Ухвала від 04.08.2021 по справі 904/4790/21

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

04.08.2021м. ДніпроСправа № 904/4790/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 104, код ЄДРПОУ 39205544)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549)

про визнання грошових вимог в розмірі 2 838 813 248,81 грн. основного боргу та 4 540,00 грн. судового збору

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.

Від представників учасників справи:

кредитор АТ КБ "ПриватБанк": Труфанова Олена Сергіївна, довіреність №4532-К-Н-О від 13.10.2020.

кредитор АТ КБ "ПриватБанк": Опанасик Владислав Володимирович, посвідчення адвоката №1213 від 24.12.2016.

кредитор Корпорація "ІС України": Таламарчук Олександр Сергійович, довіреність №б/н від 26.07.2021.

кредитор ТОВ "Агро Комплект ", ТОВ "ІММЕ": Демченко Святослав Володимирович, ордер серія АЕ №1075534 від 17.06.2021.

кредитор ТОВ "Агромтерминал": Сидоренко Руслан Вікторович, трудовий контракт від 01.03.2021.

кредитор ТОВ "Естейт Селлінг": Сидоренко Руслан Вікторович, трудовий контракт від 01.03.2021.

кредитор Кам'янський елеватор": Волова Оксана Валентинівна, ордер серія АЕ №1058304.

кредитор ПАТ "СК Інгосстрах": Волова Оксана Валентинівна, довіреність №08/01-19-1 від 08.01.2019.

від ТОВ "Аграрні технології України": Таламарчук Олександр Сергійович, довіреність від 26.07.2021.

від боржника: Новотоцьких Анна Володимирівна, довіреність №Б/н від 19.05.2021

за участю представника розпорядника майна: Кондратенко Тетяна Іванівна, довіреність 16.12.2020.

за участю представника розпорядника майна: Попов Денис Олександрович, довіреність від 21.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) прийнято до розгляду в підготовчому засіданні, що призначене на 20.05.2021.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", оформленого протоколом №17052021 від 17.05.2021 вирішено змінити найменування Товариства, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт" та внести зміни до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції та затвердити Статут товариства у новій редакції (питання 2, 3 порядку денного).

Пунктом 1.2 Статуту передбачено, що повне найменування товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт".

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 17.05.2021 рішенням загальних зборів змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт", внесено зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції.

Таким чином, новим найменуванням боржника є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) в розмірі 22 700,00 грн. судового збору (1 черга), 54 000,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 1 200 000,00 грн. суми основного боргу (4 черга). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.11.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича (свідоцтво №448 від 19.03.2013; адреса: 49005, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, офіс 16, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

20.05.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) за №66457.

18.06.2021 до відділу канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 104, код ЄДРПОУ 39205544) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 2 838 813 248,81 грн. основного боргу та 4 540,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 104, код ЄДРПОУ 39205544) з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) в розмірі 2 838 813 248,81 грн. основного боргу та 4 540,00 грн. судового збору по справі про банкрутство №904/4790/21 прийнято до розгляду в попередньому судовому засіданні, призначеному на 01.07.2021.

25.06.2021 до відділу канцелярії суду надійшло повідомлення розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви О.С. №02-/022 від 22.06.2021 (вх. №31631/21, арк.с. 28-31) про результати розгляду кредиторських вимог, зі змісту якого вбачається, що розпорядником майна заявлені кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", м. Київ визнано в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4 540,00 грн. (1 черга), та 2 838 813 248,81 грн. (4 черга).

25.06.2021 до відділу канцелярії суду кредитором подано заяву №21/14/06-21 від 24.06.2021, згідно якої кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", м.Київ просить суд долучити до матеріалів заяви копії документів, а саме копію кредитного договору та копію договору про внесення змін до нього на підтвердження факту існування кредитних правовідносин між ТОВ "Боріваж" та ПАТ КБ "ПриватБанк" (арк.с. 32-49).

30.06.2021 до відділу канцелярії суду від боржника надійшло повідомлення від 25.06.2021 (вх.№32301/21) про результати розгляду кредиторських вимог, зі змісту якого вбачається, що боржником грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", м. Київ визнано в повному обсязі (арк.с. 50).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 відкладено розгляд заяви у попередньому засіданні суду на 27.07.2021.

19.07.2021 до відділу канцелярії суду від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшли заперечення (вх. №36236/21) щодо визнання вимог ТОВ "Агро Комплект", які ґрунтуються на відсутності в матеріалах справи доказів виникнення регресного зобов'язання ТОВ "Боріваж" на користь ТОВ "Агротермінал" за договором застави №DNHSLON03629/DZ від 15.11.2014 року, у зв'язку з чим, на думку АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Агро Комплект" не підтверджено належними та допустимими доказами існування в нього будь-якого права вимоги за основним зобов'язанням до ТОВ "Боріваж", що виключає можливість існування похідного зобов'язання поруки за таким зобов'язанням з боку ТОВ "Монтана-Естейт".

Крім того, АТ КБ "ПриватБанк" в запереченнях щодо визнання вимог ТОВ "Агро Комплект" наголошує, що в межах правовідносин, на які посилається ТОВ "Агро Комплект", означені ним майнові вимоги виникли з кредитних правовідносин, разом з цим, кредитний договір №DNHSLON03629 від 27.05.2013 року в межах 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство наданий до матеріалів справи не був (арк.с. 61-66).

26.07.2021 представником АТ КБ "ПриватБанк" подано до канцелярії суду заперечення (вх.№36698/21 від 26.07.2021) на кредиторські вимоги ТОВ "Агро Комплект" в частині вимоги кредитора про визнання нарахованих 80 процентів річних за порушення грошових зобов'язань у розмірі 1 786 465 607,58 грн. (арк.с. 68-71).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 відкладено розгляд заяви у попередньому засіданні суду на 04.08.2021.

04.08.2021 до відділу канцелярії суду від кредитора ТОВ "Агро Комплект" надійшли письмові пояснення щодо заперечень АТ КБ "ПриватБанк" стосовно пропуску кредитором тридцятиденного строку звернення з грошовими вимогами, недоведеність факту підписання кредитного договору та тверджень АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» про недоведеність строку настання зобов'язань за кредитним договором (арк.с. 77-81).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" про визнання грошових вимог до боржника, заслухавши пояснення представників кредитора, боржника та розпорядника майна, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" та визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монатана-Естейт" у розмірі 2 838 813 248, 81 грн, з огляду на наступне.

27.05.2013 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №DNHSLON03629 від 27.05.2013, відповідно до пункту А.1. якого видом кредиту є невідновлювальна кредитна лінія (арк.с. 33-40).

Ліміт цього договору: 25 000 000,00 доларів США, у тому числі на наступні цілі - у розмірі 25 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів. Ліміт кредитування на конкретну дату визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися у користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у додатку №1 до цього договору (п.п. А.2., А.2.1.).

Згідно пункту А.3. договору термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток 1 цього Договору). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (дані - «ЦТСУ») у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбаченій цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи ї 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, мас право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення Ь зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, термін повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору).

У відповідності до пункту А.5. договору зобов'язання Позичальника забезпечуються: Договором застави (майнових прав) №DNHSLON03629/DZ від 27.05.2013.

Згідно пункту 1.1. договору банк за наявності грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно пункту А.1. цього договору з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у п. А.2.1. цього договору. Термін повернення кредиту зазначений у пункті А.2.1. цього договору (п.п. 1.1.1., 1.2. договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного цифрового підпису усіма його сторонами (п. 6.1. договору).

Так, згідно заяви кредитора, на виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Боріваж" отримало кредит з лімітом у розмірі 25 000 000 доларів США у вигляді невідновлювальної кредитної лінії від ПАТ КБ "ПриватБанк".

14.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (надалі - заставодавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (надалі - заставодержатель) укладено договір застави №DNHSLON03629/DZ (арк.с. 8-11), предметом якого є надання заставодавцем у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за договором банківського рахунку б/н від 15.11.2014 (надалі - договір банківського рахунку) за поточним рахунком №26007060243125, НОМЕР_2 в сумі 887 881 191,13 грн., укладеному між заставодавцем та заставодержателем в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (надалі - позичальник) перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання позичальником зобов'язаньзабезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) заставодавця (пункт 1. договору).

Згідно пункту 2 договору встановлено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальником, що випливають з кредитного договору №DNHSLON03629 від 27.05.2013 (далі - кредитний договір).

Пунктом 3 договору встановлений максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором - 887 881 191,13 грн.

Заставодержатель має право одержати задоволення за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця (право вищого пріоритету), для чого заставодавець доручає заставодержателю в день реалізації предмета застави здійснити списання грошових коштів з поточного рахунку №26007060243126, НОМЕР_3 (здійснити договірне списання) в сумі, еквівалентній сумі заборгованості заставодавця перед заставодержателем, але не більше ніж 887 881 191,13 грн. про що оформляється меморіальний ордер. Сума списаних грошових коштів зараховується в рахунок погашення заборгованості заставодавця за цим договором та позичальником за кредитним договором згідно з черговістю, визначеною кредитним договором (пункти 13., 13.1. договору).

Звернення стягнення і реалізація майнових прав здійснюється шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю права вимоги, що випливає з заставленого права. Відступлення права вимоги здійснюється за вибором заставодержателя, згідно з договором про відступлення права вимоги (цесії) або згідно закону в судовому або позасудовому порядку. Заставодержатель має право задовольнити за рахунок заставлених майнових прав свої вимоги в повному обсязі, обумовленому на момент фактичного задоволення, включаючи вимоги, зазначені в п.п. 2.4. цього договору, відшкодування збитків, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги (пункту 16. договору).

Термін дії договору - до повного виконання позичальником за кредитним договором, та всім договорам про внесення змін до нього (пункт 18. договору).

На виконання умов договору застави №DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю 14.12.2016 було перераховано на рахунок Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" грошові кошти в розмірі 887 881 191,13 грн., що підтверджується меморіальним ордером №B017 від 14.12.2019 (арк.с. 12).

27.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (надалі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (надалі - кредитор) укладено договір поруки №1-По, згідно з умовами п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Боріваж" (надалі - боржник) за погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн., сплачених ТОВ "Агротермінал" 14.12.2016 ПАТ КБ "Приватбанк" в якості погашення заборгованості згідно договору застави №DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Агротермінал" та ПАТ КБ "Приватбанк", строк погашення регресної вимоги - 01 листопада 2018 (надалі - основний договір), що передбачений у п. 1.3. цього договору.

Строк оплати регресної вимоги 887 881 191,13 грн. - до 01.11.2018 включно (пункт 1.3. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником забезпечення порукою обов'язку за регресною вимогою, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, не пізніше строку встановленого у пункті 1.1. цього договору.

У випадку невиконання боржником свого зобов'язання по оплаті 887881191,13 грн., передбаченого в пункті 2.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (їх) зобов'язань. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими особами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за регресною вимогою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги (пункт 2.1. договору).

Згідно пункту 2.4. договору передбачено, що у разі прострочки поручителем виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора за цим договором, поручитель зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. при простроченні поручителем виконання грошового зобов'язання перед кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 80 процентів річних.

Строк поруки: цей договір набуває чинності з моменту його підписання печатками сторін і діє до 31.12.2022. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (пункти 3.1., 3.2. договору).

20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (надалі - новий кредитор) укладено договір №20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії), згідно умов пункту 1.4. якого у порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним в Україні законодавством, первісний кредитор відступає новому кредитору право грошової вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", а саме: право вимоги первісного кредитора до боржника щодо сплати заборгованості у розмірі 887 881 191,13 грн. та інших можливих нарахувань відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі 887 881 191, 13 грн., шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок первісного кредитора: р/р НОМЕР_4 в АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

Строк/термін сплати грошових коштів новим кредитором первісному кредитору - з моменту отримання вимоги про сплату (пункт 2.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року (Договір міститься в матеріалах на арк.с. 16-17).

Також, 20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (надалі - боржник) укладено угоду про добровільне погашення заборгованості, згідно пункту 1 якої боржник визнає, що внаслідок укладення договору №20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 кредитору перейшло право вимоги до боржника за його заборгованістю, яка на момент укладення даної угоди становить 887 881 191,13 грн (арк.с. 13).

Згідно пункту 2 угоди боржник гарантував, що до 01.11.2018 заборгованість перед кредитором, вказана в пункті 1 цієї угоди, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора.

Згідно пункту 5 угоди передбачено, що у разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора за цією угодою, боржник зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні боржником виконання грошового зобов'язання перед кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 80 процентів річних.

Дана угода набрала чинності з дня її вчинення - 20.07.2017.

20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (надалі - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (надалі - новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (надалі - поручитель) укладено договір №20/07/17/1-п відступлення права вимоги (до поручителя за договором поруки).

Відповідно до пункту 1.1. договору станом на момент підписання даного договору первісний кредитор відступає новому кредитору право регресної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (надалі - боржник) відповідно до договору №20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 (надалі - основний договір) за погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн., сплачених ТОВ "Агротермінал" 14.12.2016 ПАТ КБ "ПриватБанк" в якості погашення заборгованості, згідно договору застави №DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Агротермінал" та ПАТ КБ "ПриватБанк".

Сторони домовились, що з дати підписання цього договору до нового кредитора переходять всі права кредитора, які були обумовлені в договорі поруки №1-По від 21.01.2017, який укладений між ТОВ "Приватофис" (поручитель за вищезазначеним договором поруки) та ТОВ "Агротермінал" (кредитор за вищезазначеним договором поруки), відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Боріваж" за погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн. (пункт 1.3. договору).

Строк погашення регресної вимоги боржником - 01.11.2018. Розмір невиконаних грошових зобов'язань боржника, за яке поручився поручитель, перед новим кредитором на момент укладення цього договору становить 887 881 191,13 грн. основного боргу (пункти 1.4., 1.5. договору).

У пункті 1.6. договору зазначено, що станом на моменту підписання даного договору боржник, поручитель як солідарний боржник не виконали перед первісним кредитором свої зобов'язання, що визначені в пунктах 1.1. - 1.2. цього договору, на загальну суму 887 881 191,13 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що з моменту підписання сторонами цього договору до нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора до поручителя в обсязі, визначеному в п. 1.2. цього договору, а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги.

Відповідно до пункту 5.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2022 включно (арк.с. 18-19).

01.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" направлено на адресу ТОВ "Првиатофис" претензію з вимогою оплатити суму 887 881 191,13 грн. невідкладно (арк.с. 20).

Згідно листа директора ТОВ "Приватофис" від 14.09.2019, що направлено на адресу ТОВ "Агро Комплект" вбачається те, що ТОВ "Приватофис" дійсно не заперечує наявність підстав для стягнення коштів на користь ТОВ "Агро Комплект", однак, через брак коштів просить відкласти строк погашення заборгованості на іншу дату (арк.с. 21).

Проте, ані боржник, ані поручитель свої зобов'язання перед ТОВ “Агро Комплект" не виконали, незважаючи на звернення ТОВ “Агро Комплект".

В частині 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

В статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (частина 1 статті 180 Господарського кодексу України).

Згідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В той же час, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання сторонами зобов'язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором.

Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України передбачають недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, зокрема визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України зафіксовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з тим, основний боржник свої регресні вимоги не погасив, ТОВ “Агро Комплект” змушене звертатись до ТОВ "Монтана-Естейт", як поручителя і солідарного боржника за стягнення заборгованості на суму 887 881 191,13 грн. (основний борг); а також 164 466 450,10 грн. (інфляційне збільшення за період 13.11.2018 по 19.05.2021) та 1 786 465 607,58 грн. (80% за період 13.11.2018 по 19.05.2021 відповідно до пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 20.07.2017, пункт 2.4. Договору поруки №1-По від 27.01.2021, а всього 2 838 813 248,81 грн. та 4540,00 грн. (судовий збір).

Перевіривши здійснений кредитором розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично та методологічно вірним.

Заперечення представника АТ КБ “ПриватБанк” щодо визнання грошових вимог в частині нарахованих відсотків річних в підвищеному розмірі не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Cтаттею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І “Загальні положення про зобов'язання” книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Приписи статті 625 ЦК України про три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуютьсяв разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто в разі якщо в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме статті 625 ЦК України. Якщо в договорі позики чи кредитному договорі встановлено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Таким чином, стаття 625 ЦК України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.4. Договору поруки №1-По від 27.01.2017 передбачено, що у разі прострочки Поручителем виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора за цим договором, Поручитель зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Поручителем виконання грошового зобов'язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 80 процентів річних.

Указані виплати процентів річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є процентами за користування чужими грошима в розумінні статті 536 цього Кодексу, а є гарантією належного виконання грошового зобов'язання.

Підвищені проценти за статтею 625 ЦК України встановлені й узгоджені самими сторонами.

Зазначені проценти входять до складу основного боргу. Чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг. Тому не може бути зменшено і розмір процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

З урахуванням наведених норм матеріального права суд дійшов висновку, що обумовлені сторонами в пункті пункті 2.4. Договору поруки №1-По від 27.01.2017 проценти річних не можуть бути зменшені за аналогією неустойки (пені) на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, також не може бути відмовлено в їх стягненні тільки з тих підстав, що їх розмір або загальний розмір заборгованості є неспівмірним до суми основного боргу, оскільки їх стягнення не залежить від задоволення вимог про стягнення основного боргу, який до дня ухвалення судового рішення може бути виплачено.

При цьому необхідно керуватися тими мотивами, що сторони в договорі є рівними. У даному випадку обидві сторони є юридичними особами з однаковим правовим статусом. Між сторонами не існує правовідносин підпорядкування чи управління.

Також суд виходить з визнання боржником в повному обсязі нарахованих кредитором відсотків річних.

Якщо рівні сторони при здійсненні господарської діяльності визначили проценти за статтею 625 ЦК України в договорі, то такі проценти можуть бути переглянуті лише і виключно у випадку або зловживання стороною, на користь якої вони сплачуються, своїм привілейованим становищем, або визнання в цій частині умов договору недійсними у разі, якщо чинився протиправний тиск на одну зі сторін, чи в інших, передбачених законом випадках, якщо одна зі сторін діяла незаконно чи недобросовісно, чи штучно створила умови для такого стягнення.

З приводу посилань Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на правові висновки визначені в постановах Верховного Суду стосовно збільшення відсотків річних, господарський суду зазначає наступне.

В даній справі сума боргу є неоплаченою, а щодо боржника відкрито провадження у справі про банкрутство, що взагалі ставить під сумнів можливість повного погашення заборгованості та виконання боржником свої зобов'язань.

З огляду на вказане, положення та норми Цивільного кодексу України, а також на характер правовідносин та предмет справи, господарський суд не вбачає підстав для застосування позиції Верховного Суду у даній справі.

Посилання АТ КБ "ПриватБанк" у своїх запереченнях проти визнання кредиторських вимог ТОВ "Агро Комплект" на те, що кредитором в межах 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитний договір №DNHSLON03629 від 27.05.2013 року, на підставі якого виникли майнові вимоги, наданий до матеріалів справи не був, також відхиляється судом, оскільки кредитор у даному випадку не був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом на подання доказів, які не було додано до заяви з кредиторськими вимогами. Вказаний доказ було долучено ТОВ "Агро Комплект" до матеріалів грошових вимог згідно заяви №21/14/06-21 від 24.06.2021 (вх.№31574/21), як то передбачено частиною 10 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Кодексом України з процедур банкрутства не встановлено граничний строк подання копій документів на підтвердження факту грошових вимог, а тому твердження АТ КБ "ПриватБанк" про пропущення строків у даному випадку є помилковими.

При цьому, слід зазначити, що у відповідній заяві з грошовими вимогами існувало посилання на кредитний договір №DNHSLON03629 від 27.05.2013, а тому кредитором повідомлено про усі існуючі правовідносини. Також судом враховано позиції, викладені у постановах Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16), в яких зазначено, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

Твердження АТ КБ "ПриватБанк" у своїх запереченнях про недоведеність факту підписання кредитного договору спростовуються матеріалами заяви. Як вбачається з кредитного договору №DNHSLON03629 від 27.05.2013 стороною даного договору є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а тому один примірник оригіналу кредитного договору повинен зберігатись у банку. Так, пунктом 7.2 прямо передбачено, що цей Договір підписано із використанням електронного цифрового підпису. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх сумнівів щодо підписання даного кредитного договору до суду не надано.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Згідно частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Станом на день подання заяви, грошові вимоги, зазначені в ній залишаються повністю неоплаченими з боку Боржника, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.

З огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві Товариства з додатковою відповідальністю "Агро Комплект", м. Київ, яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів в наступному порядку: 1 черга - 4 540, 00 грн (витрати по сплаті судового збору); 4 черга - 2 838 813 248,81 грн - (основний борг).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку задовольнити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", м. Київ в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга) та 2 838 813 248,81 грн. основного боргу (4 черга)

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 104, код ЄДРПОУ 39205544) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга) та 2 838 813 248,81 грн. (4 черга).

Ухвала набирає законної сили в день її підписання - 04.08.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.Ю. Первушин