06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 752/16413/20
провадження № К/9901/26173/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 4 батальйону № 1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Новиченко Галини Миколаївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
14 липня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
19 липня 2021 року скарга надійшла до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен указати конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Водночас із касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що скарга не містить будь-яких обґрунтувань щодо наявності в ухвалених у цій справі судових рішеннях неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
При цьому за змістом частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга піддягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтею 332 КАС України,
Повернути касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 752/16413/20.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя М. І. Смокович