79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" липня 2021 р. Справа №921/387/20
м. Львів
ПАТ "Тернопільський облрибокомбінат" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, ВК Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, ТБ УЗТБ "Придніпровська" та ОСОБА_1 , з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: РВ ФДМ України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та ОСОБА_2 , про:
- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області № 220 від 12.11.2012 "Про питання комунальної власності";
- скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.12.2012, виданого Залозецькій селищній раді про право власності на гідроспоруди ставка № 5, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1/5, смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області ;
- визнання недійсними результатів аукціону з продажу гідротехнічних споруд ставка № 5, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1/5, смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області , проведеного Тернопільською філією ТБ "Універсальна земельна товарна біржа" "Придніпровська", оформленого протоколом № 1 аукціону Залозецької селищної ради від 05.02.2013.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2020 у справі № 921/387/20 у задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування даного рішення зазначено, що матеріалами справи підтверджується факт набуття права власності на вирощувальний став № 5 за ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» (змінено найменування ПАТ «Тернопільський облрибокомбінат»), а також вчинення неправомірних дій щодо незаконного відчуження спірного об'єкту, що призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Однак, враховуючи подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропуску такого, тому відмовив у задоволенні позову за спливом строку позовної давності.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2020 залишено без змін. Однак, з даним висновком не погоджується, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне майно було відчужено на аукціоні 05.02.2013.
Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відповідне оголошення про проведення аукціону мало б були опубліковане не пізніше як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону в місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.
Матеріали справи не містять відомостей щодо опублікування відповідного оголошення в місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації. Відповідачем даного факту не спростовано.
Позиція суду про вільний доступ до інформації щодо речових прав, що надавало позивачу можливість бути обізнаним про продаж гідроспоруди № 5, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка,1/5 смт. Заалізці Зборівського району Тернопільської області спростовується тим, що спірному майну присвоєно адресу без відома позивача, тобто характеристики об'єкта нерухомого майна змінено без відома його власника, тим самим створено умови, при яких позивач не мав можливостей для отримання відповідної інформації.
Велика палата Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 зазначила, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права щодо гідротехнічних споруд ставка № 5, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1/5, смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області , із листа-відповіді Залозецької селищної ради № 234 від 23.04.2020 на запит адвоката позивача від 19.03.2020 про надання документів про оформлення права власності на спірні гідроспоруди. Матеріали справи не містять доказів, які б доводили, що позивач міг дізнатись про порушення свого права раніше, ніж після отримання листа відповіді. Отже, слід вважати, що позивач звернувся до суду у даній справі 11.06.2020 в межах строку позовної давності.
За таких обставин, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2020 слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Суддя Західного апеляційного
господарського суду Скрипчук О.С.