Справа № 726/110/21
Провадження №2/726/103/21
Категорія 75
03.08.2021 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі судових засідань Попович Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління культури Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КБУ «Культурно-мистецький центр «Садгора» м. Чернівці» про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани,-суд
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача в якому вказує, що наказом Управліня культури Чернівецької міської ради №05-19/03 від 11.01.2021 року, на неї накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за прогул.
Вважає, що даний наказ порушує її законні права та інтереси, а також винесений з порушенням норм чинного законодавства України.
Згідно вказаного наказу, позивачу було оголошено догану за відсутність її на робочому місці протягом всього робочого дня без поважної причини.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення були доповідна записка та акти складені керівником КМЦ «Садгора» ОСОБА_2 про відсутність ОСОБА_1 11 грудня 2020року на робочому місці.
Зазначає, що 11 грудня 2020 року із самого ранку вона почувала себе погано, (підвищена температура, закладеність носа, важкість дихання та головний біль), а тому враховуючи дані симптоми хвороби та епідеміологічну ситуацію, з метою уникнення контакту з іншими особами, приблизно о 08.40 години ранку зателефонувала своєму керівнику ОСОБА_2 на його особистий мобільний номер телефону і повідомила, що почуває себе погано, а тому не зможе вийти на роботу. Керівник надав дозвіл щоб ОСОБА_1 не виходила на роботу. Як наслідок захворюваність підтвердилася, і з понеділка 14 грудня 2020 року по 19 грудня 2020 року вона перебувала на лікарняному.
Таким чином, відсутність на робочому місці була зумовлена поважною причиною, а саме - хворобою, а тому вважає, що підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення не було. Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати наказ про оголошення їй догани.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов в якому вказує, що 11.12.2020 року, ОСОБА_1 протягом усього дня була відсутня на робочому місці. З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, обставин, за яких вчинено так проступок і попередньої роботи працівника, застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення нею трудової дисципліни вважає законним і обгрунтованим.
Позивач надіслала до суду відповідь на відзив де вказує, що керівник КБУ КМЦ «Садгора» ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях підтвердив факт того, що приблизно о 08.40год. 11.12.2020р. йому зателефонувала ОСОБА_1 і повідомила про те, що почуває себе погано наявні симптоми хвороби. Отже він знав про причини її нез'явлення на роботу. Зазначає, що того ж дня направилась разом із своїм чоловіком, до міської лікарні №4 Чернівецької міської ради, для надання їй медичної допомоги, що підтверджується довідкою КНП «Міська вікарня №4» Чернівецької міської ради. Симптоми хвороби підтвердилися проте зважаючи на те, що 12 і 13 грудня 2020 року були субота та неділя (вихідні дні) позивачка сподівалася, що хвороба мине швидко. Однак хвороба не минула а навпаки загострилася і вже починаючи з 14.12.2020 року позивачка отримала лікарняний листок непрацездатності.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Комерзан З.Д. надали суду пояснення аналогічні тексту позову та відповіді на відзив просили суд задовольнити їх позовні вимоги. ОСОБА_1 також додала, що їй стало гірше по стану здоровя, у неї підвищений тиск і тому чоловік її повіз у лікарню здати аналізи та можливо надати якусь медичну допомогу.
Відповідач та його представник адвокат Байцар І. надав пояснення відповідно тексту відзиву та просив відмовити у позових вимогах.
Представник Управління культури Чернівецько міської ради надала суду пояснення відповідно відзиву на позов та просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 вже давно по роботі, 11.12.2020 року ОСОБА_1 зателефонувала зранку до неї і повідомила, що захворіла та це і було чути по її голосу, а тому не зможе прийти на репетицію, яка запланована була , щодо новорічних свят.
Свідок ОСОБА_2 у суді повідомив, що ОСОБА_1 , 11.12.2020 року зателефонувала з ранку і повідомила, що їй болить горло та вона себе погано почуває. Лікарняний відкрила з понеділка. Свідок вказав, що потім побачив, як ОСОБА_1 рухалась в автомобілі з чоловіком тому це його спонукало скласти акт. Про те, що відпускаю з роботи не казав, а відповів лікуйтесь. Письмової заяви не було щоб її відпустити.
Свідок ОСОБА_5 , зазначив, що очолює громадську організацію, ОСОБА_1 йому зателефонувала 11 чи12 точно не памятає дату у грудні 2020 року десь до обіду та сказала, що не може бути на репитиції бо захворіла та це і чути було по голосу. В цей час готували культурну програму до новорічних свят.
Свідок ОСОБА_6 вказала, що вони співробітники. Неприязних стосунків не має. Пояснила, що складала акт, що не було ОСОБА_1 на роботі. Бачила з ранку коли чекала на зупинці маршрутку, як ОСОБА_1 їхала у машині з кимось.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 03.05.2007 року по даний час, ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора культурно-мистецького центру «Садгора» з культурно-масової роботи, про що свідчать відомості із трудової книжки НОМЕР_1 .
Як вбачається із Наказу начальниці управління культури № 05-19/03 Сафтенко Ю.К. від 11.01.2021 року, відповідно до ст.ст.147-149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність на роботі 11.12.2020 року протягом усього робочого дня без поважних причин (прогул), ОСОБА_1 було оголошено догану. Позивач вважає вказану догану незаконною та такою, яка підлягає скасування. Оцінюючи посилання позивача по незаконність притягнення її до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Така позиція викладена у постанові ВС КЦ від 22.07.2020 року у справі 554/9493/17.
КЗпП не містить прямого визначення поняття «трудова дисципліна». Разом із тим, за ст. 21 КЗпП, вступаючи у трудові відносини з роботодавцем, працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Таким чином, поняття «трудова дисципліна» включає в себе:
- виконання посадових (робочих) обов'язків, передбачених трудовим договором (зафіксовані: у посадовій (робочій) інструкції працівника та/чи в трудовому договорі)
- дотримання вимог правил внутрішнього трудового розпорядку.
Як вже було встановлено вище, оскаржувана догана була накладена на ОСОБА_1 у зв'язку із відутністю на роботі протягом дня без поважних причин. Таким чином, можна дійти висновку, що дисциплінарне стягнення накладено саме внаслідок недотримання ОСОБА_1 вимог правил внутрішнього трудового розпорядку, а не неналежного виконання нею вимог посадових (робочих) обов'язків, передбачених у посадовій (робочій) інструкції.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.
Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника. Вина може виступати як умисел чи необережність. Характерними ознаками умислу є усвідомлення працівником суспільної шкідливості своєї поведінки; передбачення негативних наслідків такої поведінки; бажання настання шкідливих наслідків у результаті своєї поведінки або свідоме допущення їх.
Необережність характеризується тим, що працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливість таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. У трудовому праві вина як необережність виявляється зазвичай як недбалість.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника, що виключає у його діях чи бездіяльності складу дисциплінарного проступку.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин.
Як вбачається із доповідної записки директора КБУ «Культурно-Мистецький центр Садгора» м. Чернівці ОСОБА_2 № 126 від 18.12.2020 року, останній доносить до відома начальника управління культури Чернівецької міської ради Сафтенко Ю.К. про те, що 11.12.2020 року, близько 8 години 40 хвилин ОСОБА_1 зателефонувала йому і повідомила, що захворіла (болить горло). Проте у цей день, приблизно о 9 годині 20 хвилин він та бухгалтер ОСОБА_6 бачили ОСОБА_1 у автомобілі з її чоловіком по вул. Мізунського та вул. Сінній. У подальшому виявилось, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному не з 11.12.2020 року а з 14.12.2020 року.
Викладені відомості відображені також у акті про відсутність працівника на робочому місці від 11.12.2020 року. за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Разом із тим, у іншому акті від 11.12.2020 року, складений у складі комісії (директор, головний бухгалтер, бухгалтер) вказано, що ОСОБА_1 була відсутня 11.12.2020 року на робочому місці з 14 години до 18 години. Разом із цим, досліджений акт суперечить попередньому та доповідній записці, оскільки вказує про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці протягом 4-х годин. Натомість у доповідній вказано про її відсутність протягом всього робочого дня. Такі ж відомості містяться і у табелі фактично відпрацьованих днів, де зазначено, що 11.12.2020 року ОСОБА_1 на роботу не зявилась.
Як встановлено із письмових, пояснень ОСОБА_1 наданих начальнику управління культури Чернівецької міської ради Сафтенко Ю.К., 11.12.2020 року вона була присутня на роботі, однак відлучалася у бібліотеку для написання річного плану та у лікарню.
Сторонами до суду не надано належних доказів про режим внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи вказаної установи із відомостями про тривалість робочого дня, його початок та закінчення, а тому судом не може бути встановлено, чи порушила ОСОБА_1 будь-який із наказів (розпоряджень, інструкції, наказу, тощо) по внутрішньому трудовому розпорядку, з яким вона була раніше ознайомлена. Більше того, оскаржувана догана не містить у собі посилання на конкретний пункт правил внутрішнього трудового розпорядку (інструкції, наказу, тощо), який, начеб то, був порушений позивачем, а містить тільки узагальнене формулювання про порушення трудової дисципліни без вказівки на пункт писаного акту, який встановлює такі правила, що є недопустимим в контексті процесуальних вимог до наказу, яким працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Як було вказано вище, підставою для притягнення працівника, у даному випадку ОСОБА_1 , до такої відповідальності є винне недотримання вимог правил внутрішнього трудового розпорядку. Враховуючи відсутність у оскаржуваному наказі, як і у матеріалах справи, належних та достовірних доказів про наявність того чи іншого встановленого режиму трудового розпорядку, судом не може бути констатовано про його порушення з боку ОСОБА_1 .
Окрім того, варто оцінити також і інші обставини, зокрема і наявність вини ОСОБА_1 у вказаному дисциплінарному проступку.
Судом встановлено, що у відповідності до листка непрацездатності серї АДЗ № 912368 виданого КНП ЦПМСД «Садгора», ОСОБА_1 була звільнена від роботи із 14.12.2020 року по 19.12.2020 року.
Із інформаційного листа № 506 від 21.05.2021 року виданого генеральним директором КНП «Міська лікарня № 4», а також відповіді на адвокатський запит № 238 від 25.03.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 11.12.2020 року після 9 години зверталась у лікарню для надання їй медичної допомоги.
Враховуючи досліджені докази, суд оцінює поважність причин прогулу наступним чином. У п'ятницю зранку 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 дійсно телефонувала директору КБУ «Культурно-Мистецький центр Садгора» м. Чернівці ОСОБА_2 та повідомила, що вона погано себе почуває. Того ж дня вона звернулася до закладу охорони здоров'я, де здала відповідні аналізи. Варто нагадати, що станом на вказаний період часу, у м. Чернівці, як і у всьому світі, має місце значне поширення COVID-19, що є особливою обставиною, яка може мати вплив на перебіг правовідносин у певних випадках. Про ризики поширення хвороби, способи, які сприяють її поширенню, а також методи уникнення її розповсюдження (уникнення контактів із людьми, самоізоляція, тощо) - загальновідомо. Дані обставини повинні бути також враховані уповноваженими особами при прийнятті рішень, у тому числі накладення дисциплінарних стягнень стосовно працівників за «прогул». Окрім того, враховуючи , що 12 та 13 грудня є вихідними днями, з понеділка 14 грудня, ОСОБА_1 , згідно листка непрацездатності, було звільнено від роботи. Таким чином, наявність хворобливого стану та медичного діагнозу у ОСОБА_1 було підтверджено.
Враховуючи вищекладене, причини, у зв'язку із якими ОСОБА_1 не зявилась на робочому місці, суд оцінює їх як поважні. ОСОБА_1 попередила керівника установи про погіршення стану свого здоровя. Такі дії, в тому числі, були спрямовані на усунення загрози спричинення шкоди здоровю оточуючих співробітників та інших осіб. Того ж дня ОСОБА_1 звернулася до закладу охорони здоровя. Наступного робочого дня, ОСОБА_1 був відкритий листок непрацездатності. Такі обставини свідчать про відсутність вини у діях позивача як у формі умислу так і у формі необережності.
Окрім того, діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 не спричинено шкоди, відсутність на роботі не призвела до неналежного виконання її посадових обов'язків.
Таким чином, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, начальницею управління культури № 05-19/03 Сафтенко Ю.К. не було враховано обставин, за яких було вчинено проступок, поважність причин нез'явлення на робочому місці, відсутність у діях ОСОБА_1 вини. Окрім того, у винесеному наказі не вказано про пункт правил внутрішнього трудового розпорядку, який було порушено позивачем. Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ про оголошення догани підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 21, 147-149, 139 КЗпП України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 05-19/03 від 11.01.2021 року, винисений начальницею Управління культури Чернівецької міської ради Сафтенко Юлією Костянтинівною, про оголошення догани заступнику директора з культурно-масової роботи КМЦ «Садгора» ОСОБА_1 .
Стягнути із Управління культури Чернівецької міської ради (ЄДРПОУ 02231560 , м. Чернівці, Центральна проща, 5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстровано у АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може .
Головуючий суддя С. В. Мілінчук