61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
27.07.2021 Справа № 905/209/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11; код ЄДРПОУ: 00186542)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" (87509, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Заозерна, будинок 50; код ЄДРПОУ: 33560212)
про стягнення штрафу в розмірі 28 509,53 грн.,-
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" (87509, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Заозерна, будинок 50; код ЄДРПОУ: 33560212)
до відповідача: акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11; код ЄДРПОУ: 00186542)
про стягнення 169 819,68 грн., з яких основний борг в сумі 82080,00 грн., пеня в сумі 62 322,69 грн., штраф у розмірі 18 074,15 грн., 3 % річних в сумі 1875,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 467,52 грн.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Верба В.В. (довіреність №18-67 від 21.12.2020);
від відповідача за первісним позовом: не з'явився
Акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" про стягнення штрафу в розмірі 28 509,53 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків поставки товару, які передбачені договором №727 від 25.10.2019, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій в розмірі 28 509,53 грн.
23.02.2021 через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" надійшла зустрічна позовна заява до акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення 169 819,68 грн., з яких основний борг в сумі 82080,00 грн., пеня в сумі 62 322,69 грн., штраф у розмірі 18 074,15 грн., 3 % річних в сумі 1875,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 467,52 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилався на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом грошових зобов'язань за договором поставки №727 від 25.10.2019, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат.
Представник позивача за первісним позовом під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 113-115) представник позивача за первісним позовом зазначив, що заборгованість АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" перед ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" на підставі додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 було частково сплачено, та на теперішній час складає 13 680,00 грн. Крім того, сторони не узгодили в договорі поставки № 727 від 25.10.2019 розмір пені (відповідний відсотковий розмір від суми простроченого платежу за прострочення грошового зобов'язання), у зв'язку з чим пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання була неправомірно нарахована позивачем за зустрічним позовом. Також 08.04.2021 від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 95 % від заявленої відповідачем у зустрічному позові, оскільки згідно наданих останнім документів винагорода залежить від кількості витраченого часу та складає 588,23 грн. за годину, в той час як середній рівень заробітної плати адвоката в Україні та окремо у Харківській області, складає 96,60 грн., тобто є явно завищеним.
Представник відповідача за первісним позовом наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі. У відзиві на позовну заяву (т.2, а.с. 30-35) представник відповідача за первісним позовом вказував на те, що сторонами було узгоджено перенесення строків поставки товару, які були спричинені зупиненням роботи відповідача у період з 01.08.2020 по 01.11.2020 на підставі наказу № Ю0000000064 від 29.07.2020. Крім того, систематичне неналежне виконання ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" своїх зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором зумовило неможливість поставляти товар згідно з графіком без отримання оплати за вже поставлений товар. Також у вказаному відзиві на позовну заяву відповідач за первісним позовом просив зменшити розмір штрафних санкцій на 90 % з урахуванням майнового стану відповідача та вжиття ним усіх можливих заходів для своєчасного виконання умов договору, зокрема, шляхом листування з приводу перенесення строків поставки товару.
У відповіді на відзив (т.2, а.с. 132-133) представник відповідача за первісним позовом наполягав на правомірності нарахування пені та штрафу з посиланням на ст.ст. 230 - 231 Господарського кодексу України. 19.04.2021 від представника відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, в яких останній наполягав на тому, що її розмір є фіксованим та встановлений у договорів. Крім того, жодними доказами вказане клопотання ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" не підтверджено.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
25.10.2019 між акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 727 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі за текстом - товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 3.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначені у додатку (специфікації) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумаченню торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 (далі - Правила Інкотермс).
Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки, визначені п. 3.3 цього договору (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1 даного договору тільки після отримання покупцем письмового підтвердження про готовність товару до відвантаження. Поставка товару повинна бути поставлена однією партією в одному автотранспортному засобі, або згідно з графіком, якщо це оговорено додатками, специфікаціями чи додатковими угодами.
Постачальник зобов'язаний своєчасно поставити товар відповідної якості (п. 4.1.1. договору).
Відповідно до п. 4.2.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний товар в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 5.1. договору ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору.
Відповідно до п. 5.2. договору загальна сума договору на момент його складання становить 164 160 (сто шістдесят чотири тисячі сто шістдесят грн.) 00 коп. з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступних поставок товару шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 5.6. договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Відповідно до п. 6.1. договору право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця.
У разі порушення термінів оплати за поставлений товар згідно даного договору більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми несплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення (п. 10.7 договору).
Згідно п. 10.3. договору у разі порушення строків поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
Відповідно до п. 10.7 договору у разі порушення термінів оплати за поставлений товар згідно даного договору більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2021, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п. 12.1. договору).
Додатком № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно переліку барабан БКН-500 (Ч.330-036-01) у кількості 2 шт загальною вартістю 164 160,00 грн.
У вказаному додатку сторони узгодили наступні умови поставки:
Умови поставки: DDP, склад покупця, м. Запоріжжя, вул. Діагональна 11. Поставка здійснюється тільки після письмового підтвердження покупцем про готовність до приймання товару. Направлення та отримання заявки на електронну адресу постачальника здійснюється з урахуванням положень п. 14.14 договору № 727 від 25.10.2019 року.
Умови оплати: покупець здійснює оплату за фактом поставки товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 20 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1-4.1.5 цього договору.
Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів відповідно до п. 3.4. даного договору. У разі надходження неякісного, некомплектного товару або нестачі покупець має право:
- провести часткову відмову в оплаті рахунку на суму вартості нестачі товару, або на суму вартості забракованого товару, згідно з приймально-здавальними документами;
- повністю відмовити в оплаті рахунку, згідно з чинним законодавством.
Додатковою угодою № 1 від 15.04.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно переліку втулку ланцюгову конвеєра у кількості 200 шт. загальною вартістю 64 320,00 грн.
Вищезазначеною додатковою угодою сторони узгодили наступні умови поставки:
Термін поставки: протягом 5 календарних днів з дати передоплати.
Умови поставки: СРТ, склад покупця, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11.
Умови оплати: покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 20 % передоплати від суми вартості товару протягом 5 банківських днів з дати отримання наступних документів:
- оригіналу рахунку на передоплату, оформленого на 12 864,00 грн. (або його копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п'яти) робочих днів від дати проведення передоплати). Решту від суми вартості товару покупець оплачує за фактом поставки, шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника через 10 календарних днів на підставі рахунку-фактури, оформленого відповідно до умов договору, та тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1 - 4.1.5 цього договору.
Додатковою угодою № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно переліку втулку ланцюгову конвеєра у кількості 520 шт. загальною вартістю 111 802,08 грн.
Вищезазначеною додатковою угодою сторони узгодили наступні умови поставки:
Термін поставки: до 31 жовтня 2020 року за умови направлення покупцем письмової заявки до 25 серпня 2020 року.
Умови поставки: СРТ, склад покупця, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (Інкотермс 2010).
Умови оплати: покупець здійснює оплату за фактом поставки товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 15 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1 - 4.1.5. цього договору. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів відповідно до п. 3.4. даного договору.
Вищезазначений договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" направило заявку ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" вих. № 27-489 від 29.01.2020 (т. 1, а.с. 99) про поставку товару, визначеного у додатку № 1 до договору.
На виконання умов додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 164 160,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 105 від 18.03.2020 на суму 82 080,00 грн. (т. 1, а.с. 101) та видатковою накладною № 230 від 12.06.2020 на суму 82 080,00 грн. (т.1, а.с. 104).
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" частково сплатив вартість поставленого товару, а саме в сумі 150 480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 351752 від 15.02.2021 на суму (т. 2, а.с. 116), а також платіжним дорученням № 351663 від 24.07.2020 на суму 82 080,00 грн. (т. 2, а.с. 169).
На виконання умов додаткової угоди № 1 від 15.04.2020 до вищезазначеного договору ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 64 320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 158 від 27.04.2020 (т. 1, а.с. 123).
В подальшому, заявкою вих. № 27-967 від 20.08.2020 (т.1, а.с. 128) АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" просив ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставити товар, вказаний у додатковій угоді № 3 від 10.08.2020.
На виконання умов додаткової угоди № 3 від 10.08.2020 до вищезазначеного договору ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 111 802,08 грн., що підтверджується видатковою накладною № 411 від 02.12.2020 (т. 1, а.с. 32).
Також ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" було виставлено рахунок на оплату № 412 від 02.12.2020 на суму 111 802,08 грн., який був сплачений АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 359235 від 11.01.2021 (т. 1, а.с. 133).
Як зазначає позивач за первісним позовом, ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" було порушено умови договору в частині поставки продукції в передбачені строки за додатковою угодою № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, у зв'язку з чим на підставі п. 6.2.1. був нарахований штраф у загальному розмірі 28 509,53 грн.
Наведені обставини зумовили звернення позивача до Господарського суду Донецької області.
Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Виходячи зі змісту договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, в асортименті, кількості, якості та за ціною, визначеними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № 727 від 25.10.2019 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно ч. 4 ст. 267 Господарського кодексу України у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).
Як вже зазначалося, додатковою угодою № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно переліку (втулку ланцюгову конвейора у кількості 520 шт.) загальною вартістю 111 802,08 грн. у строк до 31 жовтня 2020 року за умови направлення покупцем письмової заявки до 25 серпня 2020 року.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 111 802,08 грн. з порушенням узгодженого сторонами строку поставки, що підтверджується видатковою накладною № 411 від 02.12.2020.
Оскільки ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" не поставило товар у встановлений додатковою угодою № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 строк, а саме до 31.10.2020, позивачем нараховано штраф у розмірі 28 509,53 грн. за період з 01.11.2020 по 01.12.2020 року.
Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вже зазначалося, згідно п. 10.3. договору у разі порушення строків поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
За змістом приписів параграфу 2 глави 49 Цивільного кодексу України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов'язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов'язання.
Проаналізуваши пункт 10.3 договору суд дійшов висновку, що сторони передбачили стягнення пені у розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення та штрафу за прострочення більше 10-ти календарних днів і у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.
Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, так як згідно зі ст. 549 ЦКУ пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГКУ - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 р. у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 р. у справі № 908/1843/17, у справі № 917/194/18 від 02.04.2019, у справі № 910/7398/18 від 23.07.2019.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" надані позивачем за первісним позовом розрахунки позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 0,5 % від суми непоставленого товару за кожен день прострочення за період з 01.11.2020 по 01.12.2020 в сумі 17 329,32 грн., який за своєю правовою природою є пенею, а також штрафу у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару в сумі 11 180,20 грн., суд дійшов висновку, що останні є арифметично та методологічно вірними, у зв'язку з чим задовольняє у повному обсязі первісні позовні вимоги акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" про стягнення 28 509,53 грн., з яких пеня в сумі 17 329,32 грн. та штраф в сумі 11 180,20 грн.
Як вже зазначалося, під час розгляду даної справи від відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % з урахуванням майнового стану відповідача та вжиття ним усіх можливих заходів для своєчасного виконання умов договору, зокрема, шляхом листування з приводу перенесення строків поставки товару.
Позивач за первісним позовом заперечував проти зменшення штрафних санкцій з огляду на те, що вказані відповідачем обставини не вважаються відповідно до законодавства України належними підставами для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Суд зазначає, що зазначає, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру штрафу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №921/333/17-г/14 та постанові Вищого господарського суду України від 4.12.2017 у справі №918/405/17.
Господарський суд зауважує, що відповідачем за первісним позовом не доведено суду виключності обставин, які могли бути підставами для зменшення судом розміру неустойки. Крім того, під час розгляду даної справи судом встановлено, що неодноразове порушення умов договору поставки № 727 від 25.10.2019 мало місце з обох сторін. Суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом щодо вжиття ним усіх можливих заходів для своєчасного виконання умов договору, зокрема, шляхом листування з приводу перенесення строків поставки товару, оскільки, з огляду на п. 14.3. договору, всі зміни та доповнення до договору будуть вважатися дійсними тільки в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі у вигляді додаткових угод. Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, жодної додаткової угоди до договору поставки № 727 від 25.10.2019 щодо перенесення строків постачання товару за додатковою угодою № 3 від 10.08.2020, між сторонами укладено не було.
У зв'язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.
Щодо зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" до акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення 169 819,68 грн., з яких основний борг в сумі 82080,00 грн., пеня в сумі 62 322,69 грн., штраф у розмірі 18 074,15 грн., 3 % річних в сумі 1875,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 467,52 грн., суд зазначає наступне.
Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" грошових зобов'язань за договором поставки №727 від 25.10.2019 в частині своєчасної оплати поставленого товару згідно додатку № 1 від 25.10.2019, додаткової угоди № 1 від 15.04.2020 та № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат.
Як вже зазначалося, відповідно до п. 4.2.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний товар в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Додатковою угодою № 1 від 15.04.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 20 % передоплати від суми вартості товару протягом 5 банківських днів з дати отримання наступних документів:
- оригіналу рахунку на передоплату, оформленого на 12 864,00 грн. (або його копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п'яти) робочих днів від дати проведення передоплати). Решту від суми вартості товару покупець оплачує за фактом поставки, шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника через 10 календарних днів на підставі рахунку-фактури, оформленого відповідно до умов договору, та тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1 - 4.1.5 цього договору.
На виконання умов додаткової угоди № 1 від 15.04.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 64 320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 158 від 27.04.2020 (т. 1, а.с. 123).
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 351664 від 12.08.2020 АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" сплатив у повному обсязі вартість вищезазначеного товару, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" за 12.08.2020 (т. 1, а.с. 183).
Додатковою угодою № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за фактом поставки товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 15 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1 - 4.1.5. цього договору.
На виконання умов додаткової угоди № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 111 802,08 грн., що підтверджується видатковою накладною № 411 від 02.12.2020 (т. 1, а.с. 123).
Також ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" було виставлено рахунок на оплату № 412 від 02.12.2020 на суму 111 802,08 грн., який був сплачений АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 359235 від 11.01.2021 (т. 1, а.с. 131).
Додатком № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за фактом поставки товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 20 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1-4.1.5 цього договору. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів відповідно до п. 3.4. даного договору. У разі надходження неякісного, некомплектного товару або нестачі покупець має право:
- провести часткову відмову в оплаті рахунку на суму вартості нестачі товару, або на суму вартості забракованого товару, згідно з приймально-здавальними документами;
- повністю відмовити в оплаті рахунку, згідно з чинним законодавством.
На виконання умов додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 164 160,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 105 від 18.03.2020 на суму 82 080,00 грн. (т. 1, а.с. 101) та видатковою накладною № 230 від 12.06.2020 на суму 82 080,00 грн. (т.1, а.с. 104).
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 351752 від 15.02.2021 АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" частково сплатив вартість поставленого товару, а саме в сумі 150 480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 351752 від 15.02.2021 на суму 68 400,00 грн. (т. 2, а.с. 116), а також платіжним дорученням № 351663 від 24.07.2020 на суму 82 080,00 грн. (т. 2, а.с. 169). Таким чином, сума, що залишилась несплаченою відповідачем за додатком № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, складає 13 680,00 грн.
Водночас у зустрічній позовній заяві позивач просить стягнути основний борг в сумі 82080,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява від 19.02.2021 була надіслана на адресу Господарського суду Донецької області 19.02.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист (т. 1, а.с. 242).
Оскільки заборгованість в розмірі 150 480,00 грн. була сплачена до моменту подання позивачем відповідного позову до суду, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Таким чином, суд задовольняє зустрічні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 13 680,00 грн.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Позивачем за зустрічним позовом на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за загальний період з 02.07.2020 по 20.01.2021 нараховано 3 % річних в загальному розмірі 1875,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 467,52 грн. за загальний період з липня 2020 по січень 2021.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).
Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати окремо за додатком № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, а також додаткових угод № 1 від 15.04.2020 та № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, а саме:
1) згідно додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 на суму 82080,00 грн.
Як вже зазначалося, додатком № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за фактом поставки товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 20 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1-4.1.5 цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару згідно додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 відбулась 18.03.2020 на суму 82 080,00 грн. та 12.06.2020 на суму 82 080,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 105 від 18.03.2020 та № 230 від 12.06.2020.
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 351752 від 15.02.2021 АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" частково сплатив вартість поставленого товару, а саме в сумі 150 480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 351752 від 15.02.2021 на суму 68 400,00 грн. (т. 2, а.с. 116), а також платіжним дорученням № 351663 від 24.07.2020 на суму 82 080,00 грн. (т. 2, а.с. 169). Таким чином, сума, що залишилась несплаченою відповідачем за постачання продукції згідно додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, складає 13 680,00 грн. з 15.02.2021.
Позивачем за зустрічним позовом за несвоєчасне погашення заборгованості за видатковими накладними № 105 від 18.03.2020 та № 230 від 12.06.2020 нараховано 3% річних за період з 02.10.2020 по 19.02.2021 в сумі 1572,05 грн. та інфляційні втрати за період з липня 2020 по січень 2021 в сумі 3495,96 грн. на суму заборгованості 82 080,00 грн.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично невірним, так як позивачем за зустрічним позовом помилково зазначено заборгованість за видатковою накладною № 230 від 12.06.2020 в сумі 82 080,00грн., оскільки, як встановлено судом, з 15.02.2021 вона становить 13 680,00 грн. Крім того, позивачем за зустрічним позовом невірно визначено початок періоду прострочення платежу за видатковою накладною № 230 від 12.06.2020, оскільки, з огляду на умови додатку № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019, кінцевою датою його оплати є 02.07.2020.
Згідно здійсненого судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку, сума 3 % річних, що підлягає стягненню з акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" за період з 03.07.2020 по 14.02.2021 на суму 82 080,00 грн. складає 1528,06 грн., а за період з 15.02.2021 по 19.02.2021 на суму 13680,00 грн., складає 5,62 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем за зустрічним позовом період, господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично вірним, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 3495,96 грн. за додатком № 1 від 25.10.2019 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 у повному обсязі.
2) згідно додаткової угоди № 1 від 15.04.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019.
Як вже зазначалося, додатковою угодою № 1 від 15.04.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 20 % передоплати від суми вартості товару протягом 5 банківських днів з дати отримання наступних документів:
- оригіналу рахунку на передоплату, оформленого на 12 864,00 грн. (або його копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п'яти) робочих днів від дати проведення передоплати). Решту від суми вартості товару покупець оплачує за фактом поставки, шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника через 10 календарних днів на підставі рахунку-фактури, оформленого відповідно до умов договору, та тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1 - 4.1.5 цього договору.
На виконання умов додаткової угоди № 1 від 15.04.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 64 320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 158 від 27.04.2020 (т. 1, а.с. 123).
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 351664 від 12.08.2020 АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" сплатив у повному обсязі вартість вищезазначеного товару.
Як вбачається зі змісту прохальної частини зустрічної позовної заяви, товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" просить стягнути інфляційні втрати в сумі 518,13 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості за видатковою накладною № 158 від 27.04.2020. Разом із тим, відповідного розрахунку позивачем за зустрічним позовом суду не надано, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог в цій частині.
3) згідно додаткової угоди № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019.
Як вже зазначалося, додатковою угодою № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за фактом поставки товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника через 15 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, п. 4.1.1 - 4.1.5. цього договору.
На виконання умов додаткової угоди № 3 від 10.08.2020 до договору поставки № 727 від 25.10.2019 ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" поставило АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" товар на загальну суму 111 802,08 грн., що підтверджується видатковою накладною № 411 від 02.12.2020 (т. 1, а.с. 123).
Також ТОВ "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" було виставлено рахунок на оплату № 412 від 02.12.2020 на суму 111 802,08 грн., який був сплачений АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 359235 від 11.01.2021 (т. 1, а.с. 131).
Позивачем за зустрічним позовом за несвоєчасне погашення заборгованості за видатковою накладною № 411 від 02.12.2020 на суму 111 802,08 грн. нараховано 3% річних за період з 18.12.2020 по 20.01.2021 в сумі 303,27 грн. та інфляційні втрати за січень 2021 в сумі 1453,43 грн.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем за зустрічним позовом період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним. Так, згідно здійсненого судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" власного перерахунку сума 3 % річних, що підлягає стягненню з акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД", складає 220,19 грн. за період з 18.12.2020 по 10.01.2021.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично невірним. Так, позивач безпідставно збільшив період нарахування інфляційних втрат, оскільки, зважаючи на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць) період нарахування має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013).
Враховуючи, що заборгованість за видатковою накладною № 411 від 02.12.2020 на суму 111 802,08 грн. була погашена у січні 2021, з якого позивач за зустрічним позовом мав право нараховувати інфляційні втрати, а також з огляду на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць), суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1453,43 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" грошових зобов'язань щодо оплати заборгованості за видатковою накладною № 411 від 02.12.2020.
Також позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню в сумі 19 124,64 грн. за період з 02.07.2020 по 19.02.2021 та штраф у розмірі 7 % в сумі 5745,60 грн. з посиланням на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 10.7 договору.
Відповідно до п. 10.7 договору у разі порушення термінів оплати за поставлений товар згідно даного договору більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.
Проаналізувавши вищезазначений пункт договору, суд дійшов висновку, що сторонами не було узгоджено розмір та порядок нарахування пені та штрафу у разі прострочення покупцем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені Господарськиим кодексом України (далі - ГК України). Так, згідно частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Під час розгляду даної справи відповідач (за зустрічним позовом) заперечував проти задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу з огляду на те, що підприємство не є державною власністю, оскільки 02.10.2000 року було виконано план приватизації ВАТ «Запорізький завод феросплавів» шляхом платного відчуження майна, що перебуває у державній власності на користь фізичних та юридичних осіб (викуп акцій ВАТ «Запорізький завод феросплавів») у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а отже з 02.10.2000 став приватною власністю і жодної частки державного майна в статутному капіталі товариства немає.
На підтвердження вищезазначений обставин АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надав суду лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 11/1-38-02225 від 18.06.2021 (т. 2, а.с. 221), відповідно до якого державна частка в статутному капіталі АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (код ЄДРПОУ 00186542) відсутня, а АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" не відноситься до підприємств державного сектору економіки.
Оскільки АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" не є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 7% на суму 5745,60 грн., нарахованого відповідно до ч.2 ст.231 ГК України.
Щодо зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 20 412,53 грн., нарахованої у розмірі 0,1 % вартості товару, суд зазначає наступне.
Положення частини шостої статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.
Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також за статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, частиною другою статті 36 Закону України “Про телекомунікації”.
За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Відповідно, відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 по справі № 904/4156/19.
Оскільки умовами договору поставки № 727 від 25.10.2019 не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання, а частина шоста статті 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція у даному випадку, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 20 412,53 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" про стягнення штрафу в розмірі 28 509,53 грн. - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" (87509, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Заозерна, будинок 50; код ЄДРПОУ: 33560212) на користь акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11; код ЄДРПОУ: 00186542) штраф у розмірі 28 509,53 грн., судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" до акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення 169 819,68 грн., з яких основний борг в сумі 82080,00 грн., пеня в сумі 62 322,69 грн., штраф у розмірі 18 074,15 грн., 3 % річних в сумі 1875,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 467,52 грн., задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11; код ЄДРПОУ: 00186542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ МЕХАНО-ЛИВАРНИЙ ЗАВОД" (87509, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Заозерна, будинок 50; код ЄДРПОУ: 33560212) основний борг в сумі 13 680,00 грн., 3 % річних в сумі 1753,87 грн., інфляційні втрати в сумі 3495,96 грн., судовий збір в сумі 283,95 грн.
В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 27.07.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2021.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова