79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" липня 2021 р. Справа №460/1254/15
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Плотніцький Б.Д.
Мирутенко О.Л.
секретар судового засідання Кострик К.I.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 22.04.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/1432/21 від 22.04.2021)
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.2021 (повний текст рішення складено 20.01.2021, суддя Кидисюк Р.А.)
у справі № 460/1254/15
за позовом: Городоцької місцевої прокуратури, м. Городок Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
до відповідача : ОСОБА_1 , смт. Брюховичі Львівської області
про стягнення збитків, завданих державі
за участю учасників справи:
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. - прокурор
від позивача: Стефанишин О.Б. - представник
від відповідача: Жеруха Р.С. - адвокат (ордер серії АТ №1009457 від 08.04.2021)
Городоцька місцева прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі в сумі 63 945,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.01.2021 у справі №460/1254/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 63 945,00 грн завданих державі збитків. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 1827,00 грн судового збору.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що Регіональним відділенням при здійсненні заходів із повернення у державну власність спірного об'єкта дотримано вимог Порядку повернення, у разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об'єкта приватизації за час володіння ним із застосуванням Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 №1891. Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що при зверненні до суду позивачем не було пропущено строку позовної давності, оскільки про факт завдання збитків позивач дізнався 18.01.2013 року - після виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2006 року у справі №2-1843 та складення сторонами Акту приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського р-ну Львівської області та повернення ОСОБА_1 у державну власність об'єкту незавершеного будівництва.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що при зверненні до суду позивачем було пропущено строки позовної давності. Однак, місцевий господарський суд не взяв дану обставину до уваги та не навів, в порушення вимог ст. 86 ГПК України, жодних мотивів її відхилення. Окрім того, ухвалюючи рішення від 12.01.2021 суд не вказав, які неправомірні дії відповідача знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з завданими державі збитками. Таким чином, на думку скаржника місцевим господарським судом невірно застосовано ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 справу №460/1254/15 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Плотніцький Б.Д. та Мирутенко О.Л.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.2021 у справі №460/1254/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.06.2021.
Ухвалою суду від 16.06.2021 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 відкладено на 27.07.2021.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, звернув увагу суду на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області в порушення вимог «Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 32 залучало в склад інвентаризаційної комісії по поверненню в державну власність об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського р-ну Львівської області ОСОБА_1 .
Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечує з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № 01-04/4267/21 від 09.06.2021), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
14.06.2001 у процесі приватизації державного майна шляхом продажу на аукціоні між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського району Львівської області № 367 (а.с. 9-10 т.І).
Відповідно до п. 5.4 Договору сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язується добудувати вищезазначений об'єкт незавершеного будівництва протягом трьох років, тобто, до 14.06.2004.
Відповідно до п.4.1 Договору, кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї Договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 договірних відносин в частині добудови об'єкта приватизації у строк, визначений Договором, Регіональне відділення фонду державного майна України звернулося до суду з позовом про розірвання договору № 367, а також про зобов'язання ОСОБА_1 передати по акту приймання-передачі у державну власність вказане майно.
22.12.2006 Яворівським районним судом Львівської області прийнято рішення у справі №2-1843, яким позов задоволено та зобов'язано ОСОБА_1 повернути по акту приймання-передачі у державну власність об'єкт незавершеного будівництва - базу госпспособу в с. Старичі Яворівського району Львівської області (а.с. 12-13 т.І).
У зв'язку із набранням рішенням у вказаній справі законної сили, 02.01.2007 Яворівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист (а.с. 14 т.І).
На виконання вимог законодавства Регіональним відділенням фонду державного майна України скеровано виконавчий документ у справі №2-1843 для вжиття заходів примусового виконання у відділ державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції.
Враховуючи здійснення органом Державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції заходів, спрямованих на виконання ОСОБА_1 рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2006, об'єкт незавершеного будівництва повернуто у державну власність згідно Акта приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського р-ну Львівської області, складеного та підписаного сторонами 18.01.2013 (а.с. 19 т.І).
Так, відповідно до Акту приймання-передачі від 18.01.2013 на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2006 нинішній власник повертає, а державний орган приватизації приймає об'єкт незавершеного будівництва - базу госпспособу у с. Старичі Яворівського району Львівської області. До Акта приймання-передачі додаються: Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва, складений та підписаний сторонами 30.11.2012; Інвентаризаційний опис придбаних для об'єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і не використаних для будівництва, складений та підписаний сторонами 30.11.2012; Інвентаризаційний опис придбаного для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу, складений і підписаний сторонами 30.11.2012.
В результаті звіряння отриманих даних та наявних інвентаризаційних матеріалів на момент приватизації (акт обстеження будівельного майданчика від 28.02.2001) інвентаризаційною комісією було встановлено відсутність значної частини приватизованого об'єкта, що свідчить про завдання покупцем збитків державі в особі уповноваженого органу.
Так, згідно з Актом обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва, складеного та підписаного сторонами 30.11.2012 встановлено, що станом на 30.11.2012 до складу об'єкта незавершеного будівництва - база госпспособу входять: 1. Бетонна площадка розміром 64х 104 м. - технічний стан незадовільний; 2. Огорожа із збірних плит розміром 4,0 х2,2 м. в кількості 81 шт. - відсутня; 3. Будівля прохідної розміром 4,80x3,20 м. - відсутня. Спостерігаються фрагменти монолітного залізобетонного фундаменту. 4. Будівля адміністративного будинку розміром 9.0x6,3 м. - відсутня. Спостерігаються фрагменти монолітного залізобетонного фундаменту.
Відповідно до інвентаризаційного опису придбаного для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу, складеного станом на 30.11.2012, таке устаткування відсутнє.
У подальшому, на виконання вимог Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від -8.01.2001 №32, наказом Регіонального відділення від 22.02.2013 №00303 затверджено протокол від 31.01.2013 №16 засідання комісії Регіонального відділення з повернення у державну власність об'єктів приватизації у зв'язку з розірванням договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва.
Відповідно до вказаного протоколу комісія ухвалила затвердити результати інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва.
Пунктом 7.3. Договору № 367 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського району Львівської області від 14.06.2001 передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання Договору, відшкодування завданих збитків у цінах діючих на момент розірвання Договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність Продавця.
На виконання п. 2 Протоколу та вимог законодавства структурним підрозділом Регіонального відділення забезпечено проведення незалежної оцінки, станом на дату прийняття Яворівським районним судом Львівської області рішення про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва. Метою оцінки згідно з Висновком про вартість майна, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області № 01395 від 11.10.2013 "Про затвердження висновків оцінювача про вартість майна об'єкта незавершеного будівництва - база госпспособу (Львівська область, Яворівський р-н, с. Старичі)" було встановлення розміру збитків, завданих державі під час володіння покупцем об'єктом незавершеного будівництва, який повертається у державну власність.
Відбір суб'єкта оціночної діяльності здійснювався на підставі інформаційного повідомлення про оголошення конкурсу, опублікованого у газеті "Відомості приватизації" від 27.02.2013 № 8 (753), із визначенням мети оцінки - встановлення розміру збитків, завданих державі під час володіння покупцем об'єктом приватизації, який повертається у державну власність.
23.09.2013 між Регіональним відділенням та ПП "ЕкспертМАШ" укладено договір №11-НБ. Відповідно до п. 2 даного договору метою оцінки визначено встановлення розміру збитків, що завдані державі. Здійснення оцінки у відповідності до г. 4.1. Договору покладається на суб'єкта оціночної діяльності.
Так, згідно Висновку про вартість майна від 11.10.2013, проведено оцінку Бази гопспособу у складі: бетонна площадка розміром 64х104 м.; огорожа зі збірних залізобетонних плит розміром 4,0x2,20 м. в кількості 81 шт.; прохідна розміром 4,80*3,20 м.; адміністративний будинок розміром 9x6,30м. за адресою: с. Старичі, Яворівський район, Львівська область, з метою встановлення розміру збитків, завданих державі під час володіння покупцем об'єктом незавершеного будівництва (ОНБ), який повертається в державну власність. Як встановлено з даного висновку, вартість збитків становить 63 945,00 грн. з ПДВ. в т. ч.: ПДВ - 10 657.50 грн. Оцінка проведена станом на 22.12.2006.
Регіональним відділенням при здійсненні заходів із звернення у державну власність вищевказаного об'єкта дотримано вимог Порядку та визначено розмір завданих державі збитків. У зв'язку із необхідністю виконання судового рішення у примусовому порядку органом ДВС, розмір збитків не було відображено у акті повернення майна від 18.01.2013, однак, у подальшому визначено у відповідності до вимог законодавства.
Згідно з п. 7.3 Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання Договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання Договору.
29.11.2013 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області Киретіву І.М. скеровано претензію за № 11-1 1-08580 із пропозицією у 20 - ти денний термін добровільно сплатити суму завданих збитків у розмірі 63 945,00 грн.
Однак, як вбачається з листа РВ ФДМ України по Львівській області №10-11- 00931 від 17.02.2015. дана претензія залишена без належного реагування Киретівим І.М.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення прокуратура до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 63 945,00 грн.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.
Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Частиною 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.
Відповідно до п. 11.3 Договору, у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або арбітражного суду.
Відносини, пов'язані із поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним, регулюються Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32.
Як зазначалося вище, 22.12.2006 Яворівським районним судом Львівської області було прийнято рішення у справі №2-1843, відповідно до якого розірвано Договір №367 від 14.06.2001 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського району Львівської області, зобов'язано ОСОБА_1 по акту приймання-передачі повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області у державну власність об'єкт незавершеного будівництва - базу госпспособу в с.Старичі Яворівського району Львівської області.
Пунктом 7 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32 (далі - Порядок) передбачено, що оцінка об'єкта приватизації (крім пакета акцій), що звертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду, проводиться згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Вказаний Порядком передбачено, що з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об'єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об'єкта державним органом приватизації. Порядок проведення звіряння та визначення наявності збитків визначається Фондом державного майна. При цьому враховуються всі результати господарювання покупця на об'єкті.
У разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об'єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (пункт 9 Порядку).
Визначення розміру збитків, що призвели до майнової шкоди здійснюється відповідно до вимог п.п. 103-110 Методики.
Згідно із п. Методики визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.
Як вже зазначалося судом, 23.09.2013 між Регіональним відділенням та ПП «ЕкспертМАШ» укладено договір №11-НБ на проведення оцінки. Відповідно до п. 2 даного договору метою оцінки визначено встановлення розміру збитків, що завдані державі.
Згідно Звіту про оцінку ОНБ вартість збитків становить 63 945,00 грн. з ПДВ. в т. ч.: ПДВ - 10 657.50 грн. Оцінка проведена станом на 22.12.2006.
Таким чином, Регіональним відділенням фонду державного майна України при здійсненні заходів із звернення у державну власність об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського району Львівської області, зобов'язано ОСОБА_1 по акту приймання-передачі повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області у державну власність об'єкт незавершеного будівництва - базу госпспособу в с.Старичі Яворівського району Львівської області, дотримано вимог Порядку та визначено розмір завданих державі збитків у відповідності до вимог законодавства.
Згідно з п. 7.3 Договору №367 від 14.06.2001 визначено, що у разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання Договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання Договору.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Проаналізувавши вищенаведені норми права, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача 63945,00 грн завданих державі збитків.
Стосовно доводів скаржника про те, що при зверненні до суду позивачем було пропущено строк позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав.
Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, у цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або наявність в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Як вбачається з матеріалів справи, про факт завдання збитків позивач дізнався 18.01.2013 - після виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22.12.2006 у справі №2-1843 та складення сторонами Акту приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського р-ну Львівської області та повернення ОСОБА_1 у державну власність об'єкту незавершеного будівництва.
Таким чином, строк позовної давності у даному випадку закінчився 18.01.2016. Однак, з даним позовом Городоцька місцева прокуратура звернулася в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 17.04.2015.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при зверненні до суду позивачем не було пропущено строку позовної давності.
Доводи скаржника про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області в порушення вимог «Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 32 залучало в склад інвентаризаційної комісії по поверненню в державну власність об'єкта незавершеного будівництва - бази госпспособу в с. Старичі Яворівського р-ну Львівської області ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та зазначає, що хоча вчинені позивачем дії і не були передбачені нормами чинного законодавства, проте і не заборонені. Окрім того, як пояснив представник Регіонального відділення в судовому засіданні, залучення ОСОБА_1 до інвентеризаційної комісії здійснювались саме з метою уникнення в подальшому непогодження останнього з проведеною інвентаризацією.
Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.
Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.2021 у справі № 460/1254/15 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст складено 05.08.2021.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.Л. Мирутенко
Б.Д. Плотніцький