06 серпня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014260040001411 від 21 червня 2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2021 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці, українки, громадянки України, зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, раніше судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, - задоволено.
ЄУНСС №727/7088/21 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_9
Провадження №11-сс/822/175/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 193 КПК України
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор», терміном до 26 вересня 2021 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, визначених КПК України визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі м. Чернівці, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 26 вересня 2021 року.
Роз'яснено підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Чернівці.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_7 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Доводи апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , в своїй апеляційній скарзі вважає, зазначену ухвалу слідчого судді незаконною у
зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, з огляду на що, дана ухвала повинна бути скасована.
Зазначає, що стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
Слідчому судді при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні слід враховувати, що вони обмежують права особи на особисту недоторканість, гарантовані зазначеною статтею Конвенції про захист прав
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства не надано жодних переконливих даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, буде порушувати покладені на неї обов'язки та ухилятиметься від слідства чи суду або перешкоджатиме встановленню істини по справі, підозрювана від органів досудового розслідування не переховувалась, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Вказує, що в матеріалах клопотання відсутні докази, які б свідчили, що у підозрюваної наявні підстави та мотиви для продовження або вчинення нового злочину, відсутні фактичні дані про існування станом на даний час можливості впливу на інших підозрюваних та потерпілих, а також будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
А тому, слідчий суддя при прийнятті оскаржуваної ухвали прийшов до передчасного висновку про наявність ризиків, встановлених ч. 2 ст. 177 КПК України.
Також, звертає увагу на те, що визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтовано високим так як в матеріалах справи відсутні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень.
Позиції сторін.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , в апеляційній інстанції свою апеляційну скаргу підтримала повністю, просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.
Прокурор в судовому засіданні просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 29 липня 2021 року - без змін, як законну та обґрунтовану.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, міркування учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Стаття 370 КПК України, передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Так, у клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимою, будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом шахрайства, умисно, повторно в період часу з 2017 року по серпень 2020 року, вчинила ряд злочинів пов'язаних із заволодінням шляхом обману та зловживання нерухомим майном потерпілих, яке в подальшому реалізовували покупцям, а коштами заволодівали, чим своїми діями спричини потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 матеріальної шкоди.
28.07.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного перегляду зазначеної ухвали встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, тяжкістю покарання, яке загрожує останній в разі визнання її винуватою, а також наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зваживши встановлені обставини, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, врахувавши відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам.
У відповідності до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне
законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи його, слідчий суддя перевірив обставини, на які були посилання в клопотанні та прийшов до переконливого висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України та про те, що наявні ризики, які визначені в ст. 177 КПК України свідчать про недостатність застосування до останньої більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження.
На стадії вирішення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя має переконатися у наявності обґрунтованої підозри, а факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Отже, стороною обвинувачення в суді першої інстанції доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
За практикою ЕСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року п.32, Series A, N182). Крім того, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Вимога «обґрунтованої підозри» передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують зацікавлену особу з припустимим правопорушенням. Вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, і чим довше триває тримання під вартою, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р.; О'хара проти Сполученого Королівства, 16 жовтня 2001 р. та ін.).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з
іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, у відповідності до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Долучені до клопотання слідчого докази є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрювана, можливо й могла вчинити злочини, які їй інкримінуються в рамках даного кримінального провадження.
З урахуванням обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину проти власності й практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування докази до клопотання про обрання запобіжного заходу в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останній підозри у вчиненні інкримінованих їй дій.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваною кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваної та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Отже, метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 в даному провадженні є запобігання спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового слідства та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для
встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Погоджуючись з такими висновками слідчого судді, апеляційний суд вважає, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого та, які доведені прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зважаючи на характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваної, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_7 , яка на теперішній час підозрюється у скоєні тяжкого та особливо тяжкого злочину проти власності, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке їй загрожує у разі доведеності її вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, згідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника щодо розміру визначеної ОСОБА_7 застави, який є непомірним для підозрюваної, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального
становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При визначенні ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 500 000 грн., слідчий суддя врахував: обставини кримінальних правопорушень; особливий характер справи; майновий стан підозрюваної; дані про особу підозрюваної; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, зважаючи на особу підозрюваної, встановлені ризики, та вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави буде з одного боку утримувати підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний їй запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про те апелює сторона захисту в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 ..
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, ч.3 ст. 407, 422, ч.2 532 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2021 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3