Справа № 147/568/21
Провадження № 2/147/357/21
04 серпня 2021 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,
Позивач АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , які надаються Акціонерним товариством «Оператором газорозподільної системи «Вінницягаз». Відповідно до законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), своєю постановою від 19.06.2017 р. № 811 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (код ЄДРПОУ 03338649) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Вінницької області. В свою чергу, Регулятор постановою від 11.06.2019 р. № 1025 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року № 811» внесла такі зміни: 1) у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «AT»; 2) у тексті постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ» у всіх відмінках замінити словами «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ» у відповідних відмінках. Відносини, які виникають між оператором газорозподільної системи (далі - , Оператор ГРМ), яким являється Товариство, та споживачами послуг розподілу природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу» та безпосередньо «Кодексом газорозподільних систем», затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, зі змінами (далі - Кодекс ГРМ). Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи (далі - ГРМ) для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498. Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. В свою чергу, Відповідач, являючись споживачем послуги з розподілу природного газу, в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу газорозподільних систем, своїх обов'язків по оплаті за розподілений йому природний газ не виконує, у зв'язку з чим у нього станом на 05.04.2021 перед Позивачем наявна заборгованість за послуги розподілу природного газу на суму 3133,29 грн. Дана заборгованість утворилась в зв'язку із відсутністю зі сторони Відповідача оплати в період з січня 2020 року по березень 2021 року включно. Крім того, відповідачеві нараховані 3% річних та втрати від інфляції за весь час прострочення обов'язку щодо сплати за послугу розподілу природного газу, а саме: 3% річних на суму 285,00 грн.; втрати від інфляції на суму - 1100,60 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням 3% річних та втрати від інфляції складає 4518,89 грн. Боржник в добровільному порядку заборгованість за надані послуги не сплачує. В зв'язку з чим вони просять стягнути дану заборгованість з відповідача, а також стягнути понесені ними судові витрати.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 16.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Приданчук В.В. в судове засідання не з'явився, 29.07.2021 надали на адресу суду заяву, в якій просять проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково, вказавши, що він постійно та вчасно сплачує за використаний газ, однак жодного разу не сплачував за розподіл газу. Вважає, що оскільки немає укладеного з ним договору, не прописано, які розцінки, та які саме кошти слід сплачувати, тому він не буде платити. Вказує на те, що позивачами порушено Конституцію України та Закон України «Про захист прав споживачів». З позовом до суду про порушення його прав не звертався.
Заслухавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
На ім'я відповідача ОСОБА_1 як на споживача послуг з розподілу природного газу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про споживання за газовий рік за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 (а.с.9, 10).
Відповідач має заборгованість за послуги з розподілу природного газу перед позивачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» в сумі 3133,29грн. за період з січня 2020 року по березень 2021 року включно, про що свідчить виписка з особового рахунку споживача, яка містить інформацію (відомості) про особу відповідача, про газифікований об'єкт (адреса, розмір опалювальної площі, кількість проживаючих, газові прилади в т.ч. лічильник газу), про обсяги наданих послуг з розподілу природного газу та здійснення оплати наданих послуг помісячно (а.с. 8).
Відповідно до наданої виписки з особового рахунку споживача вбачається, що відповідач протягом вказаного періоду нарахування вартості наданих послуг не здійснював оплату за послуги розподілу природного газу. Що підтвердив відповідач в судовому засіданні.
Згідно з довідкою про фактичний обсяг споживання природного газу за період з 01.10.2018 по 01.09.2019, за особовим рахунком відповідача ОСОБА_1 об'єм газу для розрахунку на 2020 рік становив - 2099,73 м. куб., об'єм розподіленого відповідачеві газу для розрахунку на 2021 рік становить - 1567,44м. куб. (а.с. 9,10).
Відповідно до розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних відповідачу на суму заборгованості позивачем нараховано 1100,60грн. - інфляційних втрат, та 285,00грн. - 3% річних (а.с.11-25).
Жодного спростування розрахунку заборгованості та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з ч.2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 19.06.2017 № 811 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ «Вінницягаз» (зі змінами), АТ «Вінницягаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Вінницької області (крім сіл Якушинці і Зарванці Вінницького району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутір Марково Тульчинського району, сіл Пилипи-Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутір Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району), а також території м. Гайворон Кіровоградської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Вінницягаз».
Відповідно до п.1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідачем виконана одна із умов для приєднання до договору розподілу, в матеріалах справи наявне документальне підтвердження споживання природного газу (довідка по особовому рахунку (а.с.9,10). Крім того, самим відповідачем в судовому засіданні підтверджено факт вчасної оплати за споживання природного газу.
Згідно з п.4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодексу газорозподільних систем), договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до п. 6.1, 6.2 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Згідно з абз. 2 пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 6.3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно з абз.1 п.2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
За змістом ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 та ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Положеннями п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Про наявність обов'язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях сформованих у постановах ВСУ від 26.04.2016 року у справі № 6-2951цс15 та у постанові ВС від 06.11.2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18).
Згідно з ч.1, ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. ст. 509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання перед відповідачем та надав послуги розподілу природного газу, водночас відповідач своїх зобов'язань не виконав та не оплатив послуги розподілу природного газу в повному обсязі, чим порушив умови договору, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, а також 3 % річних від простроченої суми та суму збитків від інфляції за весь час прострочення.
Дана сума заборгованості визначена на підставі наданих позивачем доказів нарахування вказаної суми заборгованості за договором, які відповідачем не спростовано.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідачем надано суду копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 та копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №076170 від 25.09.2018, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 2 групи загального захворювання. Термін дії посвідчення: довічно, інвалідність встановлена безтерміново.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених ними судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2270,00грн. не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (р/р № НОМЕР_4 ПАТ «Банк «Кліринговий дім», м. Київ, МФО 300647) 4518,89 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять гривень 89 коп.), з яких: заборгованість за послугу розподілу природного газу в сумі 3133,29 грн. (три тисячі сто тридцять три гривні 29 коп.); 3% річних на суму 285,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 00коп); втрати від інфляції на суму 1100,60 грн. (одна тисяча сто гривень 60 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, в порядку визначеному п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в 30 - денний строк з дня проголошення рішення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення протягом тридцяти днів з дня отримання копії даного рішення.
Повне ім'я сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», місцезнаходження: вул. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, поштовий індекс: 21012, код ЄДРПОУ 03338649.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 09 серпня 2021 року.
Суддя А.М. Мудрак