"29" липня 2021 р. Справа №5010/577/2011-27/22
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Зварич О.В.
секретар судового засідання Гураль К.О.
з участю представників: скаржника Барнич Т.В., Роман Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Стефанів Т. В.) від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення заборгованості
05 квітня 2021 року Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою (№ 219 від 01.04.2021 (вх. № 5132/21 від 05.04.2021) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, просило:
- поновити строк на звернення до суду за даною скаргою, як такий, що пропущений з поважних причин;
- прийняти скаргу та відкрити провадження у справі;
- визнати протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4 285,774 тис. грн;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України зняти накладений постановою від 28.01.2021 ВП № 43220679 арешт з рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис. грн.
Скарга мотивована тим, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до державного бюджету є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. В даному випадку орган ДВС відмовив скаржнику у знятті арештів з рахунку, що має спеціальний режим використання.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 08 квітня 2021 року поновив пропущений КП "Водотеплосервіс" строк для подання скарги, призначив розгляд скарги на 14 квітня 2021 року, повідомив про дату та час розгляду скарги учасникам справи та Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 задовольнив скаргу Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради щодо визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії. Визнав протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис грн. Зобов'язав Департамент державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України зняти накладений постановою від 28.01.2021 ВП № 43220679 арешт з рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис. грн.
Суд першої інстанції встановив, що орган ДВС не врахував, що за відсутності норми закону, якою б було передбачено для виплати заробітної плати відкриття спеціального рахунку, - поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК" МФО 339500, який використовується скаржником для виплат заробітної плати своїм працівникам, за відсутності іншого рахунку з якого позивач проводить виплату заробітної плати, фактично є рахунком з спеціальним режимом використання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 (гривня), відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК" МФО 339500, викладену в листі № 1076/3483-33-21/20.1 від 09.02.2021.
В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Вважає, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для її скасування.
Вказує на те, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не був належним чином повідомлений про наявність на розгляді в суді скарги про день та час її розгляду судом, таким чином був позбавлений права надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.(ст. 76, ч.1 ст. 78 ГПК України). Суд невірно тлумачив положення статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Відділ не блокував кошти необхідні для оплати праці, відпускних, пільгових пенсій працівникам підприємства, сплати обов'язкових платежів (зборів), пов'язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плані, та інших обов'язкових платежів та боржником не доведено факт блокування таких коштів на рахунку (не надано жодних документів, які б підтверджували, що на виконання постанови про арешт коштів боржника, банківська установа блокує кошти в повному обсязі. Постанова державного виконавця жодним чином не перешкоджає можливості боржнику сплачувати заробітну плату, та інші платежі, що необхідні для оплати праці.
Вважає неправомірними дії банківської установи, яка не дає можливості боржнику виплатити заробітну плату та саме їх дії необхідно оскаржити в судовому порядку, адже саме банк виконує постанову про арешт коштів. Крім того, у заяві від 01 лютого 2021 року боржник КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради просить зняти арешт з рахунку, а не з коштів на ньому. Скаржник не надав документального підтвердження ні до Відділу, ні до суду про те, що банк відмовляється виплатити заробітну плату працівникам КП «Водотеплосервіс» і взагалі не надано підтвердження, що на рахунку містяться кошти, з яких необхідно виплатити заробітну плату. Тобто державний виконавець фактично немає з чого знімати арешт, оскільки відсутні кошти, за рахунок яких необхідно виплатити заробітну плату та інші обов'язкові платежі
У відзиві на апеляційну скаргу КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 залишити без змін; провести розгляд апеляційної скарги у найкоротші можливі строки для можливості використання коштів у сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету.
Зважаючи на неефективність досудового врегулювання спору та адміністративних процедур оскарження позивач був змушений звернутися до суду на підставі ст. 59, 68 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку, які узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №340/1018/19, від 27.06.2019 у справі №916/73/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 19.05.2020 у справі №905/361/19.
У відповіді на відзив скаржник додатково зазначає, що постановою державного виконавця від 28 січня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №43220679 накладено на арешт не на рахунок боржника, а на грошові кошти, які містяться на рахунку. Тому постанова жодним чином не позбавляє можливості боржнику сплачувати заробітну плату, оскільки на такі кошти арешт не накладався, а тому і відсутні підстави для зняття арешту з таких коштів. Інформація щодо режиму використання рахунків відсутня в повідомленні банківської установи. Скаржник не надав документального підтвердження ні до відділу, ні до суду про те, що банк відмовляється виплатити заробітну плату працівникам КП «Водотеплосервіс» і взагалі не надано підтвердження, що на рахунку містяться кошти з яких необхідно виплатити заробітну плату.
Відповідач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі №300/292/21, яке набрало законної сили, та, яке вважає преюдиційним. На виконання цього рішення зі сторони Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
У додаткових поясненнях вказує, що предмет позову у справі №300/292/21 є аналогічним до скарги у справі №5010/577/2011-27/22. Наводить подібну судову практику, зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19. Додає копії листів КП «Водотеплосервіс» від 20.05.2021 №343, АТ «Таскомбанк» від 07.06.2021 №9539/9.3, Національного Банку України від 16.06.2021 №57-0010/54164.
Згідно з листом від 16.06.2021 №57-0010/54164 Національний Банк України повідомив, що питання, пов'язані із виконавчим провадженням, у тому числі зняття арешту з коштів для виплати заробітної плати, підприємству доцільно вирішувати з державним виконавцем, який здійснює примусове виконання рішення.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25 травня 2021 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року за результатами розгляду скарги Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії у справі №5010/577/2011-27/22.
Розгляд справи призначено на 24 червня 2021 року.
24 червня 2021 року на електронну адресу суду від Комунального підприємства "Водотеплосервіс" надійшло клопотання відкласти розгляд справи. Клопотання мотивоване тим, що директор підприємства Шевчук П.В. (який є єдиним представником) не зможе прибути у судове засідання через перебування у відпустці за межі України з 22 до 25 червня 2021 року. Суд відклав розгляд справи на 15 липня 2021 року.
У судовому засіданні 15 липня 2021 року суд заслухав пояснення представника боржника, державного виконавця та оголосив перерву на 29 липня 2021 року. При цьому суд не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні.
За приписами частини першої статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу та матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 належить залишити без змін з таких підстав:
Обставини справи:
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 17 травня 2011 року у справі №5010/577/2011-27/22, залишеним без змін Львівським апеляційним господарським судом, присудив стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії "Калуська теплоелектроцентраль" 14 245 964, 76 грн заборгованості, 25 500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ.
28 січня 2021 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О. Г., прийняв постанову про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 43220679. Цією постановою арешт накладено на грошові кошти КП "Водотеплосервіс", що містяться на відкритих рахунках № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення 176 653 476,28 грн.
Так, на підставі заяви-договору про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів від 25 травня 2020 року, АТ "ТАСКОМБАНК" відкрив для КП "Водотеплосервіс" поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно довідки АТ "ТАСКОМБАНК" від 27 січня 2021 року №1075/541 про відкриті поточні рахунки, через рахунок № НОМЕР_1 (гривня) КП "Водотеплосервіс" проводило виплати на заробітну плату в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та обов'язкові платежі (єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір), що здійснюються при виплаті заробітної плати з дати його відкриття.
01 лютого 2021 року КП "Водотеплосервіс" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою, просило знати арешт з банківського рахунку № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати, заборгованість з виплат якої за листопад, грудень разом із загальнообов'язковими платежами станом на 27 січня 2021 року становить 4 285,774 тис. грн.
До листа додано, зокрема, інформацію про заборговану заробітну плату КП "Водотеплосервіс" за підписом в.о. директора П.В.Шевчук і головного бухгалтера С.О.Шеремета.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом №1076/3483-33-21/20.1 від 09 лютого 2021 року відмовив у знятті арешту з коштів, які знаходяться на рахунку КП "Водотеплосервіс" (в межах ЗВК 43220679) через відсутність законних підстав. Зокрема у листі вказано, що немає доказів про спеціальний режим використання банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК". У постанові від 28 січня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №43220679 чітко зазначено, що арешту підлягають кошти в межах суми загальної заборгованості, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та крім коштів, що необхідні для оплати праці, відпускних, пільгових пенсій працівникам підприємства, сплати обов'язкових платежів (зборів), пов'язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати та інших обов'язкових платежів. Цю постанову АТ "ТАСКОМБАНК" прийняв до виконання. Також повідомив, що питання звільнення коштів з-під арешту може бути вирішено у судовому порядку.
05 квітня 2021 року Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 08 квітня 2021 року поновив пропущений КП "Водотеплосервіс" строк для подання скарги, призначив розгляд скарги на 14 квітня 2021 року, повідомив про дату та час розгляду скарги учасникам справи та Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України (м. Київ).
Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22, якою суд задовольнив скаргу Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради; визнав протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис грн. Зобов'язав Департамент державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України зняти накладений постановою від 28.01.2021 ВП № 43220679 арешт з рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис. грн.
Статтею 19 Конституції України установлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Такі ж положення містить і частина перша статті 18 ГПК України.
Згідно з статтею 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень урегульовано розділом VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ГПКУкраїни.
Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС унормовано статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», частиною першою якої передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. (ч.5 ст.74).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження-сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 названого Закону).
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права висновується, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Згідно із частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.
З обставин справи видно, що рахунок № НОМЕР_1 (гривня), відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК”" МФО 339500, кошти на якому арештовані постановою державного виконавця від 28 січня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №43220679, є поточним рахунком КП "Водотеплосервіс" (боржника), який використовується для зберігання грошей та для розрахунково-касових операцій боржника, в тому числі й виплати заробітної плати. Названий рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
У цій частині помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання.
АТ "ТАСКОМБАНК", який у силу статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, виконав постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 (гривня). Отже, банк теж не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Так, у заяві КП "Водотеплосервіс" просило Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з рахунку. Проте із змісту заяви від 01 лютого 2021 року та із доданих до заяви документів - інформації про банківський рахунок (№ НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК") та інформації про заборгованість по зарплаті та обов'язкових платежах з заробітної плати по КП "Водотеплосервіс" за листопад і грудень 2020 року із зазначенням розміру зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів з заробітної плати за кожен місяць та загальної суми коштів з якої просить зняти арешт (4285,774 тис.грн), зрозумілий зміст звернення - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" просило Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт із коштів у загальній сумі 4285,774 тис грн на рахунку № НОМЕР_1 (гривня) в АТ "ТАСКОМБАНК", призначених для виплати заробітної плати та обов'язкових платежів із заробітної плати за листопад, грудень 2020 року.
Ураховуючи наведене та те, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень, державний виконавець повинен був на підставі пункту першого частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зняти арешт з коштів у сумі 4285,774 тис грн на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК", призначених для виплати заробітної плати та обов'язкових платежів із заробітної плати за листопад, грудень 2020 року.
Адже КП "Водотеплосервіс" надало виконавцю документи, підтверджуючі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та її розміру. А саме, до заяви було додано інформацію про заборгованість по зарплаті та обов'язкових платежах з заробітної плати по КП "Водотеплосервіс" за листопад і грудень 2020 року у загальній сумі 4285,774 тис грн, підписану керівником і головним бухгалтером підприємства.
На підставі наведеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність відмови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів, які знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету у розмірі 4285,774 тис. грн та про зобов'язання зняти арешт з цього рахунку в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету у розмірі 4285,774 тис. грн.
Суд відхиляє доводи скаржника про те, що постанова державного виконавця від 28 січня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №43220679 не перешкоджає можливості боржнику сплачувати заробітну плату та інші платежі, що необхідні для оплати праці, оскільки цією постановою накладено арешт на грошові кошти, крім коштів, що необхідні, зокрема, для оплати праці, обов'язкових платежів (зборів), пов'язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати.
Як зазначено вище, АТ "ТАСКОМБАНК" на яке приписами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати, зокрема, можливість накладення арешту на кошти на рахунку, постанову виконавця від 28 січня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №43220679 про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало.
За таких обставин Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повинен був вчинити дії, передбачені пунктом першим частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а саме зняти арешт з коштів у сумі 4285,774 тис. грн на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК" у сумі зобов'язань з виплати заробітної плати за листопад, грудень 2020 року та обов'язкових платежів із цієї заробітної плати. Натомість орган ДВС з формальних підстав відмовив у цьому та порадив боржнику оскаржити дії банківської установи.
Такий формалізований підхід до вирішення питання щодо зняття арешту з коштів у сумі 4285,774 тис. грн на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1 (гривня) в АТ "ТАСКОМБАНК" у сумі зобов'язань з виплати заробітної плати за листопад, грудень 2020 року та обов'язкових платежів із цієї заробітної плати суперечить принципу верховенства права, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 1) частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Ураховуючи наведені обставини та приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення.
Згідно з статтею 129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги суд покладає на скаржника.
Керуючись, ст.129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2021 року у справі №5010/577/2011-27/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 09 серпня 2021 року.
Головуючий суддя В.М. Гриців
Суддя Т.Б. Бонк
Суддя О.В.Зварич