Дата документу 23.06.2021 Справа № 554/3486/20
Провадження № 1-кс/554/931/2020
іменем України
23 червня 2021 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
У серпні 2020 року власник майна ОСОБА_3 , звернулася до суду з скаргою, в якій просить зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Полтавській області повернути їй як власнику та володільцю вилученого майна, автомобіль марки «BMW» модель - Х 5, чорного кольору, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ключі до автомобіля з брелоком.
На обґрунтування доводів клопотання заявник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.08.2020 року у задоволенні вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту на вищевказане майно відмовлено, а слідчий ігнорує відповідні звернення про повернення тимчасово вилученого майна, тому заявник вимушена звернутися до суду з відповідною скаргою, оскільки вважає таке неповернення належного їй майна надмірним обтяженням права власності.
Заявник у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат ОСОБА_4 подав заяву про розгляд скарги без їх участі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, судом повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1ст.24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1Глави 26 КПК України.
Частиною 1статті 303 КПК Українипередбачений вичерпний перелікрішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженіна досудовому провадженні.
Відповідно до п.1 ч.1ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Як установлено у судовому засіданні, у провадженні СУ ГУНП України в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12020170000000069 від 12.03.2020 року.
19 серпня 2020 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у задоволенні вимог клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області в частині накладення арешту на автомобіль марки «BMW» модель - Х 5, чорного кольору, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі до автомобіля з брелоком - відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з вимогами ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною пятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені положення норм КПК України, та зібрані докази, ураховуючи ту обставину, що у накладенні арешту на вищевказане майно (автомобіль) ОСОБА_3 було відмовлено ухвалою слідчого судді, суд вважає, що тимчасово вилучене майно підлягає поверненню заявнику, як власнику майна, у якого воно було вилучено, уповноваженою посадовою особою СУ ГУНП в Полтавській області, слідчим, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, в якому на даний час зберігається таке майно.
Жодних доказів, які б спростовували доводи скарги заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження утримання такого тимчасово вилученого майна, його значення у кримінальному провадженні до суду не надано, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в скарзі, є обґрунтованими.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення скарги .
Керуючись ст.ст.169,171, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Полтавській області, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12020170000000069 від 12.03.2020 року повернути ОСОБА_3 , як власнику вилученого майна, автомобіль марки «BMW» модель - Х 5, чорного кольору, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ключі до автомобіля з брелоком.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1