05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 500/2238/20
адміністративне провадження № К/9901/27721/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ''Фрісул'' до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання вчинити дії,
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 03.03.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021, позов ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення комісії ГУ ДПС від 01.07.2020 №1682125/42028814 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.03.2020 №1 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.03.2020 №1, подану на реєстрацію ТОВ "Фрісул".
26.07.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет позову у цій справі, суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
У касаційній скарзі відповідач наводить доводи про наявність виключних обставин, передбачених абзацами ''а'', ''в'' пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких можливий касаційний перегляд судових рішень у справі, розглянутій у спрощеному провадженні. Однак, такі доводи заявлені без належного обґрунтування.
Вживання законодавцем слова ''фундаментальне'' несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідач не навів.
Довід, що справа становить значний суспільний інтерес, ГУ ДПС обґрунтовує посиланням на те, що кількість судових рішень про зобов'язання органів ДПС зареєструвати податкові накладні безпосередньо впливає на надходження до державного бюджету податку на додану вартість. Разом з тим, таке обґрунтування позбавлено конкретики.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржникам, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак