05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1638/17
адміністративне провадження № К/9901/65966/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товарситва «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2017, ухвалене у складі головуючого судді Шембелян В.С., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, постановлену у складі колегії суддів: Компанієць І.Д. (головуючий), Міронової Г.М., Ястребової Л.В.
І. Суть спору
1. У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товарситво (далі - ПАТ) «Луганськтепловоз» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, в якому просило суд:
1.1. - визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління щодо не внесення заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за травень-червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
1.2. - зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість за травень-червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» зазначило, що судами встановлено правомірність включення до складу податкового кредиту травня-червня 2013 р. та бюджетного відшкодування ПДВ, сплаченого у складі вартості за придбані товари та послуги у розмірі 67 817 981,00 грн., та факт скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000201902, вважає, що сума 67 817 981,00 грн підлягає відшкодуванню ПАТ „Луганськтепловоз".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" зареєстроване в якості юридичної особи та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ЄДРПОУ 05763797.
4. З 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи позивача зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б .
5. До вересня 2016 року ПАТ "Луганськтепловоз" перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС .
6. 16.09.2016 позивача переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкова МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв'язку з чим ПАТ "Луганськтепловоз" було передано на облік до Харківського управління.
7. 20.06.2013 ПАТ "Луганськтепловоз" подало до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, у рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 38922562,00 грн, яку отримано фіскальним органом. Разом із поданням податкової декларації за травень 2013 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за травень 2013 року у розмірі 38922562,00 грн.
8. ПАТ "Луганськтепловоз" 22.07.2013 подало до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, у рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 28895419,00 грн, яку отримано фіскальним органом. Разом із поданням податкової декларації за червень 2013 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за червень 2013 року у розмірі 28895419,00 грн.
9. У період з 15.08.2013 по 29.08.2013 СДПІ, на підставі наказу від 14.08.13 №66 та направлень від 14.08.13 №15 та 16, здійснила позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ "Луганськтепловоз" заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень та червень 2013 року, про результати якої 12.09.2013 складено Акт №64/19-0/05763797, відповідно до пункту 4.2 висновків якого підприємством нібито допущено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198; пункту 200.1, абзацу а) пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 67 817 981,00 грн, з яких: за травень 2013 року в розмірі 38 922 562,00 грн; за червень 2013 року в розмірі 28 895 419,00 грн.
10. Не погоджуючись з висновками акту позивач подав заперечення від 19.09.2013 № 866-602.
11. 24.09.2013 від СДПІ позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 20.09.13 №0000201902 форми „В1", про встановлення порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198; пункту 200.1, абзацу а) пункту 200.4 статті 200 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 67 817 981,00 грн: за травень 2013 року в розмірі 38 922 562,00 грн; за червень 2013 року в розмірі 28 895 419,00 грн. (т.1 а.с.18).
12. Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене в судовому порядку.
13. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 по справі №812/948/15 позовні вимоги ПАТ "Луганськтепловоз" були задоволені частково; визнано протиправним, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000201902 в частині зменшення ПАТ "Луганськтепловоз" суми бюджетного відшкодування з податку на подану вартість у розмірі 67440428,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33720214,00 грн.
14. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Луганськтепловоз" задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 по справі № 812/948/15 за позовом ПАТ "Луганськтепловоз" до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0000201902 - скасовано в частині відмовлених вимог. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення інспекції від 20.09.2013 № 0000201902 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 188776,50 грн. - задоволено.
15. Після отримання податковими органами вказаних документів, не вчинено жодних дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" по податковій декларації з ПДВ за травень-червень 2013 року.
16. У зв'язку з наведеним Товариство звернулося до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
17. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 21.12.2017, яке було залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, позовні вимоги задовольнив.
18. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем протиправно невнесені після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - ПАТ Луганськтепловоз згідно податкової декларації з ПДВ.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційні скарзі Офіс великих платників податків ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
20. У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Луганськтепловоз» указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
23. Положеннями статті 200 ПК України, чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин (липень-серпень 2015 року), була визначена процедура бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ, відповідно до якої протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
24. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
25. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом ( пункт 200.10 статті 200 ПК України)
26. Контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:
26.1. або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
26.2. або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
27. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
28. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити (пункт 200.12 статті 200 ПК України).
29. Відповідно до пункту 200.13. статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
30. З 01.01.2017 змінилася процедура бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ, та відповідно до положень п. 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
31. Пунктом 200.7. статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
32. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
33. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
34. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
35. Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26), орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, як сума узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
36. Згідно з пунктом 2 розділу 2 Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326, (далі - Порядок №326), ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
37. Відповідно до пункту 3 розділу 2 Порядку №326, ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
38. Також, пунктом 6 розділу 2 Порядку №326, зазначено, що обмін інформацією здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного цифрового підпису та електронного документообігу. Внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями. На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.
VI. Оцінка Верховного Суду
39. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо бездіяльності контролюючого органу, яка полягає у не внесенні заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за травень-червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
40. Як встановлено судами, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 якою скасовано податкове повідомлення-рішення №0000201902 від 20.09.2013, набрала законної сили 17.02.2016, тому інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму повинна була відобразитись в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом 18.02.2016.
41. Судами першої та апеляційної інстанції суддів зазначає, що відповідачем не вчинено відповідних дій, а саме - не внесені після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - ПАТ "Луганськтепловоз" згідно вищевказаної податкової декларації з ПДВ.
42. Відповідно до частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
43. За ч.ч.1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
44. Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
45. Разом з тим, під час вирішення даного спору відповідач посилався на Лист Державної казначейської служби від 26.05.2017 №12-08/486-8648, в якому остання інформує Державну фіскальну службу з приводу бюджетного відшкодування Товариству податку на додану вартість та зазначає, що Службою безпеки України зупинено операції з бюджетними коштами на користь позивача в зв'язку з існуванням можливості витрачання цих коштів на фінансування терористичної діяльності, при цьому посилається на інформацію зазначену листами Служби безпеки України від 15.12.2015, від 25.02.2016, від 01.08.2016, від 26.08.2016.
46. Відповідно до статті 25 Закону України "Про Службу безпеки України" у разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності Служба безпеки України, її органи і співробітники мають право ініціювати згідно із законом питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них за зверненням особи, яка може документально підтвердити потреби в покритті основних та надзвичайних витрат.
47. Відтак, за наявності передбачених законом підстав, Служба безпеки України вправі здійснити заходи щодо обмеження фінансових операцій з участю юридичних осіб.
48. Суди не дослідили зміст листів Служби безпеки України, на які посилається відповідач та орган казначейства як на підставу для зупинення будь-яких дій щодо виплат з Державного бюджету України на користь ТОВ "Луганськтепловоз" коштів, відтак не з'ясували, чи мають вони наслідком унеможливлення відповідачу та органу казначейства вчиняти дії передбачені статтею 200 Податкового Кодексу України.
49. Таким чином, судами попередніх інстанцій наведене залишено поза увагою, зроблено передчасний висновок про обґрунтованість адміністративного позову та не забезпечено повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
50. Необхідність врахування відповідних обставин щодо зупинення Службою безпеки України операцій з бюджетними коштами при вирішенні спорів, що складаються за подібних правовідносин, викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №812/1413/16, від 05.02.2019 у справі № 812/1407/16, від 29.12.2020 у справі №812/483/16, від 18 травня 2021 року у справі № 812/165/17.
51. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.
53. Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
54. Виходячи з положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
55. Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
56. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
57. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
58. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
59. Таким чином, касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підлягає частковому задоволенню.
VII. Судові витрати
60. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - задовольнити частково.
2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року - скасувати.
3. Справу № 812/1638/17 передати на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко