Справа № 585/2207/20
Номер провадження 2/585/62/21
27 липня 2021 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до
відповідача - ОСОБА_3 ,
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство Гарантія»,
вимоги позивача: про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. 04 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) . уточнивши заявлені вимоги, звернувся з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.10.2014 року в результаті ДТП, що мала місце в м.Ромни по вул.Маяковського, йому було заподіяно матеріальної та моральної шкоди. Дата дорожньо-транспортна пригода сталася за наступних обставин: близько 12 години 30 хвилин 31.10.2014 року ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-Daewoo» державний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по проїзній частині по вул.Маяковського в напрямку бульвару Московського в м.Ромни, перебуваючи в районі центру «МНС» де проїзна частина має радіус заокруглення праворуч, зневажив безпекою дорожнього руху, а саме: перевищив дозволену швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та під час об'їзду вибоїни (ями) на поїзній частині виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 , який був під його керуванням та рухався у зустрічному напрямку. Крім нього в автомобілі в момент зіткнення транспортних засобів перебували його дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6 ,2010 року народження. Внаслідок ДТП йому, його дружині та дитині були заподіяні тілесні ушкодження.
01.11.2014 року відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 12014200100001400 та розпочато досудове розслідування.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 572 від 29 грудня 2014 року отримані ним в результаті ДТП тілесні ушкодження у вигляді чисельної скелетної травми відкритого 2А типу внутрішньо-суглобного перелому внутрішнього відростку правого стегна. Закритого перелому тіла лівої таранної кістки без суттєвого зміщення. Забійної рани нижньої губи, забою лівої стопи та лівого ліктьового суглобу, забою м'яких тканин голови кваліфікуються, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Згідно висновку комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної, фототехнічної, комп'ютерно-технічної та експертизи відео-звукозапису № 5779/5780/5781/8346/8473 від 27.08.2015 року проведеної в ході досудового розслідування експертами ХНДУСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса в рамках кримінального провадження № 12014200100001400, керуючи автомобілем «ЗАЗ Daewoo» державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 порушив вимоги ПДР України, передбачені п.10.1, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.
За результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12014200100001400 від 01.11.2014 року Роменським міжрайонним прокурором Кузченком В.О. 13.10.2015 року ОСОБА_3 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2020 року, яка набрала законної сили 03.07.2020 року, у справі № 585/3233/15-к ( номер провадження 1-кп/585/55/20) клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження було задоволено. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014200100001400 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фіну правління виконкому Роменської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого та цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду . Стягнуто з ОСОБА_3 , на користь держави витрати на проведення експертиз.
Враховуючи те, що саме обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, а також беручи до уваги зібрані в кримінальному провадження докази, зокрема висновки судових експертиз, вина ОСОБА_3 в заподіянні йому матеріальної та моральної шкоди підтверджується поза розумним сумнівом.
Однак до цього часу, відповідачами по справу сума заподіяної йому шкоди не відшкодована, а тому він змушений звернутися до суду з даним цивільним позовом.
Внаслідок пошкодження належного йому автомобіля марки ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 йому була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 48826,80 гривень, що підтверджується висновком судової авто товарознавчої експертизи № 7 від 28.03.2015 року.
Крім того, внаслідок ДТП йому були спричинені тілесні ушкодження , внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 він був вимушений витрачати власні кошти для лікування отриманих в дорожньо-транспортній пригоді травм. Так, на лікування він витратив грошові кошти в сумі 12073,00 грн. Розмір спричиненої йому шкоди підтверджується копіями платіжних документів, зокрема фіскальними і товарними чекати про придбання в аптеках лікарських засобів та медпрепаратів, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 585/3233/15-к у Роменському міськрайонному суді Сумської області.
Відповідно до полісу АС № 8273320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страховика ( строк дії з 17.12.2013 по 16.12.2014) цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «Страхове товариство Гарантія». Вказаним полісом передбачається ліміт відповідальності страховика в розмірі 50000 грн. на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну на 100 000 грн. за шкоду заподіяну життю/здоров'ю, франшиза становить 510,00 гривень. Враховуючи, що розмір матеріальної шкоди заподіяної йому внаслідок пошкодження його автомобіля та витрат на лікування від травм, отриманих в результаті ДТП не перевищують лімітів відповідальності страховика, то ця шкода підлягає стягненню із ПАТ «Страхове товариство Гарантія» за вирахуванням суми франшизи.
Також, в результаті ДТП йому була заподіяна моральна шкода, а тому виходячи з позицій доктрини природного права, осереддям якого і є принципи справедливості , розумності і добросовісності, а також визначення життя людини, її здоров'я та людської гідності найвищими суспільними цінностями, та звертаючись до методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань, яка використовувалась і використовується у судовій практиці України, та яку розробив вчений-психолог О.М.Ерделевський , він просить стягнути на його користь 131544,00 гривні в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.
3. ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву в якому вказав на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , які заявлені безпосередньо до нього, визнав в частині відшкодування 510 грн. суми франшизи, на яку зменшується страхове відшкодування - повністю; та не визнав вимоги щодо стягнення з нього на користь позивача моральної шкоди в розмірі 130940,35 грн. З приводу цього зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та «Правил дорожнього руху України» його цивільно-правова відповідальність, як особи, яка здійснювала діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, була застрахована ПАТ «Страхове товариство «Гарантія». Отже, до даних спірних правовідносин слід застосувати норми ЦК України, ЦПК України та положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки його цивільна відповідальність на момент ДТП (страхового випадку) була застрахована відповідно до Полісу АС/8273320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В п.4 Поліса № АС/8273320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.12.2013 року, виданого Сумською регіональною дирекцією ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» , на автомобіль марки DAEWOO SENS державний номер НОМЕР_1 , яким він керував в день ДТП, передбачена страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну здоров'ю потерпілого - 100 000 грн. Таким чином, Страхове товариство «Гарантія», в якій ним було застраховано цивільно-правову відповідальність, повинне сплатити позивачу матеріальну та моральну шкоду, як це передбачено ЦК ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.12.2013 року.
Зазначив, що розмір моральної шкоди, позивачем безпідставно та необґрунтовано оцінено в 130940,35 грн., з чим він не погоджується. Стягнення з нього, як відповідача у справі 130940,35 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, буде суперечити меті інституту страхування. Внаслідок ДТП потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому розмір моральної шкоди 130000 грн. не відповідає вимогам розумності та справедливості, усталеній судовій практиці і за даних конкретних обставин цей розмір є значно завищеним та надмірним, враховуючи характер дорожньо-транспортної пригоди та необережну вину у її скоєнні.
Також ОСОБА_8 вважав неспівмірною зі складністю справи суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. , які позивач поніс та 3000 грн., які він планує ще понести, в зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині відповідач також просив відмовити.
4. ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» подало відзив на позовну заяву, в якій зазначило, що поданий позивачем позов до товариства з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначило, що договір (поліс № АС/8273320)обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності зі строком дії з 17.12.2013 року по 16.12.2014 року забезпеченим транспортним засобом визнано ЗАЗ DAEWOO Т 13110 д.н.з. державний номер НОМЕР_1 . При цьому, договір було укладено страховиком з ОСОБА_9 як пенсіонером на особливих умовах, тобто згідно полісу № АС/8273320 була застрахована цивільно-правова відповідальність виключно ОСОБА_9 як пенсіонера. Оскільки між ПрАТ «СТ Гарантія» та ОСОБА_9 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності усі подальші правовідносини сторін у договорі регулюються нормами спеціального закону - Закон № 1961-IV, а відповідно до ст.2 зазначеного Закону, відносини у сфері обов'язкового страхування, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства, то застосовуються норми цього Закону. По друге відповідно до п.34.1.4 ст.34 Закону № 1961-IV, у разі настання дорожньо-транспортнорї пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої події, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів письмово подати страховику повідомлення про ДТП та відомості про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна. ДТП сталося 31.10.2014 року, а до страховика із заявою про страховий випадок звернулась ОСОБА_10 , яка повідомила про настання ДТП. Ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_3 до страхової компанії не звертались. З поданих Роменським міськрайонним судом Сумської області документів (позовна заява ОСОБА_1 ) у матеріалах кримінального провадження №585/3233/15-ц (1-кп/585/263/18) вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП лише 11 липня 2018 року. Тобто з пропуском 3-річного присічного строку, передбаченого ст.37 Закону № 1961-IV про відшкодування шкоди завданої життю або здоров'ю та 1 року про відшкодування шкоди завданої майну. Таким чином , позивач у даному цивільному провадженні порушив ( не звернувся) до страховика (відповідача , ПрАТ «СТ «Гарантія») із заявою про виплату страхового відшкодування, ним також порушені терміни звернення до суду за захистом своїх прав у відповідності до вимог Закону № 1961-IV. Більш того, у позовній заяві ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного суду від 11.07.2018 року про відшкодування матеріальної та моральної шкоди будь-яких матеріальних претензій до страховика не заявлялось, лише у встапній частині позову як третя особа зазначена Сумська регіональна дирекція-філія ПрАТ «СТ Гарантія», але жодних вимог не висунуто.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
5. Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засідання позов підтримали. Просили його задовольнити, з підстав викладених у позові. Вважали, що позовні вимоги повністю підтверджуються, крім наданих документів, ще і матеріалами кримінального провадження. Зазначили, що в дорожньо-транспортній пригоді повністю винен відповідач ОСОБА_11 . Вказали, що розмір моральної шкоди обґрунтовується практикою Європейського суду, а виходячи з цього, розмір завданої моральної шкоди визначає той, хто її присуджує, зважаючи на практику в подібних справах.
6. Відповідач ОСОБА_3 та його представник, позов визнали в частині суми франшизи,- 510,00 грн. Зазначили, що в дорожньо-транспортній пригоді наявна обоюдна вина обох водіїв (позивача та відповідача), а тому позивач має нести часткову відповідальність. Відповідач зазначив, що його дружина надавала 1000,00 грн. позивачу, під час коли він перебував у лікарні, але вони не оформили це документально. Зазначили, що чеки, надані позивачем не підтверджують лікування травм, не можуть братись судом до уваги, оскільки відсутні докази про призначення позивачу цих препаратів, та їх використання при лікуванні. Тому суму витрати на лікування вважають необґрунтованою. Відмітив, що він Страхову компанію про настання ДТП повідомляв двічі по телефону, але довести це не може.
Просив відмовити в задоволенні позову в зв'язку з тим , що в ДТП винні як він так і позивач, що підтверджується висновком експерта за № 91 від 29.05.2021 р., а тому просив врахувати цей висновок як доказ спільної вини водіїв у ДТП. Вважав, що всі витрати має відшкодувати страхова компанія, в якій його цивільно-правова відповідальність застрахована. Крім того, ОСОБА_3 вважав необґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення з нього моральної шкоди.
Висловив сумніви в правдивості комісійної експертизи №5779/5780/5781/8346/8473 від 27.08.2015 року, яка мається в матеріалах кримінального провадження, з підстав, що відео з відео реєстратора його автомобіля вважає змонтованим.
Просив врахувати, що у нього на утриманні малолітні діти. Просив відмовити в задоволенні позову, як до неналежного відповідача.
7. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
8. Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року (а. с.128) було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
9. Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року у справі призначено судову психологічну експертизу та справу зупинено. 25.03.2021 року провадження у справі відновлено, оскільки на адресу суду надійшов лист від завідувача СВ ННЦ ІСЕ про неможливість надання висновку експерта судово-психологічної експертизи.
10. Ухвалою суду від 31 березня 2021 року замінено відповідача у справі з ПАТ «Страхове товариство гарантія» ( 01601. М.Київ, Печерський район, Печерський Узвіз,3, ЄДРПОУ 14229456) на ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ). Залучено ПАТ «Страхове товариство Гарантія» (01601, м.Київ, Печерський район, Печерський Узвіз,3, ідентифікаційний код юридичної особи 14229456) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
11. 26 квітня 2021 року провадження у справі зупинено призначено судову авто технічну експертизу.
12. Ухвалою суду від 03 червня 2021 провадження у справі відновлено справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
13. Ухвалою суду від 18 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07 липня 2021 року. судове засідання 07.07.20121 року було відкладено за клопотанням сторін.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
14. Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( т.1 а.с.13-14)
15. Згідно з ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2020 року, що набрала законної сили, розглянуто кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Зі змісту вказаної ухвали суду убачається, що близько 12 години 30 хвилин 31 жовтня 2014 року, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «ЗАЗ-Daewoo», державний номер НОМЕР_1 та рухався по проїзній частині вул. Маяковського в напрямку б. Московський в м. Ромни. Перебуваючи в районі центру «МНС», де проїзна частина має радіус заокруглення праворуч, ОСОБА_3 зневажив безпекою дорожнього руху, перевищив дозволену швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та під час об'їзду вибоїни (ями) на поїзній частині виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП тілесні ушкодження отримали водії обох транспортних засобів. Водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритої тупої травми грудної клітини, перелому 5-7 ребер з права та 5-7 ребер зліва, скалкового перелому хірургічної шийки лівого плеча зі зміщенням, забою правої легені та забої правого коліна, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 572 від 29 грудня 2014 року, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді чисельної скелетної травми, відкритого 2 А типу внутрішньо-суглобного перелому внутрішнього відростку правого стегна, закритого перелому тіла лівої таранної кістки без суттєвого зміщення, забійної рани нижньої губи, забою лівої стопи та лівого ліктьового суглобу, забою м'яких тканин голови, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 574 від 29 грудня 2014 року, кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Відповідно до зібраних в кримінальному провадженні доказів та висновку комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної, фототехнічної, комп'ютерно-технічної та експертизи відео-звукозапису № 5779/5780/5781/8346/8473 від 27.08.2015 ОСОБА_3 керуючи автомобілем «ЗАЗ-Daewoo» державний номер НОМЕР_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України передбачених пунктом: 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. 12.9. Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих правил. Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п. 10.1 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.
Такі дії ОСОБА_3 в ході досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. (т.1 а.с. 34-35)
16. Висновком комплексної судової транспортно-трасологічної автотехнічної, фототехнічної , комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №5779/5780/57814/8346/8473 від 27 серпня 2015 року визначено, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля Daewoo Sens ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.10.1,12.4 та 12.9 ПДР України, де вказано:
П.10.1 Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
П.12.4 . В населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год;
П.12.9 Водію забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, яка вказана у пунктах 12.4 - 12.7 … (т.1 а.с.67- 116, т.1 а.с.585/3233/15-к 114-162 з фототаблицями).
17. Висновком експерта № 574 від 29.12.2014 року встановлено, що згідно оригіналу історії хвороби ОСОБА_1 , 1987 р.н.. останній знаходився на стаціонарному лікування з 31.10.2014 року по 14.11.2014 року з діагнозом: скелетна травма, відкрити 2а типу внутрішньо суглобний перелом внутрішнього відростку правого бедра. Закритий перелом тіла лівої таранної кістки без суттєвого зміщення , перелом ладдєвидної кістки лівої стопи. Перелом лівого надколінника без суттєвого зміщення. Забійно-рвана рана нижньої губи. Забій лівої стопи і лівого ліктевого суглобу. Забій м'яких тканин голови. За часом пошкодження можуть відповідати 31.10.2014 року, що підтверджується меддокументацією і не суперечить матеріалам справи. Характер ушкоджень указує на те, що вони могли утворитися в результаті дії тупих предметів, можливо в результаті ДТП. Переломи в області нижніх кінцівок відносять до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Кожне із пошкоджень у вигляді саден, крововиливів, рани голови, верхніх і нижніх кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень. ( т.1 а.с.117-121).
18. Згідно висновку експерта № 61/2016 від 13.09.2016 року за вих.№ 164 в розділі «ПІДСУМКИ» в п.3(4,5) вказано, що згідно історії хвороби № 11849/810 травматологічного відділення Роменської ЦРЛ ОСОБА_1 було призначене адекватне лікування, відповідно отриманих травм. Призначені обезболюючі препарати (анальгін, димедрол, брустан), протизапальні препарати (дексалгін, налбуфін), антибактеріальні препарати при наявності великої рани правого колінного суглобу (метрогіл, мед аксон), антикоагулянт (цибок), проти набряковий препарат (ель-лізин есцинат), та реополіглюкін, направлений на покращення реологічних властивостей крові. У листі призначення лікарських призначень історії хвороби маються відмітки про виконання даних медичних преапартів. Також хворому було призначено для хірургічної обробки бинти, леза, спирт, йод , марля і для введення медичних засобів і їх розведення шприци, системи, новокаїн, розчин натрію хлориду.
Встановити використання медичних препаратів під час амбулаторного лікування потерпілого не представляється можливим, так як відсутнє об'єктивне підтвердження їх прийому. (т.1 а.с.585/3233/15-к 190-203).
19. З товарних чеків на придбання медикаментів в ПП ОСОБА_12 вбачається, що у період з 31.10.2014 року по 14.11.2014 року придбавались медичні препарати. (т.1 а.с.585/3233/15-к 160-162).
20. Висновок експерта № 7 від 28.03.2015 року встановлено, що матеріальна шкода завдана власнику автомобіля ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 в результаті його пошкодження під час ДТП може складати 48826,80 грн., що складається з ринкової вартості автомобіля, оскільки вартість відновлювального ремонту ДТЗ перевищує його ринкову вартість. (т.1а.с.36-66)
21. Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 стверджується, що автомобіль НОМЕР_2 , 2004 р.в. зареєстровано за ОСОБА_13 . (т.1 а.с.17).
22. Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 стверджується, що 09 вересня 2016 року зареєстрували шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрацію шлюбу їм присвоєно прізвище - чоловікові- ОСОБА_1 , дружині - ОСОБА_5 . ( т.1 а.с.16).
23. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . ( т.1 а.с.15).
24. Полісом ПрАТ «Страхове товариство Гарантія» серії АС № 8273320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кодом страховика 023, строк дії з 17.12.2013 року до 16.12.2014 року, ліміт відповідальності страховика встановлено в 100000,00 гривень, страхувальник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т.1 а.с.18,146).
25. З висновку експерта №91 від 29.05.2021р. вбачається, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-21099» повинен був діяти відповідно до вимог п.10.2,10.1,10.5 ПДР України. Водій автомобіля «ВАЗ-21099» мав технічну можливість попередити зіткнення. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «ВАЗ-21099» вбачається невідповідність вимогам 10.1,10.5 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП. Водій автомобіля «ДЕУ» повинен був діяти відповідно до вимог п.12.4,11.3,12.3 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ДЕУ» мав технічну можливість попередити зіткнення. В діях водія автомобіля «ДЕУ» вбачається невідповідність вимогам п.12.4,11.3,12.3 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП. У розділі «Дослідження» цього висновку зазначено, що дослідження виконувалось виходячи з тих обставин, які зазначені водієм автомобіля ДЕУ в клопотанні про призначення експертизи. (т.2а.с.4-12).
V. Норми права
26. Згідно вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
27. Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
28. Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
29.Відповідно до частини сьомої статті 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
30. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
31.Згідно частини першої статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
32. За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
33. Згідно з частиною першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
34.У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
35. Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
36. Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
37. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
38. Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
39. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
40. Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
41. За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
42. Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
VІ. Оцінка Суду.
43. З огляду на приписи частини шостої статті 82 ЦПК України, встановленим є факт, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 КК України сталося з вини ОСОБА_3 (відповідача по справі).
Суд відхиляє доводи відповідача та його адвоката про наявність вини у ДТП обох її учасників, оскільки Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2020 року винним у ДТП визнано саме ОСОБА_3 . Висновок експерта №91 від 29.05.2021р. виконаний на основі позиції відповідача, зазначеної в клопотанні про призначення експертизи і які, як зазначено експертом в дослідній частині, не можливо проаналізувати на технічну спроможність і вони не суперечать слідовій картині місця пригоди, то вони будуть сприйматись як технічно спроможні. З огляду на те, що в основу висновків, викладених в експертизі №91 від 29.05.2021р., покладено припущення, які не підтвердженні зібраними в кримінальному провадженні доказами, суперечить висновкам викладеним в ухвалі Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2020 року, то суд на підтвердження вини ОСОБА_3 приймає зазначену ухвалу суду та висновок комплексної судової транспортно-трасологічної автотехнічної, фототехнічної , комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №5779/5780/57814/8346/8473 від 27 серпня 2015 року, виконаної в кримінальному провадженні. Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України ухвала про закриття провадження у справі, що набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали ці дії та чи вчинені вони цією особою.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено відповідне рішення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
З наданих суду документів вбачається, що унаслідок ДТП, винним у якій є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 завдано майнової шкоди, що виразилася у пошкодженні належного позивачу на праві користування автомобіля, власником якого є його тесть, та у витратах на лікування від наслідків ДТП, суд приходить до висновку про покладення на винну особу цивільно-правової відповідальності щодо відшкодування позивачу спричиненої відповідачем майнової шкоди, що становить ринкову вартість автомобіля «ВАЗ-21099» у розмірі 48316,80 грн. (сорок вісім тисяч триста шістнадцять гривень 80 копійок), оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість та втрат на лікування в сумі 12073 (дванадцять тисяч сімдесят три) грн. 00 коп..
При визначенні розміру майнової шкоди суд приймає до уваги експертне автотоварознавче дослідження № 7 від 28.03.2015 року та висновкі експерта № 574 від 29.12.2014 року та № 61/2016 від 13.09.2016 року, виконані в кримінальному провадженні. Зазначені докази ОСОБА_3 не спростував, інший розмір шкоди ним не доведено, що є його процесуальним обов'язком, а тому заявлений позивачем розмір шкоди суд вважає обґрунтованим. Стосовно належності позивача в частині стягнення майнової шкоди, то суд з цього приводу виходить з того, що позивач користувався автомобілем правомірно, визнаний потерпілим від кримінального правопорушення, а тому має право на відшкодування матеріального збитку спричиненого пошкодженням автомобіля, який перебував у його володінні.
Визначаючи розмір моральної шкоди завданої злочином потерпілому (позивачу по справі) ОСОБА_1 до стягнення з ОСОБА_3 , виходячи з характеру травм, отриманих потерпілим, витраченого часу на його реабілітацію та характеру душевних страждань, які беззаперечно відчув потерпілий після ДТП, враховуючи, що в ДТП потрапила вся його сім'я, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100 000 гривень, що відповідає загальним засадам виваженості, розумності та справедливості.
Аргументи відповідача та його представника про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхове товариство Гарантія» серії АС № 8273320, а тому обов'язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика, суд вважає необґрунтованими, оскільки страхова компанія у відзиві не погодилась виплатити позивачу страхове відшкодування, чим фактично відмовила позивачу у такій виплаті. З огляду на відмову страхової компанії у виплаті позивачу страхового відшкодування, позов до винної у ДТП особи, є ефективним способом захисту порушених прав потерпілої сторони.
Крім того, Постановою Великої Палати верховного Суду від 19 червня 2019 року (справа 465/4621/16-к) передбачено, що в спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищеної небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд шляхом пред'явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.
Відтак, право позивача підлягає захисту, а відповідач не позбавлений можливості отримати від страхової компанії кошти, які він витратить на відшкодування шкоди потерпілому.
Інші доводи відповідача та його представника не мають вирішального значення для встановлення обставин у цій справі та не впливають на висновки суду, у звязку з чим судом не оцінюються.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
16. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1603 грн. 90 коп. (одну тисячу шістсот три гривні 90 копійок) судового збору.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81,141,258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство Гарантія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням належного йому автомобіля марки ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 , в розмірі 48316 (сорок вісім тисяч триста шістнадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп.; витрати на лікування в розмірі 12073 (дванадцять тисяч сімдесят три) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1603 грн. 90 коп.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство Гарантія», місцезнаходження: вул. Печерський Узвіз,3, Печерського району, м. Київ, індекс 01601.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.О.Євлах