Справа № 727/5367/21
Провадження № 3/727/2678/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ
04 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці Слободян Г.М., за участю секретаря судових засідань Бордіяна А., за участю: ОСОБА_1 , в його інтересах захисника Загарія О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, - ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААБ №113587 від 05.06.2021 р., ОСОБА_1 , 05.06.2021 року о 12.10 год., керував транспортним засобом «Фольцваген СС» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Чернівці по вул.. Комарова 1, в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями порушив п. 2.9А ; Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що у час та місці, які вказані в протоколі про адмінправопорушення, він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, алкогольні напої в той день не вживав та із результатами тесту приладу Drager Alcotest не погоджувався. Від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився. Вважає, що працівниками поліції не доведено факту перебування його у стані алкогольного сп'яніння та останніми було порушено процедуру документування правопорушення, а тому просив справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
Захисник, ОСОБА_2 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, посилаючись на обставини, викладені ним у відповідних письмових поясненнях. В поясненнях зауважив, що у працівників поліції були відсутні підстави для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки в останнього були відсутні передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ознаки алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписами, наявними в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення правопорушника, доводи в його інтересах захисника, дослідивши докази та відеозапис наданий працівниками поліції, суд зважає на наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Відповідно до вимог п. 2.5, пп. в) п. 2.9 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частиною першою ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, законодавець зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2,3, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
У відповідності до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктами 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, направленню водія до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду повинно передувати його відмова від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловлена незгода з результатами тесту проведеного на місці зупинки, при цьому немає значення чи виникла у поліцейського підозра про стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
У відповідності до вимог п. 7-9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Суд вважає що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП а саме порушення п 2.9А Правил дорожнього руху України, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результату тестування №1101 за допомогою Drager Alcotest 6820 ARHE 0223 за результатами проведеного на місці підчас оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди у якій ОСОБА_1 був учасником, на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вказаного приладу було встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 1,53 %.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст. 266 КУпАП при документуванні вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи на які містяться посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, долучено до матеріалі в справи. На вказаному відеозаписі дослідженому судом, вбачається місце вчинення ДТП в тому числі за участі ОСОБА_1 та усі учасники ДТП проходять тест за допомогою алкотестеру «Драгер», в тому числі і ОСОБА_1 . Під час тестування у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено алкогольне сп'яніння, а саме прилад показав 1,53 проміле. На запитання працівника поліції чи згідні із результатами в тому числі і ОСОБА_1 двічі відповів що згідний.
За наслідками розгляду справи не встановлено невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, у зв'язку з чим суд визнає даний доказ належним та допустимим і оцінює його поза розумним сумнівом.
Також, узгоджуються з матеріалами справи переглянуті в судовому засіданні відеозаписи з яких вбачається, що пройшовши огляд на стан сп'яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів, результат якого свідчив про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, останній підтвердив що погоджується із висновками тесту, тим самим погодився із результатами вказаного огляду.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 щодо невизнання ним своєї вини та оцінює їх як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки наведеними вище доказами в їх сукупності підтверджується той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість, суд приходить до висновку, що працівниками поліцію було дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 щодо проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, зокрема огляд проведено на місці після вчинення ДТП з використанням спеціальних технічних засобів, під час проведення огляду поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП по факту порушення вимог п. 2.9 ПДР України.
Будь-яких доказів порушення процедури документування факту керуванням водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за наслідками розгляду справи не встановлено. Будь-яких процесуальних порушень, які б могли суттєво впливати на обставини справи та ставити під сумнів наявні докази, за наслідками судового розгляду не встановлено.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався, надав письмові пояснення, протокол підписував, копію протоколу отримав. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв (а.с. 1).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції, поліцейськими дотримано.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника; ступінь його вини та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
Згідно ст.. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 221, 283, 284 КпАП України, суд, -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 притягнути до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1КпАП України і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення постанови.
Суддя: Слободян Г.М.