Справа № 536/802/21
Провадження № 2/536/644/21
17 червня 2021 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
За участю секретаря судового засідання - Пасєчнікової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Федоренко Наталія Олексіївна - про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, -
Позовна заява обґрунтована зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , останнє місце проживання якого було по АДРЕСА_1 , , після смерті якого він є єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом, посвідченим 03.09.2009 року ОСОБА_3 , секретарем виконкому Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, згідно з яким усе своє майно заповів йому.
Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем вказано, що він є єдиним спадкоємцем що також підтверджується довідкою Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Федоренко Н.О, від 31.03.2021 року. Інших спадкоємців немає.
Для оформлення своїх спадкових прав він звернувся до Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Федоренко Н.О. з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, але при перевірці документів для оформлення спадщини після гр. ОСОБА_2 нотаріус видала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним не подано правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями.
Позивач зазначив, що в даному спорі право власності спадкодавця ОСОБА_2 не підтверджується належними правовстановлюючими документами, оскільки за життя він, з поважних причин, правовстановлюючі документи не виготовляв та державна реєстрація зазначеного житлового будинку не була проведена.
Також за свого життя ОСОБА_2 на відведеній для будівництва та обслуговування житлового будинку земельній ділянці почав будівництво гаража з оглядовою ямою, який було споруджено у 2009 році.
З урахуванням викладеного та відсутності інших спадкоємців які б претендували на майно після померлого ОСОБА_2 , просив суд:
-визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літера «А», погрібу літера «Д», прибудови літера «а», гаражу літера «Б», убиральні літера «В» сараїв літера «в, В», навісу літера «в1», літнього душу літера «Г», топочної літера «Е», вбиральні літера «З», сараїв оітера «Й,Л» , колодязю літера "к", колонки літера «к1», хвіртки №2 огорожі № 4, воріт № 3, загальною площею 51,0 кв. м, житлова площа, 19,6 кв.м. та право власності на будівельні матеріали, обладнання, конструктивні елементи та роботи, які були використані під час будівництва гаража з оглядовою ямою літера «Ж» після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом.
Позивач в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду надали заяву про розгляд справи без їх участі.
Третя особа в судове засідання не з'явилася. На адресу суду надіслала заява про розгляду справи без її участі.
Суд розглянувши матеріали справи, дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач по справі - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданий Білецьківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області 09.09.1966 року, актовий запис № 69.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області 01 жовтня 2020 року, актовий запис № 68, був зареєстрований та проживав на день смерті з сином ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (довідка Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 02.02.2021 р. за № 141/1).
За життя ОСОБА_2 складено заповіт посвідчений 03.09.2009 року ОСОБА_3 , секретарем виконкому Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, згідно з яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 .
Згідно довідки Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Федоренко Н.О., від 31.03.2021 року ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом. Інших спадкоємців немає.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Федоренко Н.О. з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини та постановою від 29.04.2021 року ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, що передбачено п. 4.15 гл. 10 р. 2 Порядку. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (п.4.18. гл.10 ) встановлено, що якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно довідки КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради" від 07.04.2021 р. за № 61/1416 встановлено, що право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Водночас за даними технічної інвентаризації від 06.04.2021 року виявлено, що без надання дозвільної документації побудовано гараж з оглядовою ямою літ. «Ж».
Таким чином необхідні документи у позивача відсутні.
Згідно статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути і визнання права.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд встановив, що згідно Довідки Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 02.02.2021 р. за № 142/1, встановлено, що згідно запису погосподарської книги № 00-0365-1 за померлим гр. ОСОБА_2 числиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорту за вказаною адресою наявні: житловий будинок літера «А» 1964 року спорудження, погрібу літера «Д» 1962 р/с, прибудови літера «а» 1964 р/с, літня кухня «Б» 1990 р/с, сараїв літера «в, В, Й, Л» ( 1964 - 1990 р/с), навісу літера «в1» (1965 р/с), літнього душу літера «Г» 1999 р/с, топочної літера «Е» 1968 р/с, вбиральні літера «З» 1990 р/с, колодязю літера "к", колонки літера «к1», хвіртка № 2 огорожіа№ 4, ворота № 3 та гараж з оглядовою ямою літера «Ж» - без надання дозвільної документації.
Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями розташовані на земельній ділянці площею 0,08 га, що передано у приватну власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд, на підставі Рішення Білецьківської сільської ради від 15.11.2001 року.
На час завершення будівництва житлового будинку та господарських будівель питання набуття права власності регулювалось Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» та Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» згідно яких підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його та не пов'язували виникнення права власності на нерухоме майно із проведенням його реєстрації.
Згідно п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З зазначеного суд вбачає, що оскільки будинок було побудовано в сільській місцевості в 1964 році, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності, а тому факт наявності запису в погосподарській книзі суд вважає достатнім обґрунтуванням права власності на зазначений будинок з господарськими будівлями за вказаною адресою, за померлим ОСОБА_2 .
Водночас, позивачем зазначено, що його батьком було побудовано гараж з оглядовою ямою літ. «Ж», 2009 року спорудження, а тому просив суд визнати за ним як за спадкоємцем право власності на будівельні матеріали, обладнання, конструктивні елементи та роботи, які були використані під час його будівництва.
Вирішуючи дане питання суд дійшов наступного висновку.
З технічної документації на будинок з господарськими будівлями та спорудами суд вбачає застереження, а саме, що вказаний гараж побудований без надання дозвільної документації.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Ч. 2 ст. 376 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на право власності на нього.
Згідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку. Такий же висновок зроблено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у спорах про спадкування».
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Стаття 1233 ЦК України передбачає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як зазначалося, ОСОБА_2 згідно заповіту все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого не складалось заповідав позивачу.
П. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до осуду за правилами позовного провадження.
З урахуванням викладеного, оскільки судом доведено, що житловий будинок з господарськими будівлями та самочинно збудований гараж (матеріали) що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належали батьку позивача, враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем, спадкодавцем був складений заповіт саме на ОСОБА_1 , позивач прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.3, 15, 16, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст. 76, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд ,-
Цивільний позов ОСОБА_1 до Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Федоренко Наталія Олексіївна - про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літера «А» 1964 року спорудження, погрібу літера «Д» 1962 р/с, прибудови літера «а» 1964 р/с, літня кухня «Б» 1990 р/с, сараїв літера «в, В, Й, Л» ( 1964 - 1990 р/с), навісу літера «в1» (1965 р/с), літнього душу літера «Г» 1999 р/с, топочної літера «Е» 1968 р/с, вбиральні літера «З» 1990 р/с, колодязю літера "к", колонки літера «к1», хвіртка № 2 огорожіа№ 4, ворота № 3, загальною площею 51,0 кв. м, житлова площа, 19,6 кв.м. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на будівельні матеріали, обладнання, конструктивні елементи та роботи, які були використані під час будівництва гаража з оглядовою ямою літера « Ж », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський