Справа 127/20016/21
Провадження 1-кс/127/9121/21
06 серпня 2021 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку 03.08.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42020021160000013 внесеного до ЄРДР 28.02.2020, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -
До суду надійшло вищевказане клопотання слідчого ОСОБА_2 , яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020021160000013 від 28.02.2020, за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 5, 358 ч. 2 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді касира Виробничого підрозділу санаторій «Медичний центр реабілітації залізничників» регіональна філія «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» - далі санаторій, будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.01.2010 та 27.09.2018 укладених між ВПС «МЦРЗ» РФ «ПЗЗ» АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_3 , всупереч посадової інструкції, затвердженої 07.10.2011 головним лікарем Дорожньої клінічної лікарні № 2 Південно-Західної залізниці м. Хмільник та посадової інструкції старшого касира ОСОБА_3 затвердженої 12.03.2019 директором Виробничого підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» вчинила привласнення чужого майна при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 , при зверненні відпочиваючого санаторію до каси з заявою про продовження терміну путівки або з заявою про амбулаторне лікування, у яких поставлені штампи «в касу» з зазначенням суми до оплати та кількість днів, приймала заяву і грошові кошти. Після чого, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (затверджений Постановою Верховної Ради України № 266/95-ВР від 06.07.1995) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, умисно виписувала прибутковий касовий ордер, відривала корінець, де ставила штамп «сплачено» і надавала відпочиваючому корінець від прибуткового ордеру зі штампом «сплачено».
У подальшому, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, з метою доведення злочинного умислу до логічного завершення, не оприбутковувала кошти у касу, а заяви подані відпочиваючими та прибуткові касові ордери знищувала, тим самим умисно порушила порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), що визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ( затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004) та Положення про проведення касових операцій у Національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017).
Згідно акту ревізії каси (проведеної на підставі наказу № 59а від 24.02.2020 директора санаторію ОСОБА_4 ) від 10.03.2020 за період з 01.01.2017 по 29.02.2020, розмір не оприбуткованих коштів становить 4 572 683,00 грн.
Відповідно до уточнення різниці по акту ревізії каси за період 2017-2019 роки та січень-лютий 2020 року від 10.03.2020, сума не оприбуткованих коштів склала 4 838 432,20 грн, що на 265 749,20 грн більше ніж було виявлено по акту ревізії від 10.03.2020.
Згідно до висновку судової економічної експертизи № 6502/20-21 від 30.11.2020, акт ревізії каси від 10.03.2020 за період 2017-2019 років та січень-лютий 2020 року, про встановлення нестачі грошових коштів у касі матеріальною особою (касиром) ОСОБА_3 у вигляді утворення дебіторської заборгованості на суму 4 572 683 грн у Виробничому підрозділі санаторію «Медичному центрі реабілітації залізничників», що за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Шевченка, 20, документально підтверджується, що на 247 570,70 грн (4 820 253,70 - 4 572 683) менше ніж за результатами дослідження.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_3 , незаконно привласнила грошові кошти, що перебували у її віданні та обернула їх на свою користь, розпорядилася ними на власний розсуд, спричинивши Виробничому підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріального збитку у сумі 4 820 253,70 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 25.02.2020 (момент закінчення злочину).
Крім того, ОСОБА_3 , з метою приховування своїх злочинних дій, уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на робочому місці за тих же обставин, перед початком проведенням інвентаризації каси, відповідно до Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004), отримувала бланк акту про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються у касі санаторію, та засвідчувала своїм підписом у актах про результати інвентаризації наявних коштів від 23.01.2017, 28.02.2017, 21.03.2017, 14.04.2017, 05.05.2017, 12.06.2017, 04.09.2017, 06.10.2017, 11.12.2017, 09.1.2018, 07.02.2018, 16.06.2018, 19.04.2018, 23.05.2018, 07.06.2018, 10.07.2018, 06.8.2018, 13.09.2018, 17.10.2018, 16.01.2019, 19.02.2019, 14.05.2019, 07.06.2019, 10.07.2019, 05.08.2019, 09.09.2019, 15.10.2019, 08.11.2019, 12.12.2019, 15.1.2020, 07.02.2020, завідомо неправдиві відомості про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під її відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані за видатками.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 23.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358 КК України.
В ході розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 29.07.2021 проведено обшук за місцем реєстрації та проживання підозрюваної ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку вилучено наступні речі та документи, що були зазначені в ухвалі, а саме:
Грошові кошти в сумі 4 700 грн.: номіналом 500 грн. - 9 купюр, серія та номер: АБ 8318278, ХА 4741950, АБ 8318277, ВЗ 4669468, ВЗ 4669470, ЛА 3881942, ЗЗ 599 26 45, СЖ 124175, ЛБ 0041537 та номіналом 200 грн. - 1 купюра, серії та номер ВД 9353451.
Бланки заяви на ім'я директора санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» на амбулаторне лікування зі штампом «в касу» в кількості 51 шт.
Вищевказані предмети 04.08.2021 визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020021160000013 від 28.02.2020 та можуть бути основним джерелом доказування.
З метою з'ясування усіх обставин вказаного кримінального правопорушення, всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування, забезпечення збереження предмету злочину та не допущення подальшого його реалізації та визнання їх допустимими, забезпечення проведення необхідних судових експертиз, керуючись вимогами статтями 12, 190, 96-1, 96-2 КК України, статтями 40, 170, 171 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явилася, завчасно подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В рамках кримінального провадження № 42020021160000013 внесеного до ЄРДР 28.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358 КК України, під час проведення обшуку виявлено та вилучено майно, яке є предметом кримінального правопорушення.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що майно, яке було вилучене під час обшуку є предметом кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку 03.08.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42020021160000013 внесеного до ЄРДР 28.02.2020, а саме:
Грошові кошти в сумі 4 700 грн.: номіналом 500 грн. - 9 купюр, серія та номер: АБ 8318278, ХА 4741950, АБ 8318277, ВЗ 4669468, ВЗ 4669470, ЛА 3881942, ЗЗ 599 26 45, СЖ 124175, ЛБ 0041537 та номіналом 200 грн. - 1 купюра, серії та номер ВД 9353451.
Бланки заяви на ім'я директора санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» на амбулаторне лікування зі штампом «в касу» в кількості 51 шт.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 .
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя