09.08.2021 року м. Дніпро Справа № 904/1079/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021р.
(суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 29.06.2021 р.) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Олешко Ігора Ігоровича, м. Трудолюбівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 47 134,60 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець Олешко Ігор Ігорович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича, про стягнення заборгованості у розмірі 47 134,6 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір на охорону майна, який відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки.
Зокрема, Позивач зазначає, що 01.01.2020р., о 02 год 38 хв, за адресою АДРЕСА_1, відбулося проникнення невстановленими особами до об'єкту, а саме: магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", шляхом зірвання ролету, розбиття вікна, вирізання внутрішньої решітки сторонніми особами та вчинено крадіжку майна, на загальну суму 47 134,60 грн.. За даним фактом слідчим відділом П'ятихатського відділення поліції ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040550000001, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст.185 Кримінального кодексу України. Посилаючись на п. 7.2 договору, Позивач зазначає, що у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачу були завдані збитки у розмірі 47 134,60 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував, та зазначав, що позивачем не доведено наявність у останнього майна, яке у нього вкрали. Видаткові накладі щодо придбання товару, на які посилається позивач, не містять підпису позивача, тому не є належним доказом. Розмір збитків, на думку відповідача, позивачем не доведено. Також, до позовної заяви позивач долучив копію Протоколу допиту нашого колишнього працівника-охоронця Вавренюк Ю.В., який пояснює слідству, що прибув на об'єкт за тривожним викликом за 6 хвилин. Ті ж самі обставини підтверджує і копія Протоколу допиту Олешко О.І., який, крім того, зазначив хто, на його думку, проявляв цікавість до майна. Тому, вимоги п.2.6 договору, де передбачено прибуття на об'єкт протягом 10 хвилин з моменту надходження тривожного сигналу на ПЦС, виконані відповідачем у повному обсязі і відповідно до вимог вищезазначеного договору, ніяка відповідальність для відповідача не настає. Відповідач вказує, що відкриття кримінального провадження за заявою позивача не підтверджує факт крадіжки і, згідно наданих суду матеріалів, не доведено ні, хоча б пред'явлення підозри, ні встановлення самого факту події злочину.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що на підтвердження наявності майна, ним долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних з належними підписами та копії платіжних доручень на придбання товару у офіційного дилера.
Також, позивач вказує, що ним у день події було повідомлено представника відповідача Капінуса А.С. про крадіжку. Також при проведені огляду працівниками поліції були присутні працівники охоронної служби, які записані у протоколі огляду від 01.01.2020. Того ж дня було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей та складено акт.
Позивач звертає увагу на те, що факт того, що охоронці прибули на об'єкт за 6 хвилин підтверджується тільки словами самих охоронців. Натомість, вчинення дій щодо проникнення магазину, заламування ролету, розбивання склопакету, вирізання внутрішньої металевої решітки, проникнення до магазину, відкриття касового апарату та винесення товару, потребує більше часу, ніж 6 хвилин.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021р. позов задоволено - стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича на користь Фізичної особи-підприємця Олешка Ігора Ігоровича збитки у розмірі 47 134,60 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн..
Рішення суду мотивоване наявністю у матеріалах справи доказів на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, а саме: крадіжки майна, скоєної у результаті проникнення сторонніх осіб до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", який підлягає охороні відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору про охорону об'єкту за допомогою пульту централізованого спостереження, системи охоронної сигналізації, кнопки тривожного виклику, з реагуванням наряду охорони, а також наданням позивачем документів, що свідчать про дійсну вартість вищезазначеного майна та, як наслідок, можуть бути належним підтвердженням розміру понесених позивачем збитків.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Шелковський Дмитро Миколайович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано жодної оцінки запереченням відповідача та долученим до них доказам щодо як факту спричинення збитків, так і відсутності належного підтвердження цих збит ків.
Скаржник вважає, що застосувавши ст. 614 ЦК України замість ст. 623 ЦК України, суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача тягар доказування вини та розміру шкоди, вна слідок чого і відбулося неправильне вирішення справи, що, згідно ч.2 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового по суті спору.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач не визнає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі та вважає рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм процесуального права, в зв'язку з чим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне: розмір збитків визначено шляхом проведення інвентаризації товарно- матеріальних цінностей, складено відповідний акт, який передано до матеріалів кримінальної справи та Відповідачу, що в день події, в телефонній розмові повідомлено представника фірми ФОІІ Шелковського Д.М., Капінуса А. С. про крадіжку, яка сталась на Об'єкті та обговорено перелік документів, які необхідно надати. Також представників повідомлено про час і місце проведення інвентаризації, але явку представників охоронної фірми ФОП Шелковського Д.М забезпечено не було, в зв'язку з чим інвентаризація проводилася за їх відсутності. Також до матеріалів долучені платіжні накладні на придбання товару, що також підтверджують наявність в магазині товару, які відповідачу надавалися як під час досудового врегулювання спору так і під час судового розгляду. Підтвердження вчинення факту крадіжки та завданих збитків неодноразово надавалися документи (акт проведення інвентаризації, фото таблиці, протокол огляду місця події, витяг з ЄРДР, відеозапису з місця події та ін.). Відповідач посилається на те, що відсутній спільний документ, проте саме він не забезпечив присутність представника охоронної фірми на момент проведення інвентаризації. Відповідачем, в свою чергу, окрім слів охоронця не доведено те, що представники фірми ФОП Шелковського Д.М. прибули на місце події протягом 6 хвилин. При неодноразовому звертався до працівників охоронної фірми ФОП Шелковського Д.М. щодо надання інформації та доказів того, коли саме спрацювала сигналізація та коли вони приїхали на місце події, на даний час відповідних матеріалів не надано.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - ОСОБА_1, Чус О.В.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021р. у справі № 904/1079/21, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021р. визначено для розгляду справи №904/1079/21 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: Чус О.В., Орєшкіна Е.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2021р. справу №904/1079/21 прийнято до свого провадження колегію суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), судді: Чус О.В., Орєшкіна Е.В..
7. Встановлені судом обставини справи
11.09.2018р., між Фізичною особою-підприємцем Олешком Ігорем Ігоровичем (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шелковським Дмитром Миколайовичем (виконавець) було укладено договір на охорону пультом централізованого спостереження № 920, в п. 1.1 якого погодили, що замовник передає, а виконавець приймає під нагляд на предмет охорони на ПЦС об'єкт замовника, розташований за адресою, зазначеною в дислокації об'єкта (додаток № 1), що охороняються.
Згідно п. 1.2 договору, виконавець приймає на себе зобов'язання з централізованої технічної охорони об'єкта в цілому шляхом забезпечення його цілісності та збереження майна в період знаходження об'єкта під охороною: АДРЕСА_1, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Відповідно до розділу 2 договору, виконавець зобов'язаний, зокрема: приймати об'єкт під охорону та здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів (п. 2.1 договору); забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, які прийняті під охорону від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт (п. 2.2 договору); за угодою сторін повинен застрахувати свою відповідальність за збиток, який може бути спричинений майну замовника третім особам внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов'язань, прийнятих на себе по цьому договору, на суму 5 000 грн. (п. 2.9 договору).
Відповідно до п.2 6. Договору, виконавець зобов'язаний забезпечити виїзд групи реагування в разі спрацювання сигналізації протягом 10 хвилин з моменту надходження оривожного сигналу на ПЦС.
Відповідно до розділу 3 договору, замовник зобов'язаний, зокрема: виконувати правила використання сигналізації та виконувати встановлений порядок здачі об'єкта під охорону та зняття його з охорони (п. 3.1 договору); забезпечити виконавцю необхідні умови для виконання службових обов'язків (п. 3.2 договору); воєчасно сплачувати вартість послуг (пу. 3.3 договору).
Згідно п. 7.1 договору, відповідальність виконавця настає тільки в разі повного виконання договірних зобов'язань по діючому договору з боку замовника.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за: збиток, нанесений сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період охорони шляхом зламування, відмикання або руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій та здійснили крадіжку, пограбування, розбій, умисне знищення або пошкодження майна , яке зберігалося на Об'єкті; збиток, нанесений сторонніми особами в період охорони шляхом пошкодження або знищення майна замовника: віконних та дверних отворів, захисних пристроїв, які утруднюють проникнення; збиток, нанесений сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період охорони і здійснили крадіжку, зумисне знищення або пошкодження, а тривожне повідомлення по ПЦС не надійшло з причини конструкційних особливостей системи сигналізації, встановленої на об'єкті, або її саботування.
Відповідно до п. 7.3 договору, факти здійснення протиправних дій, спрямованих проти майна замовника сторонніми особами, котрі проникли на об'єкт, який охороняється, встановлюються органами дізнавання, слідства або судом.
Згідно п. 7.4 договору, при наявності письмової заяви замовник про спричинені збитки відповідальні особи виконавця зобов'язані приймати участь в визначені розміру цих збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, котрі зіставляються з даними бухгалтерського обліку на день події. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами. В разі виникнення розмовностей в питанні визначення збитків, збиток визначається незалежною експертизою на підставі ,,Акту експертизи".
В разі повернення викраденого майна, присутність представників виконавця при складанні відповідних документів обов'язкове (п. 7.5 договору)
Згідно п. 7.6 договору, вартість повернутого майна виключається зі страхової суми, а раніше сплачена за це сума повертається виконавцю.
Відповідно до п. 7.7 договору, якщо повернуте майно виявиться неповноцінним, про це складається акт за участю зацікавлених сторін для визначення відсотку придатності зазначеного майна. В цьому разі виконавець відшкодовує замовнику розмір уцінки.
Пунктом 7.8 договору встановлено, що відшкодування збитків, нанесених замовнику внаслідок неналежного виконання виконавцем договірних зобов'язань, відбувається на підставі надання замовником постанови органу дізнавання, слідства або рішення суду.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Договору, останній набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє протягом одинадцяти місяців. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін в письмовій формі не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати договорі, він вважається пролонгованим на тих самих умовах на той же термін. діє до 01.03.2018 включно, а у випадку якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить про припинення він вважається пролонгованим на кожний наступний рік.
Як зазначає Позивач, 01.01.2020р., о 02 год. 38 хв., за адресою АДРЕСА_1, відбулося проникнення невстановленими особами до об'єкту, а саме: магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", шляхом зірвання ролету, розбиття вікна, вирізання внутрішньої решітки сторонніми особами та вчинено крадіжку майна, а саме бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 170 вартістю 3 070,17 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 170 вартістю 3 186,37 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 180 вартістю 3 485,17 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 180 вартістю 3 300,91 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 180 с вартістю 4 323,47 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 211 вартістю 6 454,89 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 230 вартістю 5 766,53 грн, бензопили марки ІНФОРМАЦІЯ_1 МС 250 вартістю 6 620,46 грн, бензопили марки МС 260 вартістю 8 176,63 грн, а також пошкоджено касовий апарат та викрадено готівку у розмірі 700 грн, пошкоджено вікно розміром 585x1620 мм (склопакет) вартістю 1 300 грн та ролет, який складається із ламелей вартістю 750 грн, чим завдано ФОП Олешку І.І. збиток на загальну суму 47 134,60 грн..
За даним фактом, слідчим відділом П'ятихатського відділення поліції ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області, внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040550000001, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 України (арк.с.32).
До матеріалів справи позивачем було долучено - Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 32-36), що підтверджує подію, про яку зазначає позивач, а саме проникнення до охоронюваного відповідачем об'єкту та викрадення бензопили, у кількості 9 шт.
В якості доказу придбання товару у офіційного дилера, Позивачем до матеріалів справи було надано платіжні доручення № 391 від 13.03.2019р., на суму12 225,48 грн., № 438 від 11.11.2019р., на суму 34 002,60 грн., № 438 від 15.11.2019р., на суму 21 339,72 грн., № 361 від 10.01.2019р., на суму 6 404,58 грн., № 363 від 14.01.2019р., на суму 6 825,66 грн., № 436 від 23.08.2019р., на суму 23 657,34 грн., № 436 від 15.08.2018р., на суму 16 966,80 грн., № 438 від 29.10.2019р., на суму 23 188,08 грн., № 436 від 04.10.2019р., на суму 31 487,70 грн., видаткові накладні № 5075 від 14.03.2019р., № 32275 від 12.11.2019р., № 35967 від 18.11.2019р., № 728 від 16.01.2019р., № 729 від 16.01.2019р., № 26137 від 23.08.2019р., № 25013 від 15.08.2019р., № 33916 від 30.10.2019р., № 31041 від 07.10.2019р. (а.с. 95-111).
Позивач стверджує, що ним у день події було повідомлено представника відповідача Капінуса А.С. про крадіжку. При проведені огляду працівниками поліції були присутні працівники охоронної служби, які записані у протоколі огляду від 01.01.2020р.. Того ж дня було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей та складено акт Акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 01.01.2020р. (а.с.37).
Досудове врегулювання спору відбувалося надсиланням листів від 30.01.2020р. та від 31.03.2020р. на адресу відповідача, з вимогами виконати п. 7.2 договору, а саме сплатити понесений ФОП Олешком І.І. збиток невстановленими особами.
18.02.2020р. та від 03.04.2020р. відповідачем було надано відповіді позивачу, в яких відповідач зазначив, що немає жодного належного та об'єктивного доказу спричинення позивачу шкоди (а.с. 22,29).
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 47 134,60 грн..
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
За ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 7 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю юридичною природою договір № 920 від 11.09.2018р. є договором про надання послуг з охорони.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення ( ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень ст. 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
За положеннями ч.ч.1-3 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України)
Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально.
Таким чином, позивач повинен довести, що внаслідок протиправної дії чи бездіяльності відповідача у нього виникли збитки. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв'язку.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Враховуючи положення ст. 74 ГПК України саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести Позивач або Відповідач.
Як слідує з матеріалів справи, заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості викраденого майна, позивач посилається на договір про охорону пультом централізованого спостереження № 920 від 11.09.2018р..
Умовами договору сторони передбачили, що об'єктом охорони за цим договором є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 1.2 договору, виконавець приймає на себе зобов'язання з централізованої технічної охорони об'єкта в цілому шляхом забезпечення його цілісності та збереження майна в період знаходження об'єкта під охороною: АДРЕСА_1, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Відповідно до розділу 2 договору, виконавець зобов'язаний, зокрема: приймати об'єкт під охорону та здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів (п. 2.1 договору); забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, які прийняті під охорону від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт (п. 2.2 договору).
Відповідно до п.2 6. Договору, виконавець зобов'язаний забезпечити виїзд групи реагування в разі спрацювання сигналізації протягом 10 хвилин з моменту надходження тривожного сигналу на ПЦС.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2020р., о 02 год. 38 хв., за адресою АДРЕСА_1, відбулося проникнення невстановленими особами до об'єкту, а саме: магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", шляхом зірвання ролету, розбиття вікна, вирізання внутрішньої решітки сторонніми особами та вчинено крадіжку майна, на загальну суму 47 134,60 грн.
З доданого до матеріалів справи Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що слідчим відділом П'ятихатського відділення поліції ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області, 01.01.2020р., о 08:37:46 год., внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040550000001, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та коротко викладено наступні обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення: « 01.01.2010 до чергової частини П'ятихатського відділення поліції ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 2020 о 3 год. 18 хв., за адресою: АДРЕСА_1, невстановлена особа, шляхом пошкодження вікна, проникла до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» звідки таємно викрала бензопили у кількості 9 шт., сума збитку встановлюється».
Протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідчить, що 01.01.2020р., о 3 год. 06 хв. диспетчер охорони служби «Кірасір» зателефонувала та повідомила ОСОБА_3 про те, що спрацювала сигналізація, зі слів охоронців на місце події вони приїхали через 5 хв. після спрацювання сигналізації, після чого, о 3 год. 18 хв. на лінію 102 звернувся ОСОБА_3 ..
З протоколу допиту колишнього працівника-охоронця ОСОБА_4 , вбачається, що останній пояснив слідству, що прибув на об'єкт за тривожним викликом за 6 хвилин.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за: збиток, нанесений сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період охорони шляхом зламування, відмикання або руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій та здійснили крадіжку, пограбування, розбій, умисне знищення або пошкодження майна , яке зберігалося на Об'єкті; збиток, нанесений сторонніми особами в період охорони шляхом пошкодження або знищення майна замовника: віконних та дверних отворів, захисних пристроїв, які утруднюють проникнення; збиток, нанесений сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період охорони і здійснили крадіжку, зумисне знищення або пошкодження, а тривожне повідомлення по ПІДС не надійшло з причини конструкційних особливостей системи сигналізації, встановленої на об'єкті, або її саботування.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається матеріалів справи, 01.01.2020р., позивачем ( ФОП Олешко І.І.) було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей та складено Акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.37) та встановлено нестачу матеріальних цінностей на суму 44 377,67 грн. та грошових коштів на суму 700,00грн. Всього сума нестачі склала 45 077,67 грн.. В якості доказів на підтвердження розміру збитків позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні на придбання товару та платіжні доручення щодо їх оплати (а.с.95-114).
Позивач стверджує, що 01.01.2020р., в день події, в телефонній розмові, ним було повідомлено представника фірми ФОП Шелковського Д.М., Капінуса А. С. про крадіжку, яка сталась на Об'єкті та обговорено перелік документів, які необхідно надати. Також представників повідомлено про час і місце проведення інвентаризації, але явку представників охоронної фірми ФОП Шелковського Д.М забезпечено не було, в зв'язку з чим інвентаризація проводилася за їх відсутності.
Умовами договору, зокрема п. 7.4 визначено, що при наявності письмової заяви замовник про спричинені збитки відповідальні особи виконавця зобов'язані приймати участь в визначені розміру цих збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, котрі зіставляються з даними бухгалтерського обліку на день події. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами. В разі виникнення розмовностей в питанні визначення збитків, збиток визначається незалежною експертизою на підставі ,,Акту експертизи".
Пунктом 7.8 договору встановлено, що відшкодування збитків, нанесених замовнику внаслідок неналежного виконання виконавцем договірних зобов'язань, відбувається на підставі надання замовником постанови органу дізнавання, слідства або рішення суду.
Наразі, докази здійснення відповідного повідомлення відповідача в матеріалах справи відсутні. Відповідач проти наявності такого факту заперечує. Отже наданий позивачем у якості доказу акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 01.01.2020р. - не є належним. Акту експертизи про визначення розміру шкоди, постанови органу дізнавання, слідства або рішення суду матеріали справи також не місять.
Відтак, суд досліджуючи докази у даній справі приходить до висновків, що Позивачем не доведено розмір збитків, які він просить стягнути з Відповідача в судовому порядку.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 47 134,60грн., з огляду на недоведеність позивачем розміру стягуваних збитків.
Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України "Про охоронну діяльність", оскільки дія цього Закону поширюється на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань у процесі надання ними послуг з охорони власності та громадян у частині, що не регулюються законодавчими актами, які регламентують їх діяльність (ст.3 Закону України "Про охоронну діяльність").
Відповідач не є правоохоронним органом або військовим формування, а правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг, за яким виконавець є суб'єктом підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.05.2018р. по справі № 917/1269/17.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, а апеляційна скарга - такою, що підлягає задоволенню.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021р. у справі №904/1079/21 слід скасувати через не з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
10. Судові витрати
Враховуючи те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, тому у відповідності до положень ст. 129 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129,269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021р. у справі № 904/1079/21 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олешко Ігора Ігоровича на користь Фізичної особи-підприємця Шелковського Дмитра Миколайовича судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн., про що видати наказ..
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна