06 серпня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014260040001411 від 21 червня 2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2021 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, приватного підприємця, одруженої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задоволено.
ЄУНСС №727/7118/21 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_9
Провадження №11-сс/822/176/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 193 КПК України
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор», терміном до 26 вересня 2021 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 650 000 (шістсот п'ятдесят тисяч) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі м. Чернівці, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 26 вересня 2021 року.
Роз'яснено підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Чернівці.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Доводи апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , в своїй апеляційній скарзі вважає вказану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, із доводами, викладеними у мотивувальній частині цього
процесуального рішення не погоджується, вважає їх безпідставними.
Зазначає, що не ставлячи перед слідчим суддею питання доведеності винуватості ОСОБА_6 , що не є предметом розгляду в судовому засіданні про взяття під варту, сторона захисту звертала увагу слідчого судді на необґрунтованість оголошеної їй підозри, оскільки по суті ОСОБА_6 , як власниці агентства нерухомості, інкримінується здійснення підприємницької діяльності на законних підставах.
При цьому, участь ОСОБА_6 у цивільно-правових угодах, що тлумачиться стороною обвинувачення як кримінальні правопорушення, до категорії злочинів не відносяться.
Твердження про наявність ризиків того, що обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не забезпечить її належної процесуальної поведінки, оскільки остання матиме можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є достатнім для обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставними та голослівними, мають характер здогадів та припущень, оскільки не відповідають даним, які характеризують ОСОБА_6 ..
Звертає увагу на міцність соціальних зв'язків своєї підзахисної, яка має постійне місце проживання, у тому числі наявність в неї родини й утриманців - підозрювана ОСОБА_6 одружена, мас на утриманні малолітню дитину, також двох престарілих батьків віком понад 80 років, є підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима.
Крім того, зазначає й про негативний стан здоров'я підозрюваної, зокрема видалення операційним шляхом внутрішніх органів - лівої легені та селезінки, перенесення інсульту, перебування ОСОБА_6 у стані, що вимагає невідкладної госпіталізації.
Також стверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави у в розмірі 650 000 грн., є надмірно і непомірно великим та суперечить вимогам ст. 182 КПК України. Зокрема, розмір застави визначений слідчим суддею без урахування обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Позиції сторін в судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_7 та підозрювана ОСОБА_6 , в судовому засіданні апеляційної інстанції свої апеляційні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в ній, просили скасувати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 29 липня 2021 року - без змін, як законну та обґрунтовану.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, міркування учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Стаття 370 КПК України, передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Так, у клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_6 , будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом шахрайства, умисно, в період часу з 2018 року по серпень 2020 року, вчинила ряд злочинів пов'язаних із заволодінням шляхом обману та зловживання нерухомим майном потерпілих, яке в подальшому реалізовували покупцям, а коштами заволодівали, чим своїми діями спричини потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 матеріальної шкоди.
28.07.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного перегляду зазначеної ухвали встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, тяжкістю покарання, яке загрожує останній в разі визнання її винуватою, а також наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зваживши встановлені обставини, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, врахувавши відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам.
Вирішуючи питання стосовно доводів апеляційної скарги відносно необґрунтованості підозри, апеляційним судом встановлено таке.
У відповідності до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи його, слідчий суддя перевірив обставини, на які були посилання в клопотанні та прийшов до переконливого висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст. 190 КК України та про те, що наявні ризики, які визначені в ст. 177 КПК України свідчать про недостатність застосування до останньої більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження.
На стадії вирішення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя має переконатися у наявності обґрунтованої підозри, а факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Отже, стороною обвинувачення в суді першої інстанції доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
За практикою ЕСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року п.32, Series A, N182). Крім того, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Вимога «обґрунтованої підозри» передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують зацікавлену особу з припустимим правопорушенням. Вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, і чим довше триває тримання під вартою, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р.; О'хара проти Сполученого Королівства, 16 жовтня 2001 р. та ін.).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, у відповідності до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Апеляційний суд також враховує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_6 у скоєнні злочину, на чому фактично наполягає сторона захисту, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Дослідивши долучені до клопотання слідчого докази, а саме протоколи допиту потерпілих та свідків, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав передбачених ст. 87 КПК України для визнання цих доказів недопустимими, не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав, відомостей не надано.
Апеляційний суд визнає неспроможними доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, з посиланням на відсутність достатніх доказів на її підтвердження, оскільки докази долучені до клопотання та наявні в матеріалах є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Долучені до клопотання слідчого докази є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрювана, можливо й могла вчинити злочин, який їй інкримінується в рамках даного кримінального провадження.
З урахуванням обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності й практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останній підозри у вчиненні інкримінованих їй дій.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваній може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваною кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваної та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Отже, метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 в даному провадженні є запобігання спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового слідства та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Погоджуючись з такими висновками слідчого судді, апеляційний суд вважає, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого та, які доведені прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зважаючи на характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваної, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_6 , яка на теперішній час підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину проти власності, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке їй загрожує у разі доведеності її вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Апеляційним судом враховуються доводи сторони захисту стосовно особи підозрюваної ОСОБА_6 , яка має родину й утриманців, раніше не судима, а її репутація свідчить про міцність соціальних зв'язків.
Разом з тим, на противагу цим доводам, апеляційний суд вважає, що на даний час, вказані обставини не можливо віднести до тих достатніх стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваною дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду, та інше, тобто визнати ці обставини такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не можливо визнавати недоведеним.
Крім того, згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про те апелює сторона захисту в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 ..
Прохання апелянта про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 є необґрунтованим, оскільки слідчим суддею, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, слідчим суддею, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, як альтернативу заміни, визначено заставу в розмірі 650 000 (шістсот п'ятдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, в разі внесення якої, ОСОБА_6 буде звільнено з-під варти.
Більше того, станом на день розгляду апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , останню було звільнено з-під варти, так як було внесено заставу в розмірі визначеному слідчим суддею. За таких обставин, доводи сторони захисту щодо надмірно і непомірно великого розміру застави, який суперечить вимогам ст. 182 КПК України, а також без урахування обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, є необґрунтованими та голослівними. Доказів на підтвердження стану здоров'я та сімейного положення підозрюваної, наявності на її утриманні інших осіб та договора займу чи розписок займаних для застави грошей, а ні ОСОБА_6 , а ні її адвокатом апеляційному суду надано не було.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, зважаючи на особу підозрюваної, встановлені ризики, та вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави буде з одного боку утримувати підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний їй запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про те апелює сторона захисту в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 ..
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, ч.3 ст. 407, 422, ч.2 ст. 532 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3