Ухвала від 04.08.2021 по справі 904/4790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

04.08.2021м. ДніпроСправа № 904/4790/21

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549)

про про визнання грошових вимог в розмірі 518 510 576,40 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.

Від представників учасників справи:

кредитор АТ КБ "ПриватБанк": Труфанова Олена Сергіївна, довіреність №4532-К-Н-О від 13.10.2020.

кредитор АТ КБ "ПриватБанк": Опанасик Владислав Володимирович, посвідчення адвоката №1213 від 24.12.2016.

кредитор Корпорація "ІС України": Таламарчук Олександр Сергійович, довіреність №б/н від 26.07.2021.

кредитор ТОВ "Агро Комплект ", ТОВ "ІММЕ": Демченко Святослав Володимирович, ордер серія АЕ №1075534 від 17.06.2021.

кредитор ТОВ "Агромтерминал": Сидоренко Руслан Вікторович, трудовий контракт від 01.03.2021.

кредитор ТОВ "Естейт Селлінг": Сидоренко Руслан Вікторович, трудовий контракт від 01.03.2021.

кредитор Кам'янський елеватор": Волова Оксана Валентинівна, ордер серія АЕ №1058304.

кредитор ПАТ "СК Інгосстрах": Волова Оксана Валентинівна, довіреність №08/01-19-1 від 08.01.2019.

від ТОВ "Аграрні технології України": Таламарчук Олександр Сергійович, довіреність від 26.07.2021.

від боржника: Новотоцьких Анна Володимирівна, довіреність №Б/н від 19.05.2021

за участю представника розпорядника майна: Кондратенко Тетяна Іванівна, довіреність

16.12.2020.

за участю представника розпорядника майна: Попов Денис Олександрович, довіреність від 21.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) прийнято до розгляду в підготовчому засіданні, що призначене на 20.05.2021.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", оформленого протоколом №17052021 від 17.05.2021 вирішено змінити найменування Товариства, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт" та внести зміни до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції та затвердити Статут товариства у новій редакції (питання 2, 3 порядку денного).

Пунктом 1.2 Статуту передбачено, що повне найменування товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт".

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 17.05.2021 рішенням загальних зборів змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт", внесено зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції.

Таким чином, новим найменуванням боржника є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) в розмірі 22 700,00 грн. судового збору (1 черга), 54 000,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 1 200 000,00 грн. суми основного боргу (4 черга). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.11.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича (свідоцтво №448 від 19.03.2013; адреса: 49005, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, офіс 16, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

20.05.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) за №66457.

17.06.2021 до відділу канцелярії суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430) з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 518 510 576,40 грн., що складається з: 140 261 333,33 суми основного боргу, 16 300 463,60 грн. - інфляційні збитки, 361 948 779,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430) з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) в розмірі 518 510 576,40 грн. по справі про банкрутство №904/4790/21 до розгляду в попередньому судовому засіданні, призначеному на 01.07.2021.

23.06.2021 до відділу канцелярії суду надійшло повідомлення розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви О.С. №02-/019 від 22.06.2021 (вх. №31175/21) про результати розгляду кредиторських вимог, зі змісту якого вбачається, що розпорядником майна заявлені кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" визнано в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4 540,00 грн. (1 черга), та 518510576,40 грн. (4 черга).

30.06.2021 до відділу канцелярії суду від боржника надійшло повідомлення від 25.06.2021 (вх.№32305/21) про результати розгляду кредиторських вимог, зі змісту якого боржником грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" визнано в повному обсязі (арк.с. 99).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 відкладено розгляд заяви у попередньому засіданні суду на 27.07.2021.

19.07.2021 до відділу канцелярії суду від представника Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" надійшли заперечення (вх.№36243/21) щодо визнання вимог ПрАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" та просить суд відхилити конкурсні кредиторські вимоги ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» до ТОВ «Монтана-Естейт» в розмірі 361 948 779, 64 грн., нараховані на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, проте за своєю суттю та правовою природою є фінансовими санкціями, як такі, що не відповідають вимогам статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; відхилити конкурсні кредиторські вимоги ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» до ТОВ «Монтана-Естейт» у розмірі 154 111 796, 89грн. ( з яких 137 811 333, 33 грн. - розмір основного зобов'язання (регресні вимоги) та 16 300 463, 56 грн. - інфляційні нарахування відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як такі, що ґрунтуються на фраудаторному правочині, вчиненому без господарської мети та з наміром збільшення кредиторської заборгованості боржника (арк.с. 114-119).

26.07.2021 представником АТ КБ "ПриватБанк" подано до канцелярії суду заперечення (вх.№36698/21 від 26.07.2021) на вимоги ПрАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" за процентами нарахованими за порушення грошових зобов'язань (арк.с. 123-129).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 відкладено розгляд заяви у попередньому засіданні суду на 04.08.2021.

Розглянувши заяву ПрАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про визнання грошових вимог до боржника, заслухавши пояснення представників кредитора, боржника та розпорядника майна, суд дійшов висновку про задоволення заяви ПрАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" та визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монатана-Естейт" у розмірі 518 510 576, 40 грн, з огляду на наступне.

10.05.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (надалі-Страховик) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі-Страхувальник/ПАТКБ«ПриватБанк») укладено договір страхування кредитів №16/05/10-01-К (арк.с. 17-18).

Згідно з умовами цього Договору Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику завдані збитки у межах суми в порядку і на умовах передбачених цим Договором, а Страхувальник зобов'язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цього Договору (пункт 1.2 Договору страхування кредитів).

Предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані зі збитками, які завдані страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання позичальниками вказаними в Додатку №1 до Договору своїх обов'язків передбачених кредитними договорами між Страхувальником та Позичальниками (надалі - Кредитні договори) щодо своєчасного повного повернення ними кредитів Застрахованими по цьому договору є кредитні договори згідно Додатку №1 до Договору (пункт 2.1 Договору).

Згідно Договору страхування кредитів сторонами встановлено, що у разі настання страхового випадку Страховик зобов'язаний виплатити Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі, який дорівнює розміру прямого збитку, понесеного Страхувальником, але не більше розміру страхової суми, передбаченої у Додатку №1 до Договору, щодо відповідних Позичальника та Кредитного договору.

За змістом положень частини 1 статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В частині 3 статті 6 Закону України «Про страхування» визначені види добровільного страхування, де в пункті 16 зазначений вид добровільного страхування - страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту).

Згідно статті 8 Закону України «Про страхування» зазначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору

Згідно приписів статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно Правил добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" визначено, що метою укладання договору страхування є отримання гарантії відшкодування Кредитній установі збитків, завданих внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, укладеним між Кредитною установою і Позичальником ( пункт 1.4 Правил).

Страховими ризиками за Правилами добровільного страхування кредитів є ризик завдання збитків Кредитній установі внаслідок невиконання Позичальником всіх або частини своїх грошових зобов'язань перед Кредитною установою, передбачених умовами кредитного договору, укладеного між Позичальником та Кредитною установою (пункт 4.1. Правил).

Страховим випадком є факт завдання збитків Кредитній установі внаслідок невиконання Позичальником всіх або частини своїх грошових зобов'язань перед Кредитною установою, передбачених умовами Кредитного договору, укладеного між Позичальником та Кредитною установою, на момент спливу строку, визначеного Договором страхування (пункт 4.2 Правил).

Як вбачається з матеріалів заяви, на підставі наданих ПАТ «КБ «Приватбанк» документів ПрАТ «СК «Інгосстрах» склало страхові акти:

- №1533 Б/К від 15.06.2016 щодо неповернення частки кредиту ТОВ «Княжий Стан» в строк до 10.06.2016 відповідно до умов кредитного договору №DNFTLKI06790 від 12.03.2016, загальна сума: 48 128 000 грн. (арк.с.20);

- №1553 Б/К від 15.06.2016 щодо неповернення частки кредиту ТОВ «Княжий Стан» в строк до 10.06.2016 відповідно до умов кредитного договору №DNFTLKI06790 від 12.03.2016, загальна сума: 48 128 000 грн.(арк.с. 29);

- №1573 Б/К від 14.12.2016 щодо неповернення частки кредиту ТОВ «Княжий Стан» в строк до 10.06.2016 відповідно до умов кредитного договору №DNFTLKI06790 від 12.03.2016, загальна сума: 41555333,33грн. (арк.с.83), та здійснило на рахунок ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» виплати частини страхового відшкодування, що підтверджуються платіжними дорученнями:

- №2319 від 15.06.2016 на суму 48 000 000,00 грн., №2320 від 15.06.2016 на суму 128 000 000,00 грн. (арк.с. 25, 27);

- №4669 від 14.12.2016 на суму 34 000 000,00 грн., №4670 від 14.12.2016 на суму 7 555 333,33 грн. (арк.с. 78-79);

-№3660 від 15.09.2016 на суму 48 000 000,00 грн., №3661 від 15.06.2016 на суму 128 000, 00 грн. (арк.с. 62-63).

На підставі вищенаведеного ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ", у зв'язку з виникнення страхових випадків за кредитними договорами, виплатило відшкодування Страхувальникам у зв'язку з порушення Позичальниками умов кредитних договорів, зокрема: в наступному порядку:

- Позичальник (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжний стан» (код ЄДРПОУ 33833540)

- Страхувальник (Банк) Публічне акціонерне товариство КБ"ПриватБанк"

- загальна сума страхової виплати 137 811 333, 33 грн.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про страхування» (Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки ) зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічні положення містяться в статті 993 Цивільного кодексу України, в якому зазначається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положення частини 1 статті 1191 ЦК України також передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підставі вищенаведеного, у зв'язку з наявністю регресних вимог до Позичальників, ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" з Боржниками укладено Угоди про добровільне погашення заборгованості з наступними строками погашення:

№Дата угоди про добровільне погашенняПозичальникСтрок оплатиСума регресної вимоги,грн.

1Угода про добровільне погашення заборгованості від08.07.2016 року.ТОВ «КНЯЖИЙ СТАН» 07.07.201948 128 000,00

2Угода про добровільне погашення заборгованості від 30.09.2016 ТОВ «КНЯЖИЙ СТАН»30.09.201948 128 000,00

3Угода про добровільне погашення заборгованості від15.12.2016 року.ТОВ «КНЯЖИЙ СТАН»27.12.2019 41 555 333, 33

01.02.2017 ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" уклало 3 Договори поруки №01/02-17-1 (арк.с.84), №01/02-17-2 (арк.с.85), №01/02-17-3 (арк.с.86) з ТОВ «ПРИВАТОФИС», з метою забезпечення виконання зобов'язань вищенаведених зобов'язань Позичальника (ТОВ «КНЯЖИЙ СТАН»).

Позичальники (ТОВ «КНЯЖИЙ СТАН») свої зобов'язання перед ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" не виконали, незважаючи на звернення ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" (арк.с. 87,89).

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

В статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Згідно до статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В той же час, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1статті 509 ЦК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання сторонами зобов'язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором.

Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України передбачають недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, зокрема визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України зафіксовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 3.5. договорів поруки №01/02-17-1, № 01/02-17-2, № 01/02-17-3 від 01.02.2017 передбачено, що у разі прострочки Поручителем виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора за цим договором, Поручитель зобов'язаний сплатити на користь Кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Поручителем виконання грошового зобов'язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 160 процентів річних.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з тим, що основний Боржник свої зобов'язання перед ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" не виконало, то ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" зверталось до поручителя ТОВ «ПриватОфис», з метою погашення поручителем регресної вимоги, оскільки поручитель є солідарним боржником.

Заборгованість, що утворилась за наслідками непогашення регресної вимоги Основного боржника - ТОВ «КНЯЖИЙ СТАН»:

1) Угода про добровільне погашення заборгованості від 08.07.2016. Строк виконання зобов'язання - 07.07.2019.

Загальний розмір заборгованості становить 197 517 687, 84 грн., із яких: 48128000,00грн. (сума основного боргу); 5717718, 52 грн. (інфляційне збільшення за період липень 2019 по травень 2021); 143 671 969,32грн. (3% річних відповідно до пункту 3.5 Договору поруки).

2) Угода про добровільне погашення заборгованості від 30.09.2016. Строк виконання зобов'язання - 30.09.2019.

Загальний розмір заборгованості становить 179 695 396,51 грн., із яких: 48 128 000,00грн. (сума основного боргу); 5 828 051, 85 грн. (інфляційне збільшення за період жовтень 2019 по травень 2021); 125 739 344,66 грн.(3% річних відповідно до пункту 3.5 Договору поруки).

3) Угода про добровільне погашення заборгованості від 15.12.2016. Строк виконання зобов'язань - 27.12.2019.

Загальний розмір заборгованість становить 138 847 492,08 грн., із яких 41 555 333, 33грн. (сума боргу); 4 754 693, 19 (інфляційне збільшення за період січень 2020 - травень2021); 92 537 465,56 (3% річних відповідно до п.3.5 Договору поруки).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та відсотків наведені кредитором у заяві (арк.с 5-8), суд дійшов висновку, що він є арифметично та методологічно вірним.

Також, 18.01.2021 між ТОВ «ПРИВАТОФИС» та ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" укладено договір позички №18/01/21 (арк.с. 91). У відповідності до якого Боржнику перераховано фінансову допомогу в розмірі 2 450 000 грн., зі строком повернення 31.01.2021.

Станом на дату подання заяви Боржник свого зобов'язання не виконав та не повернув ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" фінансову допомогу.

У відповідності статті 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов'язки виконуються в межах встановлених договором, а їх виконання забезпечується засобами заохочення та відповідальності. Разом з тим, в статті 3 ЦК України визначені загальні засади та принципи цивільного права, де зокрема визначений принцип добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 ГКУ Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін

Відповідно до частини 1 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 220 Господарського кодексу України Боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому на правовідносини, які виникли на підставі цього договору, поширюються норми глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦКУ Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищенаведеного кредиторські вимоги ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" до ТОВ «МОНТАНА ЕСТЕЙТ» є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру кредиторських вимог в загальній сумі 518 510 576, 40 грн. (п'ятсот вісімнадцять мільйонів п'ятсот десять тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 40 копійок).

Щодо посилань АТ КБ "ПриватБанк" необхідності застосування судом до спірних правовідносин положень статей 509, 551, 627 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід зазначити наступне.

В обґрунтування своєї позиції АТ КБ «Приватбанк» посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №902/417/18.

Але на думку суду, обставини справи, викладені в зазначеній постанові Верховного Суду, не є тотожними обставинам у даній справі. Так, по справі 902/417/18 перебувало позовне провадження. А справа №904/4790/21 - це справа про визнання банкрутом, й судом розглядаються саме кредиторські вимоги.

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі№904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019у справі №908/2189/17).

Таким чином, суд при розгляді заяви про визнання кредиторський вимог не наділений повноваженнями зменшувати кредиторські вимоги у попередньому судовому засіданні у справі про банкрутство відповідно до статті 233 ГК України.

Станом на день розгляду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" кредитором підтверджена первинними документами та становить 518 510 576, 40 грн., яка складається з: основного боргу у розмірі 140261333,30 грн, інфляційного збільшення у розмірі 16300463,56 грн, процентів річних 361948779,50 грн.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Згідно частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Станом на день подання заяви, грошові вимоги, зазначені в ній залишаються повністю неоплаченими з боку Боржника, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.

З огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів в наступному порядку: 1 черга - 4 540, 00 грн (витрати по сплаті судового збору); 4 черга - 518510576,40 грн - (основний борг).

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга) та 518 510 576,40 грн. (4черга).

Ухвала набирає законної сили в день її підписання - 04.08.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.Ю. Первушин