справа №619/2622/21
провадження №2/619/1071/21
іменем України
03 серпня 2021 року
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання договору довічного утримання», де в третій особі є приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачова Ірина Володимирівна,
встановив:
До суду із позовом звернулась позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання договору довічного утримання», де в третій особі є приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачова Ірина Володимирівна. Із матеріалів позовної заяви вбачається, що 25.11.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, Пугачовою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2611.
За умовами договору позивач передала у власність відповідачу належну їй на праві приватної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , взамін чого відповідач зобов'язався забезпечувати позивача утриманням довічно. На підставі Договору накладено заборону відчуження на вищевказану квартиру, що підтверджується витягом з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №190152889 від 25.11.2019, номер запису про обтяження: 34303411.
Пунктом 8 договору передбачено, що обов'язком відповідача є надання позивачу довічного забезпечення, яке за згодою сторін визначено у вигляді: довічно повністю утримувати позивача; забезпечувати позивача продуктами харчування; забезпечувати позивача належним медичним обслуговуванням; забезпечувати позивача придатним для носіння одягом і взуттям; забезпечувати позивача житлом шляхом збереження права по життєвого проживання у відчужуваній квартирі.
Пунктом 9 договору передбачено, що грошова оцінка зазначених в договорі видів матеріального забезпечення на місяць за згодою сторін визначається у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів громадян встановлених законодавством, що у грошовому еквіваленті становить 1700 грн.
Однак, в порушення вимог п. 8 договору відповідачем обов'язок щодо надання щомісячного забезпечення позивача не виконується. Відповідачем з березня 2021 року взагалі не було виконано жодних дій щодо надання забезпечення позивачу, а саме: відповідач перестав телефонувати позивачу, приходити до неї, ходити до магазину та взагалі виходити на контакт. Через 2 тижні, після зникнення відповідача, позивач звернулась до свого сусіда - ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Пересічне) з проханням сходити до помешкання відповідача та спробувати його знайти. ОСОБА_3 у середині березня 2021 року поспілкувався з відповідачем щодо виконання ним своїх зобов'язань за договором, але це ні як не вплинуло на поведінку останнього. Є відомості, що відповідач виїхав до свого постійного місця проживання у Донецьк.
Тому позивач просила розірвати договір довічного утримання, укладений 25 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачовою І.В., реєстр № 261, та повернути у власність ОСОБА_1 спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання за нею права власності на вказану квартиру. А також скасувати заборону відчуження, накладену на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження 34303411 від 25.11.2019).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, сповіщена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, просила розглядати справу за її відсутності, суд розглядає справу за відсутності позивача, на тих доказах, які надані до судового засідання.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився,сповіщений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, не з'явився без поважної причини, суд розглядає справу за відсутності відповідача, на тих доказах, які надані до судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання - не з'явився в судове засідання, про причини неявки не повідомив та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд розглядає справу у заочному порядку.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 25.11.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, Пугачовою І.В., зареєстрований в реєстрі за №2611.
За умовами Договору позивач передала у власність відповідачу належну їй на праві приватної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , взамін чого відповідач зобов'язався забезпечувати позивача утриманням довічно. На підставі Договору накладено заборону відчуження на вищевказану квартиру, що підтверджується витягом з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 190152889 від 25.11.2019, номер запису про обтяження: 34303411.
Пунктом 8 договору передбачено, що обов'язком відповідача є надання позивачу довічного забезпечення, яке за згодою сторін визначено у вигляді: довічно повністю утримувати позивача; забезпечувати позивача продуктами харчування; забезпечувати позивача належним медичним обслуговуванням; забезпечувати позивача придатним для носіння одягом і взуттям;забезпечувати позивача житлом шляхом збереження права по життєвого проживання у відчужуваній квартирі.
Пунктом 9 договору передбачено, що грошова оцінка зазначених в договорі видів матеріального забезпечення на місяць за згодою сторін визначається у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів громадян встановлених законодавством, що у грошовому еквіваленті становить 1700 грн.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України, також встановлено свободу договору, з посиланням на ст. 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов договору належать умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного вид), а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так в порушення вимог п. 8 договору. Відповідачем обов'язок щодо надання щомісячного забезпечення позивача не виконується.
На підтвердження зазначеного позивач зазначає, що відповідачем з березня 2021 року взагалі не було виконано жодних дій щодо надання забезпечення позивачу, а саме:
відповідач перестав телефонувати позивачу, приходити до неї, ходити до магазину та взагалі виходити на контакт. Через 2 тижні, після зникнення відповідача, позивач звернулась до свого сусіда - ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Пересічне) з проханням сходити до помешкання відповідача та спробувати його знайти. ОСОБА_3 у середині березня поспілкувався з відповідачем щодо виконання ним своїх зобов'язань за договором, але це ні як не вплинуло на поведінку останнього. Більш того ОСОБА_3 від знайомого відповідача дізнався, що відповідач розшукується поліцією та має намір виїхати з території України, можливо за місцем своєї реєстрації на непідконтрольну територію України - м. Горлівка, Донецька область. Більше відповідач взагалі ні з ким не виходив на зв'язок, сусіди його не бачили, з позивачем не спілкувався, що підтвердили свідки у судовому засіданні.
З цього часу ОСОБА_3 надає допомогу позивачу: надає показання лічильників, за проханням позивача їздив до нотаріуса дізнатись як розірвати договір, отримав консультацію адвоката Казьміної С.В. щодо можливості розірвання договору довічного утримання через суд. У додатках до позову долучений скріншот з телефону ОСОБА_3 щодо передачі від імені позивача показань лічильника за газ та квитанція плати за спожитий природний газ на ім'я позивача. Більш детальні пояснення ОСОБА_3 долучені у додатках;
з березня 2021 року обов'язки щодо забезпечення потреб позивача виконує ОСОБА_4 . Саме вона за проханням позивача ходить до магазину, купує їжу, купує ліки, сплачує всі необхідні платежі. Більш детальні пояснення ПІБ долучені у додатках;
особові рахунки по квартирі станом на травень 2021 року обліковуються саме за позивачем. Оплата комунальних послуг по квартирі згідно квитанцій здійснюється виключно позивачем. Цей факт також свідчить про те, що відповідач порушив зобов'язання по повному утриманню позивача: не ніс витрат по утриманню квартири (сплати платежів за утримання квартири).
Пунктом 15 договору встановлено, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу позивача у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Відповідно до ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно ч. 1 ст. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також всі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Відтак, договір довічного утримання являє собою не лише здійснення матеріального забезпечення, а й догляду за особою, яка його потребує.
Відповідно до ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Частиною 1 ст. 756 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Враховуючи вищевикладене, а також те. що відповідач не виконує взяті на себе обов'язки, які передбачені договором довічного утримання, укладеним з позивачем, а остання має бажає скористатися своїм правом на розірвання укладеного з відповідачем договору довічного утримання, суд задовольняє позову у повному обсязі та розриває спірний договір довічного утримання.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-78, 259, 280-283 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Розірвати договір довічного утримання, укладений 25 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, Пугачовою І.В., реєстр № 261, та повернути у власність ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання за нею права власності на вказану квартиру. А також скасувати заборону відчуження, накладену на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження 34303411 від 25.11.2019).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Ю. Кононихіна