Єдиний унікальний номер 725/3279/21
Номер провадження 2-а/725/92/21
05.08.2021 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Кожолянко А.О.,
представника позивача Смотрицького А.В.,
та представника відповідача Замерзляка О.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У травні 2021 року адвокат Смотрицький А.В. в інтересах позивача звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 17.05.2021 року інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області Татарчуком О.О. було винесено постанову серії БАА № 570293 відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП по факту того, що ОСОБА_1 17.05.2021 року о 12 год. 55 хв. в м. Чернівці по вул. Вірменській, 36-17, будучи особою відповідальною за проведення робіт, що проводились по знесенню аварійних дерев, не «поставив» місце проведення робіт відповідними знаками, чим порушив п. 1.5 ПДР України. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Так, 17.05.2021 року бригадою Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт виконувались роботи по знесенню аварійних дерев за адресою: м. Чернівці, вул. Вірменська, 15, які знаходились біля дошкільного навчального закладу. У зв'язку з тим, що майстер бригади по знесенню дерев тресту зеленого господарства ОСОБА_2 , який в силу своїх посадових обов'язків відповідальний за проведення таких робіт, в тому числі за огородження їх відповідними дорожніми знаками, був хворий на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом, керуючим трестом зеленого господарства було доручено заступнику керуючого трестом ОСОБА_1 проконтролювати хід робіт. Зокрема, під його контролем працівники тресту зеленого господарства перед початком проведення робіт встановили дорожні знаки, які передбачені ПДР України, а саме на розі вулиць Вірменська - Маяковського та на розі вулиць Вірменська - Українська. Крім того, на виконання вимог ДСТУ 8749:2017, преслужбою Чернівецької міської ради були проінформовані Чернівецькі ЗМІ про те, що по вул. Вірменській проводитимуть роботи зі знесення аварійних дерев.
Таким чином, вважає, що позивач виконав покладенні на нього обов'язки, при цьому інспектор патрульної поліції при винесені оскаржуваної постанови не встановив повно і всебічно всі обставини справи, не зібрав належних доказів вини, а також допустив ряд процесуальних порушень, що на його думку є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Зокрема, позивачу не було надано можливості ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, в саме актом ВШМ та відео з бодікамер на які є посилання у постанові, не було складено та долучено до матеріалі справи акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі за формою встановленою Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
З урахуванням наведеного, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову серії БАА №570293 від 17.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити; стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 454 грн.
На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому відповідач УПП в Чернівецькій області ДПП НП України позов не визнав, вказуючи на те, що 17.05.2021 року приблизно о 12 год. 55 год. інспектором ВБДР управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Татарчуком О.О., під час патрулювання, було виявлено, що на вул. Вірменській, 36-17. ОСОБА_1 будучи посадовою особою відповідальною за проведення робіт по знесенню аварійних дерев не позначив місце проведення робіт відповідними дорожніми знаками, чим порушив пункт 1.5 ПДР України. В ході документування вказаного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови інспектором патрульної поліції було дотримано вимог закону, роз'яснено позивачу його процесуальні права, при цьому останній, згідно відеозапису з бодікамер, на місці вчинення правопорушення свою вину визнавав та відмовився від надання пояснень. Вважає, що наявні достатні докази вчинення правопорушення позивачем за обставин, вказаних у постанові, а доказів не дотримання встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення з боку працівника поліції позивачем не надано. Просив відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного позову, посилаючись на обставини вказані у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши письмові та електронні докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, судом встановлено, що 17.05.2021 року інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області Татарчуком О.О. було винесено постанову серії БАА № 570293 відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП (а/с 4).
Диспозицією ч. 3 ст. 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 17.05.2021 року о 12 год. 55 хв. в м.Чернівці по вул. Вірменській, 36-17, будучи посадовою особою відповідальною за проведення робіт по знесенню аварійних дерев не позначив місце проведення робіт відповідними дорожніми знаками, чим порушив пункт 1.5 ПДР України.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно п.п.8, 11 частині 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Таким чином, відповідач під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Європейський суд з прав людини в певних випадках поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення тобто, фактично «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати обставини вчинення адміністративного правопорушення (відповідні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії»).
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Так, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП за обставин, що вказані в оскаржуваній постанові, відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого в даній категорії справ покладається обов'язок доказування, посилається на акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 17.05.2021 року, а також відеозапис з бодікамер.
Натомість, відповідний відеозапис, переглянутий в судовому засіданні, не містить доказів вчинення правопорушення, а лише фіксує процедури документування правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Надаючи оцінку акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 17.05.2021 року слід зазначити наступне.
Відповідно до до п.п.6 п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою-третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою, в тому числі про порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій.
Натомість, до оскаржуваної постанови не було додано заміри та схеми про порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, а наявність лише акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 17.05.2021 року свідчить про неповноту збирання доказів.
Таким чином, під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані та не враховані обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Таким чином, вина особи має бути підтверджена сукупністю належних та допустимих доказів, які кожен окремо та у взаємозв'язку між собою поза розумним сумнівом підтверджують обставини викладенні у постанові, натомість таких доказів за наслідками розгляду даного спору суб'єктом владних повноважень не надано.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кас України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 140, 222, 283, 284 КУпАП , ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА №570293 від 17.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 454 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або у той самий строк через Першотравневий районний суд м. Чернівці з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення виготовлений 06.08.2021 року.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна