іменем України
09 серпня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 761/40525/20
Головуючий у першій інстанції - Кутовий Ю. С.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1020/21
Чернігівський апеляційний суду складі:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, зняття заборони та виключення записів з реєстрів,
місце ухвалення судового рішення - м. Корюківка,
дата складання повного тексту ухвали - 18 травня 2021 року.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», в якому просив:
- звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до поданого клопотання від 08 грудня 2020 року;
- визнати недійсним договір № GL48N718070I5 від 23 липня 2020 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиновою Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 137, право вимоги за кредитним договором № 36-05/06/17/11/407/2008/039 від 22 лютого 2008 року;
- визнати припиненим договір іпотеки від 22 лютого 2020 року (реєстраційний № 477), посвідчений приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М.;
- зняти заборону відчуження нерухомого майна (квартири), що належить ОСОБА_1 , накладену приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М. за договором іпотеки від 22 лютого 2008 року (запис № 448/6 від 22 лютого 2008 року);
- вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження за № 447 від 22 лютого 2008 року.
До позовної заяви ОСОБА_1 додав клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору перевищує 5% його річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження таких доводів позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо отриманих ним доходів за 2019 рік.
Ухвалою від 12 квітня 2021 року Корюківський районний суд Чернігівської області, розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, визнав за необхідне відмовити ОСОБА_1 у його задоволенні з посиланням на те, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують викладені у клопотанні обставини, а також наявність умов, визначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та запропонував позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату. Роз'яснив позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута, а також те, що ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30).
Ухвалою від 18 травня 2021 року Корюківський районний суд Чернігівської області визнав неподаною та повернув ОСОБА_1 позовну заяву з тих підстав, що у встановлений судом строк судовий збір ним сплачений не був. Роз'яснив позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2021 року, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з підставами повернення позовної заяви. Так, скаржник наголошує на тому, що до позовної заяви додав клопотання від 08 грудня 2020 року про звільнення його від сплати судового збору, на підтвердження чого надав оригінал довідки № 296 від 18 березня 2020 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік, а також у тексті самої позовної заяви просив звільнити його від сплати судового збору відповідно до поданого ним клопотання від 08 грудня 2020 року, проте суд першої інстанції у своєму рішенні безпідставно послався на відсутність відповідного клопотання позивача.
Скаржник зазначає, що суддя Кутовий Ю.С. зобов'язаний був заявити самовідвід у даній справі через неприязні стосунки, які у нього склалися з позивачем, проте відповідних дій не вчинив.
У наданому відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», вважаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та безпідставною, просить залишити її без задоволення. Доводи відзиву зводяться до того, що положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору, можливість реалізації якого пов'язується із майновим станом особи. На думку представника товариства, сплата позивачем судового збору за подання апеляційної скарги дає підстави вважати, що в останнього наявні кошти і для сплати судового збору за подання позову. Крім того, звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази про направлення позивачем заяви про відвід судді.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява була подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України і у встановлений судом строк судовий збір позивачем сплачений не був.
Апеляційний суд погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право кожного на розгляд його справи судом передбачено також п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може, враховуючи майновий стан сторони, за її клопотанням своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як убачається з матеріалів даної справи, у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, зняття заборони та виключення записів з реєстрів, одночасно заявивши клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою від 12 квітня 2021 року Корюківський районний суд Чернігівської області залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та запропонував позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
У наведеному судовому рішенні районний суд вирішив клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відмовивши у його задоволенні, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не було надано належних доказів, які підтверджують викладені у клопотанні обставини, а також наявність умов, визначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Позивачу було роз'яснено, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута, а також те, що ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2021 року, проте у вказаний судом строк її недоліки не усунув.
Таким чином, є безпідставними доводи апеляційної скарги те, що суд першої інстанції не вирішив заявленого ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційний суд погоджується з доводами відзиву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про те, що ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», на яку послався позивач у своєму клопотанні, не зобов'язує суд звільняти особу від сплати судового збору, тобто розв'язання клопотання є дискреційними повноваженнями суду, яке залежить від наведених стороною доводів та наданих доказів щодо незадовільного майнового стану.
Суд першої інстанції, відмовивши позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, визначив у своєму рішенні, що ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн, тобто фактично зменшив необхідну до сплати суму коштів, оскільки розрахував її не за всі заявлені позивачем вимоги немайнового характеру.
ОСОБА_1 , отримавши особисто копію ухвали від 12 квітня 2021 року (а.с. 30), не оскаржив її в апеляційному порядку в частині визначеного судом першої інстанції розміру судового збору, отже фактично з мотивами, наведеними у судовому рішенні щодо необхідності сплати коштів, погодився. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач не скерував до суду першої інстанції іншого клопотання щодо розміру судового збору з наданням відповідних документів щодо скрутного матеріального стану, і не сплатив судовий збір.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 вимоги ухвали від 12 квітня 2021 року не виконав, районний суд обґрунтовано відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України визнав позовну заяву неподаною і повернув її заявнику.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суддя Кутовий Ю.С. зобов'язаний був заявити самовідвід у даній справі через неприязні стосунки, які у нього склалися з позивачем, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, зокрема, п. 5 ч. 1 даної норми встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо наявні інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Та обставина, що ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 березня 2019 року у справі № 736/2421/18 за заявою Орлівського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною прийнято самовідвід головуючого судді Кутового Ю.С., оскільки у справі присяжним визначено ОСОБА_1 , не є безумовною підставою для заявлення суддею самовідводу у даній справі.
ОСОБА_1 , отримавши ухвалу Корюківського районного суду від 12 квітня 2021 року про залишення його позову без руху, постановлену під головуванням судді Кутового Ю.С., не скористався своїм правом заявити головуючому по справі відвід, у разі, якщо вважав, що існують обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або необ'єктивності.
Розгляд визначеним суддею даного позову не вплинув на правильність висновків районного суду про наявність підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 серпня 2021 року.
Головуюча: Судді: