іменем України
04 серпня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/1923/20
Головуючий у першій інстанції - Майборода С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/613/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бечка Є.М.,
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
секретарі: Бивалькевич Т.В., Шапко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі батька у вихованні дитини,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області,
дата та місце складання повного тексту рішення: 12 лютого 2021 року, м.Чернігів,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з неповнолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_3 :
1. щосереди з 17 год. 30 хв. по 08 год. ранку четверга;
2. з 17 год. 30 хв. кожної п'ятниці до 16 год. неділі;
3. один раз на місяць, з п'ятниці після 17 год. до 18 год. неділі (з метою відвідування дідуся і бабусю в Сновську Чернігівської обл.);
2. 3,5 дні безперервно за місцем проживання батька протягом осінніх та весняних канікул, протягом зимових канікул - 5 днів безперервно за місцем проживання батька, протягом літніх канікул - 1,5 місяці безперервно за місцем проживання батька. Графік черговості перебування дитини з кожним із батьків (перша половина канікул або друга) має визначатись за домовленістю між батьками;
3. Новий рік - 2 повних дні (31 грудня-01 січня) - по черзі з кожним із батьків (один рік з батьком, наступний - з матір'ю);
4. Різдво - 2 повних дні (06-07 січня) - по черзі з кожним із батьків (один рік з батьком, наступний - з матір'ю); - 1 д.
5. Пасха - 2 дні (неділя, понеділок) по черзі з кожним із батьків (один рік з батьком, наступний - з матір'ю); - 1 д.
6. щороку 07 липня, в день народження бабусі, ОСОБА_4 , якщо дні народження припадають на будній день, то перші вихідні (субота, неділя) після вказаної дати батько з сином їдуть до Сновська Чернігівської області;
7. щороку ІНФОРМАЦІЯ_2, в день народження дідуся, ОСОБА_5 , якщо дні народження припадають на будній день, то перші вихідні (субота, неділя) після вказаної дати батько з сином їдуть до Сновська Чернігівської області;
8. 02 серпня, в день народження неповнолітнього сина ОСОБА_3 , якщо вказана дата припадає на будній день, то один рік в суботу дитина святкує з матір'ю, в неділю - з батьком (з ночівлею), наступний рік - в суботу святкує з батьком, в неділю - з матір'ю. В разі, якщо день народження припадає на суботу, то в неділю дитина святкує з батьком. В разі, якщо день народження припадає на неділю, то дитина святкує його з батьком в наступні вихідні;
9. один раз на рік ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 виїздять на оздоровлення до моря терміном на 10 - 14 днів в той час, коли дитина по графіку перебуває з батьком протягом літніх канікул;
10. в порядку забезпечення участі батька у спілкуванні з дитиною ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про захворювання дитини протягом 24 годин з моменту початку хвороби, ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_2 відвідує хвору дитину за місцем проживання матері з дотриманням необхідних заходів карантину (медична маска, рукавички, тощо);
11. в порядку забезпечення участі батька у вихованні дитини ОСОБА_1 на рівні з ОСОБА_2 приймає участь у виборі загальноосвітньої школи, гуртків, спортивних секцій, репетиторів для дитини, на рівні з матір'ю відвідує такі заклади, водить до них дитину за графіком, передбаченим такими закладами.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2014 року від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2020 року їх шлюб було розірвано та син залишився проживати з матір'ю. На утримання сина з ОСОБА_1 рішенням суду були стягнуті аліменти, які позивач сплачує в добровільному порядку. Також позивач підтримує стосунки з дитиною, приймає участь у вихованні, забезпечує всім необхідним для його нормального становлення. Інколи у сторін виникають непорозуміння щодо участі батька у вихованні сина, його відвідування, створюються штучні перешкоди зі сторони відповідачки стосовно неможливості його нормального спілкування з сином, тому просить встановити порядок їх спілкування.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визначено наступний спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- кожного другого тижня з 09 години суботи до 16 годині неділі, з урахуванням стану здоров'я та бажання дитини;
- Новий рік - 2 повних дні ( 31 грудня-01 січня), Різдво - 07 січня, Пасха - 1 день (неділя) - по черзі з кожним із батьків (один рік з батьком, наступний - з матір'ю), з урахуванням стану здоров'я та бажання дитини, узгоджуючи час повернення дитини за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 , з урахуванням часу відпочинку дитини;
- дозволено ОСОБА_1 побачення з дитиною ОСОБА_3 за місцем проживання дитини 02 серпня в день його народження;
- ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про захворювання дитини протягом 24 годин з моменту початку хвороби, дозволити ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_2 відвідувати хвору дитину за місцем проживання матері з дотриманням необхідних заходів карантину (медична маска, рукавички тощо). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що ОСОБА_3 відвідує дитячий дошкільний заклад в с.Старий Білоус, а тому недоцільним встановлювати часи побачень з батьком щосереди з 17 год. 30 хв. до ранку четверга, зважаючи на віддаленість місця проживання батька у м.Чернігові, поїздка серед тижня до місця проживання батька та наступного дня до дитячого садка, змінить звичний режим дня дитини, при цьому приїжджаючи до батька пізно ввечері, останній не буде проводити час з дитиною, оскільки за графіком фактично має готувати сина до сну, дані поїздки можуть негативно відобразитись на емоційному стані дитини.
Суд вважав за необхідне встановити дні побачень кожного другого тижня з 09 год. суботи до 16 год. неділі з урахуванням стану здоров'я дитини, оскільки такий спосіб спілкування батька з дитиною вже визначений сторонами, дитина звикла до такого графіку.
Виходячи з рівності участі батька та мати у спілкуванні з сином, суд вважав за доцільне визначити спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні сина на святах: Новий рік - 2 повних дні (31 грудня-01 січня), Різдво - 07 січня, Пасха - 1 день (неділя) - по черзі з кожним із батьків (один рік з батьком, наступний - з матір'ю), з урахуванням стану здоров'я та бажання дитини.
Суд визначив необхідність повідомляти батька дитини про хворобу, оскільки батько має право бути обізнаним про хвороби дитини.
Зважаючи на те, що за усталеними сімейними звичаями та традиціями день народження дитини є родинним святом, яке святкується в колі рідних людей, тому суд прийшов до висновку дозволити ОСОБА_1 побачення з сином за місцем проживання дитини 02 серпня в день його народження.
Суд відмовив у задоволенні вимог щодо побачень батька з сином в період канікул, при цьому з виїздом на спільний відпочинок, враховуючи вік дитини та вважаючи дані вимоги передчасними, адже суд не може вирішувати питання участі батька у спілкуванні та вихованні сина на майбутнє, на даний час невідомо, де буде проживати та навчатись малолітній ОСОБА_3 та який у нього буде графік відвідування школи. Також суд зазначив, що не може вирішувати питання щодо участі третіх осіб: бабусі та дідуся у спілкуванні з внуком, оскільки останні до суду з зазначеними позовними вимогами не звертались.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо участі батька у виборі школи, гуртків, спортивних секцій, репетиторів для дитини, відвідування таких закладів на рівні матері, оскільки визначення такого способу зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду, так як між сторонами будуть виникати конфлікти, що може негативно відобразитись на психологічному стані дитини, батько, маючи бажання більше бачитись з сином, буде намагатись вирішити питання щодо відвідування сином частіше гуртків та спортивних секцій, мати може заперечувати з цього приводу, разом з тим більш зручніше є відвідування школи за місцем проживання дитини, також ОСОБА_3 на даний час відвідує дитячий садок та не встановлена необхідність у додаткових заняттях з репетитором.
Також суд відмовив у задоволенні вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки наявність таких суду не доведено.
Не погоджуючись чстково з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_3
- з 17 год. 30 хв. кожної п'ятниці до 16 год. неділі;
- щосереди з 17 год. 30 хв. по 08 год. ранку четверга;
- три дні безперервно за місцем проживання батька протягом осінніх та весняних канікул; протягом зимових канікул - 5 днів безперервно за місцем проживання батька; протягом літніх канікул - 1,5 місяці безперервно за місцем проживання батька - під час навчання в школі. Графік черговості має визначатись за домовленістю між батьками;
- щороку 07 липня, в день народження бабусі, ОСОБА_4 , якщо дні народження припадають на будній день, то перші вихідні (субота, неділя) після вказаної дати батько з сином їдуть до м.Сновська Чернігівської обл.;
- щороку ІНФОРМАЦІЯ_2, в день народження дідуся, ОСОБА_5 , якщо дні народження припадають на будній день, то перші вихідні (субота, неділя) після вказаної дати батько з сином їдуть до м.Сновська Чернігівської обл.;
- один раз на рік ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 виїздять на оздоровлення до моря терміном на 10-14 днів в той час, коли дитина по графіку перебуває з батьком протягом літніх канікул;
- в порядку забезпечення участі батька у вихованні дитини ОСОБА_1 на рівні з ОСОБА_2 приймає участь у виборі загальноосвітньої школи, гуртків, спортивних секцій, репетиторів для дитини, на рівні з матір'ю відвідує такі заклади, водить до них дитину за графіком, передбаченим такими закладами.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є протиправним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, не встановленням всіх обставин, що мають значення для справи.
Особа, яка подає апеляційну скаргу зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги висновок служби у справах дітей Новобілоуської сільської ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та вказує, що органу, якому законодавством надано повноваження щодо проведення обстеження житлових умов батьків, вирішенні питань щодо соціального захисту дітей, здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей, прийшов до висновку щодо призначення значно більшого часу у спілкуванні та вихованні дитини, ніж це зробив суд.
ОСОБА_1 вказує, що відповідачка погодилась з запропонованим графіком щодо святкових днів та запропонувала більш довгий проміжок часу спілкування з дитиною з п'ятниці аж до 19 год. неділі. Проте суд першої інстанції проігнорував роз'яснення постанови №5 пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року та визнання позову відповідачкою в частині затвердження графіку спілкування з дитиною.
Позивач посилається на те, що в порушення ч.2 ст.159 СК України та ст.141 СК України, судом не взято до уваги прагнення батька виховувати дитину та передати свій досвід, знання та любов. Висновок суду про віддаленість його проживання від ДНЗ №19, де навчається син сторін, позивач вважає помилковими, оскільки згідно загальнодоступного інтернет-ресурсу google, необхідний час для подолання відстані від місця проживання позивача до садочка складає 14 хвилин, в той час, як необхідний час для подолання відстані від постійного місця проживання дитини до садочка - 7 хвилин на транспорті.
ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду щодо недоцільності побачень батька з сином щосереди з 17-30 год. до 08-00 год. четверга, оскільки даний час є значним і важливим для позивача з точки зору спільного проводження часу з дитиною.
Відмову суду у задоволенні вимог про участь батька у виборі школи, гуртків тощо, позивач вважає грубим порушенням статей 141 та 157 СК України.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, позивач вказує на помилковість висновку суду першої інстанції в частині вимог про відвідування баби та діда в їх дні народжень.
У наданий судом від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона відповідача просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи відзиву зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, ухваленим на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, що були підтверджені доказами, які були досліджені в судовому порядку.
Відповідачка вважає, що встановлений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини є доцільним та прийнятним для дитини та в інтересах дитини. Зауважує, що спілкування позивача з дитиною завжди відбувається за його бажанням, з урахуванням режиму та самопочуття дитини.
ОСОБА_2 вважає, що відмовляючи в частині позовних вимог, суд вірно зазначив про передчасність вимог позивача щодо визначення участі батька під час канікул та про участь батька у виборі гуртків, школи, секцій тощо у зв'язку з тим, що між батьками будуть виникати конфлікти, які впливатимуть на психологічний стан дитини.
Також ОСОБА_2 зазначає, що висновок органу опіки та піклування є доказом, який належним чином оцінено судом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Даним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 29 липня 2014 року (а.с.6-7).
У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 (а.с.8).
Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований та проживає з матір'ю в АДРЕСА_2 (а.с.17).
Дитина виховуються в Чернігівському дошкільному навчальному закладі №19 з 02 липня 2018 року. Зі слів вихователів групи №6 батько дитини - ОСОБА_1 , у період з січня 2020 року і до теперішнього часу дитину з дошкільного навчального закладу не забирав, участі в батьківських зборах не приймав (а.с.53). в період з 12 березня по 02 червня 2020 діти усіх вікових груп заклад не відвідували у зв'язку з карантином. В літній період з 03 червня по 31 серпня 2020 року ОСОБА_3 заклад не відвідував, знаходився на оздоровленні та з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року дитина постійно була присутня в дошкільному закладі (а.с.81).
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до чергової частини Чернігівського РВП ЧВП ГУНП в Чернігівській обл. з заявою про те, що його колишня дружина ОСОБА_2 не дозволяє зустрічатись з сином - ОСОБА_3 , хоча існувала попередня домовленість (а.с.80).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу №748/411/20-2-н/748/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 - заборгованість за сплати аліментів відсутня (а.с.82).
Рішенням Виконавчого комітету Новобілоуської сільської ради Чернігівського району та області від 04 грудня 2020 року №270 затверджено висновок комісії щодо участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 . Висновком встановлено, що дитина проживає з матір'ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , для розвитку та відпочинку дитини, а також її проживання створені необхідні умови. Мати працює та має самостійний дохід, задовольняє потреби дитини. Батько ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_3 , працює та має самостійний дохід, здатний виконувати обов'язки з виховання сина, доглядати за ним та створювати умови для розвитку дитини. Служба у справах дітей Новобілоуської сільської ради вважає за доцільне визначити наступні способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини: кожного тижня з 17 год. середи по 08 год. ранку четверга, повертаючи дитину до дитячого закладу №19 м.Чернігова, кожного другого тижня з 17 год. п'ятниці на суботу і неділю повертаючи дитину о 18 год. неділі за місцем проживання матері АДРЕСА_1 , в святкові дні року перебування з батьком або мамою встановити по черзі, враховуючи бажання дитини(а.с.19).
Матеріали справи містять копії платіжних доручень про сплату ОСОБА_1 аліментів на утримання сина в сумі 900 грн за червень 2020 року (а.с.9), 930 грн за липень 2020 року (а.с.10), 930 грн за серпень 2020 року (а.с.11), 900 грн в березні 2020 року (а.с.12), 900 грн за травень 2020 року (а.с.13), 1080 грн в березні 2020 року (а.с.14).
Також матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_4 (а.с.16) та позивачем надані копії фотокарток даного будинку (а.с.104-113). Суду надано акт обстеження умов проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_4 (а.с.141).
До апеляційного суду позивачем також було надано докази щодо належності житла, в якому фактично проживає позивач - двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , наявної домовленості з власником житла про проживання позивача та його сина, характеристики житла та належної пристосованості його до інтересів дитини.
Інших доказів щодо предмету доказування в даній справі ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції надано не було.
Згідно частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Національним законодавством, зокрема статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У статті 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Матеріали справи свідчать, що у сторін виникають деякі непорозуміння з приводу часу та періоду спілкування ОСОБА_1 з сином.
Згідно статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це зумовлено інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Частинами 4 та 5 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У частині 6 статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та їх тривалість.
Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення, та ретельному їх з'ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині відхилення судом першої інстанції висновку органу опіки та піклування щодо участі позивача у спілкуванні з дитиною, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з посиланнями суду зважаючи на наступне.
З даного висновку вбачається, що дитина проживає разом з матір'ю в с.Старий Білоус, за даною адресою мати створила необхідні умови для проживання, розвитку та відпочинку дитини (акт обстеження умов проживання від 03 грудня 2020 року), мати працює та має самостійний дохід, задовольняє потреби дитини.
Батько дитини ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_3 , батько працює та має самостійний дохід. При цьому до справи не було надано акту обстеження уповноваженим органом умов проживання батька, на якій саме підставі батько проживає в зазначеній квартирі, зважаючи на те, що він зареєстрований в м.Сновськ Чернігівської області. Апеляційний суд також зважає на те, що позовні вимоги загалом не вказують за яким саме місцем проживання буде знаходитись дитина з батьком та де будуть відбуватися зустрічі.
Тож доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було взято до уваги висновок служби у справах дітей Новобілоуської сільської ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, як органу, якому законодавством надано повноваження щодо проведення обстеження житлових умов батьків, вирішенні питань щодо соціального захисту дітей, здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей, відхиляються апеляційним судом.
Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 , що відповідачка погодилась з запропонованим графіком щодо святкових днів та запропонувала більш довгий проміжок часу спілкування з дитиною з п'ятниці аж до 19 год. неділі, зважаючи на те, що фактично відповідачка не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною, у відзиві вважала за можливе забирати дитину з 09 год. кожної другої суботи до 19 год. неділі, водночас позивач не скористався своїм правом на збільшення позовних вимог в частині повернення дитини на вихідних, тож судом правомірно частково задоволено вимоги в цій частині.
Висновок за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 до поліції свідчить лише про разову відсутність дитини за місцем свого проживання у зв'язку з відвідуванням зоопарку.
Доводи позивача на те, що в порушення ч.2 ст.159 СК України та ст.141 СК України, судом не взято до уваги прагнення батька виховувати дитину та передати свій досвід, знання та любов, відхиляються апеляційним судом, оскільки при розгляді даної категорії справ, суд не має виходити з прагнень батька щодо виховання дитини, а мають бути першочергово взяті до уваги інтереси дитини.
Відхиляються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині помилковості висновку суду про віддаленість його проживання від ДНЗ №19, який відвідує син посилаючись на інтернет-ресурс google, оскільки, в даному випадку, це не має вирішального значення.
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо недоцільності побачень батька з сином щосереди з 17-30 год. до 08-00 год. четверга зважаючи на інтереси дитини. В цій частині відхиляються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що даний час є для нього значним і важливим з точки зору спільного проводження часу з дитиною, з підстав переважного забезпечення інтересів дитини.
Водночас суд погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо необхідності участь батька у виборі школи, гуртків тощо.
У статті 8 Конвенції про права дитини визначено зобов'язання поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
У статті 9 Конвенції передбачено право дитини не розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Також забезпечено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Водночас у статті 18 передбачається необхідність того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Зважаючи на те, що батьки самостійно не можуть вирішити питання можливості та доцільності спілкування батька з дитиною, колегія суддів, виходячи з найкращих інтересів дитини, а не інтересів та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу сторін на те, що дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Також, з вищенаведених підстав, заслуговують на увагу доводи позивача про помилковість висновку суду першої інстанції в частині вимог про відвідування баби та діда в їх дні народжень.
Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про відмову у частині позовних вимог.
Тож, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1 та зміни рішення суду першої інстанції в частині місця спілкування доповнивши - за місцем фактичного проживання батька, та в частині порядку спілкування батька з дитиною, додатково визначивши наступні способи участі батька у спілкуванні та вихованні сина: щороку 07 липня, в день народження бабусі, ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2, в день народження дідуся, ОСОБА_5 , (а якщо дні народження припадають на будній день, то у перші вихідні - субота або неділя після вказаної дати) батько з сином відвідують їх у м. Сновську Чернігівської області, з урахуванням стану здоров'я та бажання дитини; ОСОБА_1 на рівні з ОСОБА_2 приймає участь у виборі загальноосвітньої школи, гуртків, спортивних секцій для дитини, на рівні з матір'ю відвідує такі заклади, водить до них дитину за графіком, передбаченим такими закладами, відповідно до часу спілкування з дитиною, визначеного судовим рішенням. В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року змінити: в частині місця спілкування доповнивши - за місцем фактичного проживання батька, та в частині порядку спілкування батька з дитиною, додатково визначивши наступні способи участі батька у спілкуванні та вихованні сина:
щороку 07 липня, в день народження бабусі, ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2, в день народження дідуся, ОСОБА_5 , (а якщо дні народження припадають на будній день, то у перші вихідні - субота або неділя після вказаної дати) батько з сином відвідують їх у м. Сновську Чернігівської області, з урахуванням стану здоров'я та бажання дитини;
ОСОБА_1 на рівні з ОСОБА_2 приймає участь у виборі загальноосвітньої школи, гуртків, спортивних секцій для дитини, на рівні з матір'ю відвідує такі заклади, водить до них дитину за графіком, передбаченим такими закладами, відповідно до часу спілкування з дитиною, визначеного судовим рішенням.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 05.08.2021 року.
Головуючий: Судді: