06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 420/11194/20
адміністративне провадження № К/9901/27212/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Швець Катерини Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України №926-ОС від 12 вересня 2019 року по особовому складу в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 (П-004127) у розпорядження начальника 12 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, звільнивши з посади заступника начальника загону - начальника відділу тилового забезпечення цього ж прикордонного загону;
визнати протиправним та скасувати наказ №185-ОС від 20 березня 2020 року по особовому складу в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 (П-004127) з 20 березня 2020 року по теперішній час у розпорядження начальника 3 прикордонного загону Східного регіонального управління;
поновити підполковника ОСОБА_1 (П-004127) на посаді рівнозначній посаді заступника начальника загону - начальника відділу тилового забезпечення 12 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України з 07 вересня 2019 року;
стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав внаслідок незаконного звільнення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної прикордонної служби України №926-ОС від 12 вересня 2019 року по особовому складу в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 (П-004127) у розпорядження начальника 12 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, звільнивши з посади заступника начальника загону - начальника відділу тилового забезпечення цього ж прикордонного загону.
Визнано протиправним та скасовано наказ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №185-ОС від 20 березня 2020 року, яким підполковника ОСОБА_1 (П-004127) з 20 березня 2020 року по теперішній час зараховано у розпорядження начальника 3 прикордонного загону Східного регіонального управління.
Підполковника ОСОБА_1 поновлено на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника загону - начальника відділу тилового забезпечення 12 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України з 07 вересня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено.
Викладено абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:
«Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України №926-ОС від 12 вересня 2019 року по особовому складу в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 (П-004127) у розпорядження начальника 12 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.».
Абзаци четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення виключено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
26 липня 2021 року представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення у частині зміни рішення суду першої інстанції та виключення абзацу четвертого та п'ятого резолютивної частини рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, і скаржник на такі не посилається.
Доводи касаційної скарги щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а"-"г" цієї норми, проте ним таких винятків не зазначено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Швець Катерини Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко