ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.08.2021Справа № 910/9019/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-ГРУП»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ГРУПП АРТ»
про стягнення 61 692, 99 грн
Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ГРУПП АРТ» про стягнення 61 692, 99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 06/1 суборенди об'єкта нерухомості від 20.11.2020 щодо повної та своєчасної оплати суборенди та інших платежів, передбачених Договором, внаслідок чого й утворилась спірна заборгованість про стягнення якої просить позивач, з урахуванням пені, 25% річних, 50% штрафу за прострочення сплати платежу, інфляційних втрат та штрафу за порушення строків виключення інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію місцезнаходження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.06.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, офіс 320.
Однак, конверт з ухвалою суду був повернутий відділенням поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
20 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-ГРУП» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ГРУПП АРТ» (суборендар) було укладено договір № 06/1 суборенди об'єкта нерухомості (далі - Договір), за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення № 39, групи приміщень № 21, площею 22,4 кв.м., що розташоване на третьому поверсі нежитлового будинку (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11 (надалі - об'єкт суборенди) (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, орендар передає суборендарю об'єкт суборенди за актом приймання-передачі.
Об'єкт суборенди повертається орендарю суборендарем у день закінчення строку дії Договору, а у разі дострокового розірвання/припинення дії цього Договору - в день дострокового розірвання/припинення дії цього Договору. Повернення об'єкту суборенди із користування фіксується відповідним актом приймання-передачі (п. 2.4 Договору).
У пунктах 5.1, 5.2 Договору визначено, що загальний розмір суборендної плати за користування об'єктом суборенди становить 16 317, 75 грн без ПДВ на місяць.
Нарахування орендарем суборендної плати за цим Договором здійснюється з дня прийняття суборендарем об'єкту суборенди за актом приймання-передачі. Нарахування орендарем суборендної плати за цим Договором припиняється з дня наступного за днем повернення суборендарем об'єкту суборенди орендарю та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 5.5 Договору, починаючи з другого календарного місяця користування об'єктом суборенди, суборендар здійснює повну оплату суборендної плати за місяць, до 10-го числа кожного поточного місяця за поточний.
Згідно п. 5.6 Договору, починаючи з другого календарного місяця користування, розмір суборендної плати за поточний місяць суборенди визначається шляхом коригування суми суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (індекс споживчих цін) за даними Державної служби статистики України за попередній місяць.
У разі, коли коефіцієнт інфляції за попередній місяць менше одиниці, суборендна плата за поточний місяць не коригується та встановлюється в розмірі, що відповідає суборендній платі за попередній місяць.
Як визначено у пунктах 5.9, 5.10 Договору, рахунки на оплату платежів, передбачених цим Договором, формуються орендарем та сплачуються суборендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря кожного місяця в національній валюті України.
Суборендар зобов'язаний щомісячно, до настання дати сплати відповідних платежів за цим Договором, одержати у представника орендаря відповідні рахунки на сплату передбачених цим Договором платежів.
Згідно п. 8.2 Договору, у випадку несвоєчасної сплати платежів відповідно до умов цього Договору суборендар зобов'язаний сплатити на користь орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення за весь період заборгованості до моменту її погашення.
Пунктом 8.3 Договору визначено , що у випадку прострочення виконання обов'язків по сплаті платежів, передбачених цим Договором, у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, суборендар зобов'язаний сплатити орендарю 25% річних від простроченої суми.
У випадку прострочення сплати суборендарем платежів, встановлених Договором, більш ніж на 30 календарних днів, суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 50% від розміру загальної суми заборгованості (п. 8.4 Договору).
Підпунктом 3.4.6 Договору визначено право суборендаря використовувати адресу об'єкту суборенди або адресу будівлі, в якій знаходиться об'єкт суборенди, як місце реєстрації місцезнаходження суборендаря у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З цим положенням кореспондується обов'язок суборендаря, визначений у підпункті 3.3.30 Договору на дату підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту суборенду із суборендного користування виключити інформацію із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію свого місцезнаходження за адресою об'єкту суборенди.
Згідно ж пункту 8.12 Договору, за порушення строків виключення інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію місцезнаходження за адресою об'єкта суборенди суборендар сплачує на користь орендаря штрафу у розмірі подвійної суборендної плати за останній місяць користування об'єктом суборенди за весь час прострочення строків виключення інформації з ЄДР.
21.11.2020 сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування об'єкт суборенди.
31.03.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду про розірвання з 31 березня 2021 року Договору № 06/1 суборенди об'єкта нерухомості від 20 листопада 2020 року.
Того ж дня сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно якого суборендар повернув 31.03.2021 з суборендного користування, а орендар прийняв об'єкт суборенди
Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за березень 2021 року в розмірі 17 064, 43 грн, а також порушено пп. 3.3.30 Договору щодо своєчасного виключення відомостей з ЄДР, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а також пеню, 25% річних, 50% штрафу за прострочення сплати платежу, інфляційні витрати та штраф за порушення строків виключення інформації із ЄДР.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За встановленими обставинами справи відповідач, підписавши Договір, прийняв в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення № 39, групи приміщень № 21, площею 22,4 кв.м., що розташоване на третьому поверсі нежитлового будинку (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11.
Прийняття майна в суборенду зумовлює виникнення обов'язку зі сплати орендних платежів та відшкодування інших витрат, обумовлених Договором.
Так, відповідно до умов Договору, орендарем було виставлено рахунок на оплату № 50 від 01.03.2021 на суму 17 064, 43 грн для внесення суборендної плати за березень 2021 року.
31 березня 2021 року сторонами підписано акт надання послуг № 45 від 31.03.2021 на суму 17 064, 43 грн.
Разом з цим, докази оплати суборендарем послуг з користування об'єктом суборенди за березень 2021 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
З огляду на погоджений сторонами у п. 5.5 Договору порядок розрахунків, граничним строком виконання грошового зобов'язання було 10.03.2021. Таким чином, з 11.03.2021 грошове зобов'язання вважається простроченим.
З урахуванням наведеного, суд встановив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення суборендної плати за березень 2021 року, що свідчить про наявність у нього перед позивачем заборгованості в розмірі 17 064, 43 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту неналежного виконання відповідачем обов'язку зі сплати суборендної плати за Договором та факту наявності боргу, який відповідачем спростовано не було, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з суборендної плати в розмірі 17 064, 43 грн, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись пунктом 8.2 Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 562, 42 грн.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Наведений позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенні в заявленій сумі.
Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 532, 22 грн штрафу, нарахованого на підставі 8.4 Договору, а також 34 128, 86 грн штрафу, нарахованого на підставі 8.12 Договору.
Суд зазначає, що згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Таким чином, уклавши Договір, сторони погодились із запропонованими умовами.
Згідно з частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Так, керуючись пунктом 8.4 Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 8 532, 22 грн за прострочення сплати платежу, більш ніж на 30 календарних днів.
Як вже наголошувалось, грошове зобов'язання зі сплати суборендної плати за березень 2021 року є простроченим з 11.03.2021. Доказів його погашення, зокрема протягом 30 календарних днів, матеріали справи не містять, що є підставою для застосування штрафу на підставі зазначеного пункту Договору у розмірі 50% від розміру загальної суми заборгованості, що становить 8 532, 22 грн.
Також, як встановлено судом, підпунктом 3.4.6 Договору визначено право суборендаря використовувати адресу об'єкту суборенди або адресу будівлі, в якій знаходиться об'єкт суборенди, як місце реєстрації місцезнаходження суборендаря у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З цим положенням кореспондується обов'язок суборендаря, визначений у підпункті 3.3.30 Договору на дату підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту суборенду із суборендного користування виключити інформацію із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію свого місцезнаходження за адресою об'єкту суборенди.
За порушення строків виключення інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію місцезнаходження за адресою об'єкта суборенди пунктом 8.12 Договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі подвійної суборендної плати за останній місяць користування об'єктом суборенди за весь час прострочення строків виключення інформації з ЄДР.
З наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 03.06.2021 місцезнаходження відповідача зареєстроване за адресою об'єкта суборенди, що свідчить про порушення останнім положень 3.3.30 Договору та є підставою для стягнення штрафу на підставі п. 8.12 Договору у розмірі подвійної суборендної плати за останній місяць користування об'єктом суборенди, який становить 34 128, 86 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 25 % річних в сумі 993, 48 грн, нарахованих на підставі п. 8.3 Договору та 411, 48 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки відсотків річних та інфляційних втрат, суд не виявив у них помилок, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ГРУПП АРТ» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, офіс 320; ідентифікаційний код 42600302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-ГРУП» (01033, м. Київ, вул. Іллі Еренбурга, буд. 5, офіс № 7; ідентифікаційний код 40521051) 17 064, 43 грн (сімнадцять тисяч шістдесят чотири гривні 43 коп.) заборгованості, 562, 42 грн (п'ятсот шістдесят дві гривні 42 коп.) пені, 993, 48 грн (дев'ятсот дев'яносто три гривні 48 коп.) 25% річних, 8 532, 22 грн (вісім тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 22 коп.) штрафу за прострочення сплати платежу, 411, 58 грн (чотириста одинадцять гривень 58 коп.) інфляційних втрат, 34 128, 86 грн (тридцять чотири тисячі сто двадцять вісім гривень 86 коп.) штрафу за порушення строків виключення інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію місцезнаходження за адресою об'єкта суборенди та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 09.08.2021.
Суддя О.С. Комарова