справа №619/2908/21
провадження №2/619/1133/21
іменем України
02 серпня 2021 року
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», де в третій особі є Дергачівська міська рада Харківської області,
встановив:
До суду звернулася позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», де в третій особі є Дергачівська міська рада Харківської області. Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 31.05.2018 Дергачівською державною нотаріальної конторою, належить 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . На іншу 1/2 частки будинку свідоцтво про право на спадщину не видано, про що зазначено в свідоцтві, виданому позивачу від 31.05.2018. Право власності на будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 125887482 від 31.05.2018).
Згідно довідки про склад сім'ї від 02.06.2021, виданої Дергачівською міською радою позивачу, в житловому будинку АДРЕСА_1 - зареєстровані громадяни: позивач ОСОБА_1 та її онук відповідач ОСОБА_2 .
Однак, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в зазначеному вище житловому будинку з 2008 року без поважних причин, про що 31.05.2021 депутатом Дергачівської міської ради Фісун В.О. складено відповідний акт щодо фактичного проживання, про що засвідчили сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Тому позивач просила визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з'явилися, сповіщені про дату, час та місце розгляду справи, просили розглядати справу у їх відсутності, тому суд розглядає справу у відсутності позивача та її представника, на тих доказах, які надані до судового засідання.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Суд розглядає справу за відсутності відповідача, на тих доказах, які надані до судового засідання, у заочному порядку.
В судове засідання представник третьої особи Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, просив розглядати справу за його відсутності, суд розглядає справу за відсутності представника третьої особи, на тих доказах, які надані до судового засідання, у заочному порядку.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.
Позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 31.05.2018 Дергачівською державною нотаріальної конторою, належить 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . На іншу 1/2 частки будинку свідоцтво про право на спадщину не видано, про що зазначено в свідоцтві, виданому позивачу від 31.05.2018. Право власності на будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 125887482 від 31.05.2018).
Згідно довідки про склад сім'ї від 02.06.2021, виданої Дергачівською міською радою позивачу, в житловому будинку АДРЕСА_1 - зареєстровані громадяни: позивач ОСОБА_1 та її онук відповідач ОСОБА_2 .
Однак, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в зазначеному вище житловому будинку з 2008 року без поважних причин , про що 31.05.2021 депутатом Дергачівської міської ради Фісун В.О. складено відповідний акт щодо фактичного проживання, про що засвідчили сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Тринадцять років пройшло з того часу, як відповідач добровільно виїхав з вище зазначеного будинку, забравши з нього усі свої речі. Відомо, що останній мешкає на Донбасі. Ніяких перешкод в користуванні будинком позивач відповідачу не чинить та не чинив.
Участі в обслуговуванні будинку та сплаті всіх комунальних платежів відповідач не приймає, особистих речей його в будинку не має, кореспонденція та листи на його ім'я по вказаній адресі не надходять, права власності він на будинок не має, однак він залишається бути зареєстрованим в належному позивачу будинку.
Факт відсутності за місцем реєстрації відповідача як тринадцять років підтвердили у судовому засіданні сусіди: ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Однак, внаслідок того, що відповідач зареєстрований в зазначеному вище житловому будинку, але фактично в ньому не проживає, позивач позбавлений можливості оформити субсидію на компенсацію витрат з оплати житлово-комунальних послуг, бо мешкає сама та має мізерну пенсію.
Ст. 64 ЖК УРСР визначено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно положень ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Ураховуючи те, що відповідач як тринадцять років не проживає у будинку без поважних причин, то він втратив право на користування будинком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження належним майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає що відповідач втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 у зв'язку з тривалою, як тринадцять років без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації, крім того не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню будинку, що змусило позивача звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки відповідач створює перешкоди власнику будинку у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
Дані обставини по справі підтверджують такі письмові докази: акт депутата, довідка про склад сім'ї, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, свідоцтво про право на спадщину за законом та інші докази.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-78, 259, 280-283 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Ю. Кононихіна