вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про виправлення помилки у виконавчому документі
"02" серпня 2021 р. Cправа №902/1008/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" № 681/6К від 15.07.2021 про виправлення помилки у виконавчому документі у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К", м.Київ
до фізичної особи - підприємця Мамонова Петра Даниловича, м.Вінниця
про стягнення 194170 грн заборгованості згідно договору про надання послуг
представники сторін в судове засідання не з'явились.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1008/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" з наступними вимогами:
"- визнати розірваним Договір на участь у 9-й Міжнародній Конференції на Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR20-TFK-50NQ" від 10.12.2019, укладений між ТОВ "ТФ-К" та ФОП Мамоновим П.Д;
- стягнути з фізичної особи - підприємця Мамонова Петра Даниловича грошові кошти у сумі 194170,00 грн, з яких: 160 000,00 грн основний борг, 32 000,00 грн штраф, 2170,00 грн 3% річних".
15.02.2021 по вказаній справі судом ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, зокрема вирішено стягнути з фізичної особи - підприємця Мамонова Петра Даниловича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" 160000,00 грн боргу, 2400,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
На виконання вказаного рішення суду 22.03.2021 видано відповідний наказ.
19.07.2021 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" надійшла заява №681/6К від 15.07.2021 про виправлення помилки у виконавчому документі у справі №902/1008/20, шляхом внесення інформації про рік народження боржника.
Відповідно до ухвали суду від 26.07.2021 заяву ТОВ "ТФ-К" №681/6К від 15.07.2021 про виправлення помилки у виконавчому документі по справі №902/1008/20 призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2021 на 12:00 год.
На визначену судом дату (02.08.2021) представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Слід зазначити, що про дату, час та місце розгляду заяви учасники справи повідомлялися належним чином - ухвалою суду від 26.07.2021.
Зокрема, ухвала суду від 26.07.2021 надсилалась позивачу на зазначену в заяві адресу електронної пошти (office@tf-k.com). Відповідач про зміст ухвали суду від 26.07.2021 повідомлявся телефонограмою, яка наявна в матеріалах справи (том 2, а.с.71).
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" № 681/6К від 15.07.2021 про виправлення помилки у виконавчому документі шляхом внесення інформації про рік народження боржника, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
За змістом ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до частин 1 і 3 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.
Зі змісту положень статей 243 та 328 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку з використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
В пункті 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року №6, яка є чинною, зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер.
Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі №925/1076/16 зазначив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).
Як вбачається з матеріалів справи у суду відсутні відомості про дату народження боржника - фізичної особи-підприємця Мамонова Петра Даниловича, відтак невнесення цих відомостей до резолютивної частини рішення та наказу не є допущеною судом опискою, яка підлягає виправленню в розумінні положень статей 243 та 328 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо дати народження боржника стосуються тільки фізичної особи, а боржником за наказом Господарського суду Вінницької області від 22.03.2021 року є фізична особа-підприємець.
Так, згідно ч. 1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Отже, з огляду на наведені вимоги Закону України "Про виконавче провадження", умова про обов'язкове зазначення дати народження стосується лише боржника фізичної особи, а оскільки, боржником у зазначеній справі є фізична особа-підприємець (тобто суб'єкт підприємницької діяльності, що є відмінним від фізичної особи), підстави для зазначення у виконавчому документі дати народження боржника фізичної особи-підприємця відсутні.
Визначення поняття фізичної особи міститься у ст. 24 Цивільного кодексу України, відповідно до якої людина, як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію.
Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Таким чином, з моменту реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", фізична особа набуває особливого статусу суб'єкта господарювання.
Відповідачем у даній справі, який є боржником за виконавчим документом - наказом Господарського суду Вінницької області від 22.03.2021 року №902/1008/20 - є фізична особа-підприємець Мамонов Петро Данилович, а не фізична особа Мамонов Петро Данилович , а тому, в даному випадку чинним законодавством України не встановлено обов'язку зазначення судом у виконавчому документі дати народження фізичної особи-підприємця.
При цьому суд зауважує, що повернення органом виконання виконавчого документа без виконання з підстав відсутності у виконавчому документі дати народження фізичної особи-підприємця, не відповідає приписам Закону України "Про виконавче провадження". Це, в свою чергу, не позбавляло стягувача права оскаржити такі дії до господарського суду у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" № 681/6К від 15.07.2021 про виправлення описки у наказі від 22.03.2021 року Господарського суду Вінницької області у справі №902/1008/20 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" №681/6К від 15.07.2021 про виправлення описки в наказі від 22.03.2021 Господарського суду Вінницької області у справі №902/1008/20 відмовити.
2. За приписами п.23 ч.1 ст.255, ч.5 ст.328 ГПК України ухвалу за результатами розгляду заяви про виправлення помилки в наказі може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.
3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Ухвала суду від 02.08.2021 у справі №902/1008/20 підписана суддею і набрала законної сили 09.08.2021.
5. Ухвалу суду від 02.08.2021 направити на наступні електронні адреси: позивача (office@tf-k.com) та представника відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи