огляд у медичному закладі.
Крім того, підстави зупинки транспортного засобу чітко визначені Законом України «Про національну поліцію». Відповідно до правової позиції, викладеної в рішенні Верховного суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17, Верховний суд наголосив, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними. Не підтверджена доказами зупинка автомобіля суперечить положенням Закону України «Про Національну поліцію» та положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даному випадку жодних порушень ПДР України поліцейськими у діях водія ОСОБА_1 не виявлено, що випливає з наданого суду рапорту працівника поліції, протоколу серії ААБ №125394 від 21.06.2021 і відеозапису поліцейського відеореєстратора.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про порушення поліцейським порядку огляду водія з метою виявлення ознак алкогольного сп'яніння.
Згідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64). Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, при відсутності достатніх, допустимих і достовірних доказів вчинення правопорушення і наявності вини особи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя :