06 серпня 2021 року
Київ
справа №140/2380/21
провадження №К/9901/26084/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши матеріали касаційної скарги Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 140/2380/21 за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), з участю третьої особи: Головного управління ДПС у Волинській області, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
14 липня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.
16 липня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 03 серпня 2021 року касаційну скаргу Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у зазначеній справі повернув особі, яка її подала.
04 серпня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання представника Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), у якому автор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача всі понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Частиною першої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, з-поміж іншого: висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог; нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції повернув згадану касаційну скаргу особі, яка її подала, справа у провадженні Верховного Суду не перебуває, процесуальні підстави для розгляду та вирішення поданого клопотання про стягнення з позивача понесених судових витрат відсутні.
За правилом частини другої статті 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, клопотання Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача судових витрат слід повернути без розгляду як очевидно безпідставне.
Керуючись частиною другою статті 167 КАС України,
Клопотання Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача судових витрат у справі № 140/2380/21 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя М. І. Смокович